Полінейропатія — що це таке?

Зміст

Що таке полінейропатія?
Як часто зустрічається полінейропатія
Перші ознаки полінейропатії
Причини та фактори ризику
  Цукровий діабет
  Дефіцит вітамінів групи В
  Токсична форма
  Травми, компресія, переохолодження
  Спадковість
Види полінейропатії
  Алкогольна полінейропатія
  Полінейропатія після хіміотерапії
  Хронічна полінейропатія
  Аутоімунна полінейропатія
  Периферична полінейропатія
  Демієлінізуюча полінейропатія
Симптом
  Діабетична полінейропатія
Діагностика полінейропатії
  Збір анамнезу
  Неврологічний огляд
  Лабораторна діагностика
  Інструментальна діагностика
Лікування патології
  Медикаментозна терапія
  Фізіотерапія
  Лікувальна фізкультура
  Народні методи
    Лікування травами
    Лікування фініками
    Застосування скипидару
    Козяче молоко
    Муміє
Можливі ускладнення
Ускладнення
Профілактика
Джерело

Що таке полінейропатія?

Поліневрит-це патологія, пов’язана з ураженням периферичної нервової системи. 

Як часто зустрічається полінейропатія

Полінейропатією страждає близько 2,4% населення, захворювання частіше зустрічається серед літніх людей. Виділяють первинні і вторинні полінейропатії.

Перші ознаки полінейропатії

Основні ознаки захворювання-зниження чутливості в кінцівках, поява свербежу, печіння, больових відчуттів, оніміння, поколювання, почуття «повзаючих мурашок». Людина слабо реагує на зовнішні, температурні подразники. Симптоми розвиваються одночасно в обох ногах починаючи з дистальних відділів. У міру прогресування недуги м’язова слабкість локалізується вище.

Причини та фактори ризику

Недуга розвивається на тлі метаболічних порушень, важкої інтоксикації організму, ракових пухлин. Пошкодження нервових волокон може бути викликано механічними травмами, тривалим переохолодженням кінцівок, лікуванням протисудомними препаратами, антибіотиками.

У групі ризику знаходяться люди з обтяженою спадковістю, ослабленим імунітетом, зайняті на шкідливому виробництві, які страждають некомпенсованим діабетом, зловживають алкоголем і наркотичними речовинами.

Цукровий діабет

Діабетична полінейропатія виникає у пацієнтів, які більше 10-15 років страждають на діабет. Захворювання проявляється руховими, вегетативними і сенсорними розладами. У хворих знижується чутливість кінцівок, рухові рефлекси, турбують больові відчуття по передній поверхні стегна, печіння, оніміння.

На шкірі формуються довго незагойні трофічні виразки. Нагноєння призводить до розвитку гангрени і ампутації ноги, якщо своєчасно не провести лікування. У інсулінозалежних пацієнтів з хронічною гіперглікемією ознаки дисметаболической поліневропатії розвиваються у віці до 40 років і протікають в гострій або підгострій формі. При інсулінонезалежному діабеті ознаки посилюються поступово, виникають після 50.

Дефіцит вітамінів групи В

При нестачі вітаміну В розвивається перніціозна (мегалобластна) анемія. Патологія супроводжується порушенням кровотворення, утворенням тромбів, руйнуванням мієлінових оболонок волокон. Спостерігається дисфункція кровоносної, травної та нервової системи.

Токсична форма

Такий тип захворювання діагностується при отруєнні миш’яком, свинцем, ртуттю, медикаментозної інтоксикації через тривале лікування цитостатиками, антибіотиками. Симптоми токсичної полінейропатії нижніх кінцівок проявляються і у хронічних алкоголіків.

Захворювання починається з болю в литкових м’язах. Спостерігається гіперрефлексія, після чого реакція на зовнішні подразники швидко знижується.

Травми, компресія, переохолодження

При механічних травмах ніг, що супроводжуються прямим пошкодженням нервових волокон, полінейропатії розвиваються відразу ж після поранення. Рідше симптоми захворювання можуть з’являтися в стадії ремісії через наростання рубцевої тканини і здавлювання аксонів.

Спадковість

Існують вроджені сенсомоторні неврологічні порушення, викликані генетичним фактором. Захворювання розвивається відразу після народження або прогресує в перші роки життя. Первинно виникає слабкість в стопах, пізніше з’являються дистальні аміотрофії, знижується вібраційна, температурна і больова чутливість.

Види полінейропатії

• Гострі полінейропатії часто виникають на тлі важких отруєнь – в цьому випадку токсичні ураження зачіпають нервові тканини. На відновлення в цьому випадку потрібні тижні.
• Підгострі стану теж пов’язані, як правило, з інтоксикаціями або метаболічними процесами – тут рахунок йде вже на місяці.
• Хронічні полінейропатії здебільшого теж мають в своїй основі отруєння, але довготривале – наприклад, відзначаються вони у алкоголіків, у людей, довгий час приймають деякі сильні лікарські препарати, і т. д.
• При синдромі Гійєна-Барре полінейропатія має запальну природу, точну причину встановити вдається не завжди. Деякі фахівці найчастіше відносять захворювання до аутоімунних.
• Дифтерійна полінейропатія: токсин, що виділяється збудником дифтерії, негативно впливає на нерви черепа. У таких хворих з часом порушуються мова, зір, ковтання, слабшають руки і ноги, страждають рефлекси.
• При діабетичної полінейропатії основною проблемою стають порушення трофіки – найчастіше саме з порушень стану нервової тканини починається обстеження, яке дозволяє вперше виявити діабет.
• При демілієнізуючих полінейропатіях зазвичай відзначається характерний перебіг-хвороба йде хвилями, рецидивує. Розібратися в тому, з якою саме різновидом захворювання довелося зіткнутися, може тільки грамотний лікар після ретельно проведеного обстеження.

Алкогольна полінейропатія

Ця форма захворювання вражає найчастіше нижні кінцівки. Вона розвивається при тривалому безконтрольному вживанні спиртних напоях і проявляє себе, в першу чергу, палінням і відчуттям поколювання в ногах. При подальшому розвитку патології пацієнт починає відчувати оніміння і судоми в м’язах, які розвиваються за рахунок супутньої нестачі вітамінів групи В.

Полінейропатія після хіміотерапії

Полінейропатія після хіміотерапії — токсичне пошкодження нервових клітин зустрічається багато частіше, ніж на неї звертають увагу. Прогресуюче неврологічне ускладнення здатне порушити лікувальні плани, при цьому на його купірування підуть довгі місяці, а в цей час пухлина продовжить збільшуватися. 

Хронічна полінейропатія

Типова форма хронічної демієлінізуючої полінейропатії проявляється симетричною слабкістю і чутливими порушеннями у всіх кінцівках. Симптоми захворювання розвиваються протягом більше двох місяців, супроводжуються відсутністю або зниженням сухожильних рефлексів у всіх кінцівках. Іноді уражаються черепні нерви.

Аутоімунна полінейропатія

До аутоімунних полінейропатій відноситься гостра запальна демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре. Це захворювання периферичної нервової системи, яке проявляється гострим розвитком периферичних паралічів і підвищенням концентрації білка в спинномозковій рідині.

Периферична полінейропатія

Периферична полінейропатія розвивається внаслідок ураження периферичних нервів. Спочатку пацієнти не звертають увагу на печіння в руках і ногах. Полінейропатія прогресує, розвиваються інші симптоми ураження периферичної нервової системи, порушується якість життя пацієнта. 

Демієлінізуюча полінейропатія

Множинні ураження структури периферичної нервової системи називаються полінейропатією. Захворювання може характеризуватися гострим, підгострим і хронічним перебігом. Гостра форма характеризується перебігом захворювання до 4 тижнів після появи перших симптомів, підгостра форма відзначається перебігом від 4 до 8 тижнів, хронічна форма протікає тривало – більше 8 тижнів.

Симптом

Симптоми, лікування полінейропатії, пов’язані також з порушенням роботи внутрішніх органів. Людина скаржиться на тахікардію, ригідний пульс, нетримання сечі, розлад шлунку і імпотенцію. 

Діабетична полінейропатія

Підвищений рівень цукру стає причиною ураження нервів стоп (дистальний варіант) і верхньої частини ніг (проксимальний варіант). У першому випадку людина відчуває характерний комплекс симптомів:

• оніміння і зниження больової чутливості;
• періодичні пекучі болі;
• м’язову слабкість;
• зниження рефлексів;
• порушення координації рухів, що виявляється хиткістю ходи.

Діагностика полінейропатії

Лікар з’ясовує історію хвороби, наявність факторів, шкідливих звичок. Далі фахівець оглядає шкіру, перевіряє сухожильні рефлекси, чутливість (больову, температурну). Показники оцінюються за спеціальними шкалами. Лабораторна діагностика включає в себе наступні пункти: 

• Загальне дослідження крові і сечі. 
• Аналіз крові на біохімію. 
• Тест на анти-MAG антитіла. 
• Аналіз спинномозкової рідини. 
• Молекулярно-генетичне дослідження при підозрі на наявність спадкових факторів. 

Збір анамнезу

При діагностиці полінейропатії важливо з’ясувати, на що скаржиться пацієнт, який спосіб життя він веде і якими хворобами страждають його близькі родичі.
На прийомі лікар запитує:

• про наявність хронічних і онкологічних хвороб, а також уточнює, чи проводилася хіміотерапія;
• про шкідливі звички і професійні фактори, наприклад роботі з важкими металами і фосфорорганічними сполуками;
• про схожі симптоми у родичів, наприклад слабкості і оніміння в ногах і руках, — ці порушення можуть вказувати на спадкову полінейропатію.

Потрібно обов’язково розповісти доктору про шкідливі звички, в тому числі про зловживання алкоголем, а також про те, що передувало розвитку полінейропатії, наприклад інфекція, біль в животі, голодування і т. д.

Неврологічний огляд

Неврологічний огляд пацієнта передбачає як виявлення симптомів, характерних для полінейропатій, так і виділення провідної форми даної патології. Серед проявів полінейропатій прийнято виділяти моторні, сенсорні і вегетативні групи ознак. При цьому кожна з цих груп може проявлятися як негативними, так і позитивними симптомами.

В ході неврологічного огляду при неясному характері полінейропатії необхідна пальпація доступних нервових стовбурів. Їх потовщення може бути свідченням специфічних видів полінейропатій (при лепрі, саркоїдозі, хвороби Рефсума і т.д.). Обстеження інших систем і функцій нервової системи також може дати можливість поставити нозологічний діагноз.

Загальний огляд пацієнта з полінейропатією в умовах неврологічного прийому здебільшого передбачає огляд шкірних покривів і слизових, дослідження лімфатичних вузлів, пальпацію живота і вимірювання артеріального тиску і пульсу. Наявність відхилень в даних огляду, що свідчить про соматичної патології або інтоксикації, вимагає залучення фахівців відповідного профілю.

Лабораторна діагностика

Лабораторна діагностика дозволяє встановити причину полінейропатії.
До основних лабораторних методів відносяться:

• Загальний аналіз крові, визначення концентрації вітаміну В12, аналіз крові і сечі на вміст важких металів, проба Уотсона — Шварца (специфічне дослідження сечі при підозрі на порфірію).
• Біохімічний аналіз крові (глюкоза, глікований гемоглобін, показники роботи печінки, нирок).
• Дослідження антитіл до гангліозидів-інформативний метод при моторній мультифокальній та хронічній запальній демієлінізуючій полінейропатії, синдромі Гійєна — Барре та інших аутоімунних невропатіях. 
• Антитіла до асоційованого з мієліном глікопротеїну (анти-MAG антитіла) — визначаються при парапротеінеміческой полінейропатії і ряді інших аутоімунних полінейропатій.
• Дослідження спинномозкової рідини-проводиться при підозрі на демієлінізуючі полінейропатії. Підвищений вміст білка в лікворі може вказувати на синдром Гійєна — Барре, хронічну запальну демієлінізуючу полінейропатію. Рідше невелике підвищення зустрічається при діабетичної полінейропатії. Надлишок клітин у лікворі може свідчити про полінейропатію при ВІЛ-інфекції та хворобі Лайма.
• Молекулярно-генетичний аналіз-призначають при підозрі на спадкові мотосенсорні полінейропатії. При аналізі беруть кров з вени і відправляють в лабораторію.

Інструментальна діагностика

• Стимуляційна електронейроміографія (ЕНМГ) — основний метод діагностики полінейропатії, при якому визначається швидкість проведення імпульсу по рухових і чутливих нервах. Дозволяє підтвердити полінейропатію, визначити її тип (аксонопатія або мієлінопатія).
• Голчаста електроміографія з оцінкою стану м’язів рук і ніг — проводиться, якщо результати стимуляційної ЕНМГ сумнівні: наприклад, прикордонні між нормою і патологією, або потрібна диференціальна діагностика між полінейропатією і ураженням м’язів (міопатією).
• Ультразвукове дослідження нервів (УЗД) — дозволяє визначити, на якому саме ділянці пошкоджені нерви.
• Біопсія нервів-при полінейропатії проводиться рідко, доцільна при підозрі на васкуліт і амілоїдну полінейропатію. Найчастіше для біопсії вибирають литковий нерв.

Лікування патології

При спадкових полінейропатіях лікування носить симптоматичний характер і направлено на усунення найбільш тяжких проявів захворювання і попередження ускладнень. Метою лікування аутоімунних полінейропатій є досягнення ремісії. При хронічних прогресуючих полінейропатіях (діабетичної, уремічної, алкогольної та ін.) лікування проводять з метою зменшення вираженості симптоматики (болю) і уповільнення перебігу процесу.

Медикаментозна терапія

• Знеболюючі, такі як парацетамол або з групи НПЗЗ знижують больові прояви
• Протисудорожний. Медикаменти, такі як габапентин (Gralise, Neurontin) і прегабалін (лірика), синтезовані для лікування епілепсії, можуть значно знижувати біль при нейропатії. 
• Капсаїцин. Крем, що містить цю речовину (в природі зустрічається в гострому перці) може застосовуватися для деякого полегшення симптомів нейропатії. 
• Антидепресанти. Можуть застосовуватися для зменшення болю при нейропатії через впливу на центральну нервову систему.
• Інгібітор серотоніну і зворотного захоплення норадреналіну дулоксетин (Cymbalta) і антидепресант венлафаксин (Effexor XR), також можуть полегшити біль при периферичної нейропатії, викликаної діабетом. 
• Внутрішньовенне введення імуноглобуліну є основою лікування хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії та інших запальних нейропатій.
• Альфа-ліпоєва кислота. Використовується для лікування периферичної нейропатії в Європі протягом багатьох років. 
• Трав. Деякі трави, такі як масла енотери, може допомогти зменшити невропатичний біль у пацієнтів з діабетом.
• Амінокислота. Амінокислоти, такі як ацетил-L-карнітин, може допомогти поліпшити симптоматику периферичної нейропатії у пацієнтів.

Фізіотерапія

Для поліпшення трофіки тканин при полінейропатіях застосовують:

• електрофорез;
• електроміостимуляцію;
• грязьові ванни;
• дарсонвалізація;
• магнітотерапія;
• голковколювання.

Електростимуляція-метод фізіотерапевтичного впливу, що відновлює функції м’язової тканини після травм. Імпульс стимулює скорочення м’язів, сприяючи їх зміцненню.

Апарат SELFDOCS Mover ефективно впливає на проблемну зону:

• Знімає запальний процес,
• Полегшує хворобливі відчуття.
• Покращує кровообіг
• Благотворно впливає на нервову систему.

Лікувальна фізкультура

ЛФК проводять для зміцнення ослаблених м’язів і поліпшення кровопостачання дистальних відділів ніг. Лікар показує комплекс фізичних вправ для динамічного опрацювання дрібних і великих суглобів. Спочатку всі рухи виконує фахівець, пізніше хворий самостійно займається фізкультурою в домашніх умовах.

Народні методи

Рецепти нетрадиційної медицини можна використовувати тільки після консультації лікаря. Вилікувати незагойні виразки, зробити тканини більш чутливими допомагають відвари і настоянки з цілющих трав, зовнішні мазі.

Лікування травами

Збір, що відновлює нервові тканини:

• квітки червоної конюшини — 1 чайна ложка;
• насіння пажитника — 1 ч. л.;
• шавлія-2 ч. л.;
• пряна гвоздика — ½ ч. л.

Взяти 2 столові ложки суміші, залити 0,5 л окропу, накрити кришкою і настояти 6-8 годин. Потім склад процідити, розділити на 3 частини і приймати 3 рази на день перед або під час їжі в теплому вигляді. Пити ліки слід не менше 1 місяця.

Лікування фініками

Стиглі плоди очищають від кісточок і пропускають через м’ясорубку. Отриману кашку зберігають в холодильнику. Перед вживанням розводять молоком. Приймати засіб потрібно 3 рази на добу по 2 чайних ложки.

Фініки мають заспокійливу дію, уповільнюють процеси старіння клітин. Триптофан, що входить до складу продукту, нормалізує роботу нервової системи і головного мозку, що особливо корисно літнім людям.

Застосування скипидару

Очищений скипидар розводять 1: 2 з теплою водою і просочують цією рідиною шматочок чорного хліба. М’якуш прикладають до хворої ділянки ноги, зверху накривають харчовою плівкою і фіксують бавовняною тканиною або марлею.

Компрес тримають не більше 10 хвилин, інакше можна викликати утворення опіку, процедуру повторюють 2 рази в тиждень.

Козяче молоко

Зняти поліневритичні симптоми в ногах можна за допомогою аплікацій з козячим молоком. У підігрітій рідини змочують марлю і прикладають до проблемної області, залишають на 5 хвилин. Корисно робити компреси 2 рази в день.

Молоко містить велику кількість незамінних мікроелементів, що забезпечують нормальну роботу нервової системи, перебіг обмінних процесів, зміцнення стінок кровоносних судин і розрідження тромбів.

Муміє

Лікуватися від хронічної демієлінізуючої полінейропатії можна таким народним засобом:

• молоко-1 стакан;
• будь-який сорт натурального меду — 1 чайна ложка;
• муміє-0,2 г.

Гірську смолу і бджолиний продукт розчиняють в підігрітому молоці і випивають вранці натщесерце. Щодня необхідно готувати свіжі ліки, курс лікування — 25 днів. При необхідності терапію повторюють після двотижневої перерви.

Можливі ускладнення

При поліневропатії відбувається руйнування закінчень периферичної нервової системи, що виходить за межі спинного і головного мозку. Тому ускладнення частіше виникають в нижніх і верхніх кінцівках, можуть зачіпати функції внутрішніх органів травної, ендокринної систем.

Ускладнення

До ускладнень полінейропатії можна віднести атрофію м’язів і втрату рухів в кінцівках, тривожні і депресивні розлади через біль при сенсорних полінейропатіях.

Також на тлі полінейропатії можуть виникати опіки, пошкодження шкіри через порушення чутливості і часті падіння, які призводять до травм.

Профілактика

Периферичні паралічі, парези та інші симптоми можна запобігти за допомогою грамотної профілактики. Вона включає в себе наступне: 

• Своєчасна діагностика, проходження медичних оглядів і правильне лікування соматичних хвороб. 
• Коригування порушення обмінних процесів в організмі. 
• Відмова від алкоголю та інших шкідливих звичок.
• При наявності хронічних захворювань важливо регулярно проходити обстеження. 
• Якщо Ваші близькі родичі мають спадкову форму патології, то можна пройти генетичне дослідження для визначення ризику розвитку поліневропатій. 
• Здорова дієта і регулярні фізичні навантаження – загальні правила, яких варто дотримуватися кожному. 

Джерело