Інфаркт міокарда

Зміст

Визначення хвороби. Причини захворювання
Види інфаркту міокарда
Фактор ризику
  Модифікований
  Немодифіковані
Симптом
  Біль
  » Безбольовий » інфаркт міокарда
Перша допомога при інфаркті міокарда
Патогенез інфаркту міокарда
Класифікація та стадії розвитку інфаркту міокарда
Ускладнення інфаркту міокарда
Діагностика інфаркту міокарда
Лікування інфаркту міокарда
  Стентування
  Ангіопластика
  Шунтування
Реабілітація
Прогноз. Профілактика
Джерело

Визначення хвороби. Причини захворювання

Інфаркт міокарда ( Ім)-це стан, при якому частина серцевого м’яза (міокарда) перестає отримувати достатню кількість кисню через недостатнє кровопостачання артерій серця. Основною причиною інфаркту міокарда є блокування артерії, зазвичай викликана утворенням тромбу в уже звуженому судині. Це може статися через атеросклероз (накопичення жирових відкладень на стінках артерій), тромбоз (утворення тромбу) або спазм артерії.

Види інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда може класифікуватися за різними критеріями, включаючи місце і тяжкість пошкодження серцевого м’яза. Ось основні види інфаркту міокарда:

Це основні види інфаркту міокарда, і кожен з них має свої особливості, пов’язані з локалізацією і ступенем пошкодження серцевого м’яза.

Фактор ризику

Фактори ризику-це умови або обставини, які можуть збільшити ймовірність розвитку інфаркту міокарда та інших серцево-судинних захворювань

Модифікований

• Куріння: нікотин та інші токсичні речовини в тютюновому димі можуть викликати звуження артерій і підвищити ризик тромбозу.
• Спосіб життя: малорухливий спосіб життя може призвести до ожиріння, артеріальної гіпертензії та дисліпідемії.
• Неправильне харчування: надлишок насичених жирів і простих вуглеводів в харчуванні може сприяти розвитку атеросклерозу.
• Надмірна вага або ожиріння: надмірна вага може збільшити навантаження на серце та сприяти розвитку артеріальної гіпертензії та дисліпідемії.
• Артеріальна гіпертензія: підвищений артеріальний тиск збільшує навантаження на серце і підвищує ризик розвитку атеросклерозу.
• Високий рівень холестерину в крові: підвищений рівень холестерину може призвести до утворення жирових відкладень в артеріях.
• Цукровий діабет: високий рівень цукру в крові підвищує ризик розвитку атеросклерозу і тромбозу.

Немодифіковані

• Вік: Збільшення віку збільшує ризик інфаркту міокарда.
• Стать: Чоловіки зазвичай мають більш високий ризик інфаркту міокарда до менопаузи, після якої ризик у жінок зростає.
• Генетична схильність: Сімейна історія серцево-судинних захворювань може збільшити ризик розвитку інфаркту міокарда.

Симптом

Симптоми інфаркту міокарда можуть відрізнятися залежно від людини та тяжкості стану. Однак, є загальні ознаки і симптоми, на які слід звернути увагу і які можуть вказувати на інфаркт міокарда:

Ці симптоми можуть проявлятися в різному ступені і комбінації у різних людей. 

Біль

Біль у грудях є одним з найбільш характерних і важливих симптомів інфаркту міокарда. Вона може проявлятися в різній формі і інтенсивності, включаючи:

• Тиск і дискомфорт: багато людей описують біль як відчуття тиску, стиснення або дискомфорту в області грудей. Це часто відчувається як» вантаж » на грудях.
• Пекучий або гострий біль: у деяких людей біль може бути гострим або пекучим, особливо під час фізичних навантажень або стресових ситуацій.
• Тяжкість і напруга: біль може відчуватися як тяжкість або напруга в грудях, яке не йде навіть після відпочинку або прийому медикаментів.
• Поширення болю: біль може поширюватися на інші частини тіла, включаючи шию, щелепу, плечі, спину, руки або живіт.
• Тривалість: біль при інфаркті міокарда часто триває більше декількох хвилин і може не проходити після прийому нітрогліцерину або інших медикаментів для полегшення болю в грудях.

» Безбольовий » інфаркт міокарда

Інфаркт міокарда «без болю», також відомий як тихий інфаркт міокарда або інфаркт міокарда без симптомів, — це форма інфаркту міокарда, яка виникає без явних ознак болю в грудях, які зазвичай асоціюються з інфарктом міокарда. Замість цього, інфаркт може проявлятися менш характерними симптомами або бути асимптоматичним.

Симптоми безбольового інфаркту можуть включати в себе:

• Відчуття дискомфорту або тиску в грудях: хоча це може не бути болючим, але пацієнт може відчувати незвичний тиск або дискомфорт в області грудей.
• Короткочасна задишка або втома: людина може відчувати задишку або незрозумілу втому, особливо під час фізичних навантажень.
• Легка запаморочення або слабкість: Люди можуть відчувати слабкість, запаморочення або втрату сили, які можуть бути легкими і короткочасними.
• Короткі епізоди нудоти або блювоти: у деяких випадках інфаркту без болю можуть виникати епізоди нудоти або блювоти, які не тривають тривалий час і не викликають серйозних незручностей.

Ці симптоми можуть бути менш вираженими або тимчасовими, і їх можна легко прийняти за щось інше, що робить інфаркт міокарда без болю більш важким для розпізнавання та потенційно більш небезпечним.

Перша допомога при інфаркті міокарда

При підозрі на інфаркт міокарда дуже важливо негайно надати першу допомогу, щоб мінімізувати пошкодження серцевого м’яза і врятувати життя потерпілого. Основні кроки першої допомоги при інфаркті міокарда:

Важливо пам’ятати, що при інфаркті міокарда час відіграє вирішальну роль, і чим швидше буде надана медична допомога, тим більше шансів на порятунок життя і мінімізацію пошкодження серцевого м’яза. Не соромтеся викликати швидку допомогу навіть при найменшій підозрі на інфаркт міокарда.

Патогенез інфаркту міокарда

Патогенез інфаркту міокарда включає в себе кілька ключових кроків, починаючи з утворення тромбу в артерії серця і закінчуючи некрозом (загибеллю) частини серцевого м’яза.

• Утворення тромбу: патологічні зміни в артерії, такі як атеросклероз або тромбоз, можуть призвести до часткового або повного блокування артерії, яка зазвичай забезпечує кров серцевому м’язу. Це може бути викликано зростанням тромбу (згустку крові) на пошкодженій артеріальній стінці або відривом атеросклеротичного бляшки.
• Ішемія (недостатнє кровопостачання): при блокуванні артерії кров не може досягати серцевого м’яза в достатній кількості. Це призводить до ішемії — недостатнього надходження кисню і поживних речовин до тканин серця.
• Некроз (загибель тканин): якщо кровопостачання не відновиться протягом короткого часу, частина серцевого м’яза почне вмирати через нестачу кисню. Цей процес, відомий як некроз, є характерним при інфаркті міокарда. Некротичні ділянки втрачають здатність скорочуватися і порушують роботу серця.
• Запалення і ремоделювання: після інфаркту міокарда починається запальний процес, що включає міграцію різних типів клітин в область пошкодження. Це запалення сприяє очищенню мертвої тканини і стимулює процес ремоделювання, який спрямований на заміну некротичних областей сполучною тканиною.
• Ускладнення: інфаркт міокарда може призвести до різних ускладнень, таких як порушення ритму серця (аритмії), серцева недостатність, утворення тромбів, розрив стінки серця та інші. Ці ускладнення можуть бути небезпечними і потребують медичного втручання.

Розуміння патогенезу інфаркту міокарда допомагає краще зрозуміти його механізми розвитку та можливі підходи до лікування та профілактики цього серйозного стану.

Класифікація та стадії розвитку інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда (ім) класифікується за різними параметрами, включаючи механізм розвитку, клінічні ознаки та морфологічні зміни. Ось загальноприйнята класифікація і стадії розвитку інфаркту міокарда:

1.За механізмом розвитку:

• Тромбоемболічний інфаркт: розвивається через блокування артерії тромбом, що утворився на місці руйнування атеросклеротичного бляшки або тромбоутворення на пошкодженій ендотеліальної поверхні артерії.
• Емболічний інфаркт: утворюється в результаті відриву емболу (зазвичай тромбу) з іншого джерела, наприклад, з серця (наприклад, фібриляція передсердь) або з великих судин (наприклад, тромби внутрішньокісткові).
• Інфаркт внаслідок коронарного спазму: відбувається через тимчасове скорочення або звуження коронарної артерії, що призводить до погіршення кровопостачання серцевого м’яза.

2.За клінічними ознаками:

• St-підйомний інфаркт міокарда (STEMI): характеризується наявністю підйому сегмента ST на електрокардіограмі (ЕКГ), що вказує на повне руйнування стінки артерії і повне припинення кровотоку у відповідному сегменті серцевого м’яза.
• Інфаркт міокарда без підйому сегмента ST (NSTEMI): в цьому випадку на ЕКГ немає підйому сегмента ST, однак існують біомаркери пошкодження міокарда, такі як тропонін, що вказує на некроз міокарда.
• Субендокардіальний інфаркт: виникає, коли некроз обмежений внутрішнім шаром серцевого м’яза (ендокардит).

3.За морфологічними змінами:

• Трансмуральний інфаркт: пошкодження проникає через всю товщину стінки серця від ендокарда до епікарда.
• Нетрансмуральний інфаркт: пошкодження обмежене зовнішнім шаром серцевої стінки (епікард) або частково проникає в серединний шар.

Стадії розвитку інфаркту міокарда зазвичай описуються наступним чином:

У розумінні класифікації і стадій розвитку інфаркту міокарда лежить основа для діагностики, лікування і прогнозу цього серйозного стану.

Ускладнення інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда (ім) може призвести до різних ускладнень, деякі з яких можуть загрожувати життю.

• Серцева недостатність: після інфаркту міокарда серце може зіткнутися зі зниженою здатністю до скорочення і перекачування крові, що призводить до розвитку серцевої недостатності.
• Аритмії серця: інфаркт міокарда може спричинити порушення серцевого ритму, такі як фібриляція передсердь або шлуночкова тахікардія. Це може бути небезпечним, оскільки неправильні серцеві ритми можуть призвести до непритомності або навіть зупинки серця.
• Перикардит: запалення оболонки серця, яке називається перикардом, може розвинутися після інфаркту міокарда, що призводить до болю в грудях і посилення при диханні або ковтанні.
• Розрив серцевої стінки: у рідкісних випадках інфаркт міокарда може призвести до розриву стінки серця, що може призвести до крововиливу в перикардіальну порожнину або в лівий або правий шлуночки.
• Тромбоемболічні ускладнення: утворення тромбів у серці після інфаркту міокарда може призвести до їх відриву та міграції в Інші частини тіла, викликаючи інсульти, тромбоз вен та інші ускладнення.
• Постінфарктна стенокардія: після інфаркту міокарда у деяких людей може спостерігатися постійний або періодичний біль у грудях через залишкову ішемію або рецидивуючий інфаркт.
• Смерть: у разі серйозного інфаркту міокарда або ускладнень, пов’язаних з ним, можливо смертельне результат.

Розуміння потенційних ускладнень інфаркту міокарда важливо для своєчасної діагностики та лікування, щоб мінімізувати ризик розвитку серйозних наслідків та покращити прогноз пацієнта.

Діагностика інфаркту міокарда

Діагностика інфаркту міокарда (ім) включає в себе кілька методів і процедур, які допомагають визначити наявність інфаркту міокарда, оцінити його тяжкість і визначити стратегію лікування. Методи діагностики інфаркту міокарда:

• Електрокардіографія (ЕКГ): ЕКГ є першим і найбільш поширеним методом діагностики інфаркту міокарда. Вона дозволяє оцінити електричну активність серця і виявити характерні зміни, такі як підйом сегмента ST, депресія сегмента ST або поява нових Q-зубців, які вказують на наявність інфаркту міокарда.
• Аналіз біомаркерів пошкодження серця: кров зазвичай аналізують на біомаркери пошкодження міокарда, такі як тропонін або креатинкіназа-МВ (CK-MB). Підвищений рівень цих біомаркерів може свідчити про некроз міокарда, характерний для інфаркту міокарда.
• Зображення серця:

• Ехокардіографія: це ультразвукове дослідження серця, яке дозволяє оцінити функцію серця, наявність дефектів руху стінок і виявити зміни, пов’язані з інфарктом міокарда.
• Комп’ютерна томографія (КТ) серця: КТ серця може бути корисною для оцінки структури та функції серця, а також для виявлення аномалій артерій.

• Коронарографія: це процедура, в ході якої вводиться контрастна речовина в коронарні артерії з подальшим рентгенівським зображенням, що дозволяє оцінити стан артерій і виявити блокування, які можуть бути причиною інфаркту міокарда.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) серця: МРТ серця надає детальне зображення структури та функції серця, а також може бути використана для оцінки тканинних пошкоджень, пов’язаних з інфарктом міокарда.
• Моніторування серцевого ритму: це може включати безперервне або періодичне моніторування серцевого ритму за допомогою портативного ЕКГ або пристрою Holter для виявлення аритмій, які можуть бути пов’язані з інфарктом міокарда.

Діагностика інфаркту міокарда вимагає комплексного підходу, що включає в себе різні методи обстеження і аналізу результатів, щоб точно визначити наявність і тяжкість інфаркту міокарда і розробити оптимальний план лікування.

Лікування інфаркту міокарда

Лікування інфаркту міокарда (ім) включає в себе ряд заходів, спрямованих на відновлення кровотоку в серцевому м’язі, мінімізацію пошкоджень серцевої тканини, запобігання ускладнень і поліпшення прогнозу пацієнта.

1.Раннє відновлення кровотоку в артерії серця:

• Тромболітична терапія: введення препаратів, спрямованих на руйнування тромбу і відновлення кровотоку в артерії серця.
• Перкутанна коронарна інтервенція (ПКІ): Процедура, що включає введення катетера в артерію серця з подальшим розширенням звуженого сегмента за допомогою балона і, при необхідності, імплантацією стента для відновлення кровотоку.

2.Симптоматичне лікування та забезпечення підтримуючої терапії:

• Антикоагулянти та антитромбоцитарні засоби: препарати, які допомагають запобігти утворенню тромбів та покращити кровотік в артеріях.
• Антиаритмічні препарати: застосовуються для контролю серцевого ритму в разі порушень його функції.
• Болезаспокійливі препарати: застосовуються для полегшення болю і дискомфорту.

3.Контроль і підтримання життєво важливих показників:

• Моніторування серцевого ритму: спостереження за серцевим ритмом з метою виявлення і контролю аритмій.
• Контроль артеріального тиску: підтримка стабільного артеріального тиску для забезпечення оптимального кровотоку.

4.Лікування ускладнень:

• Серцева недостатність: застосування медикаментів, таких як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) або бета-адреноблокаторів, а також рідинна терапія для підтримки серцевої функції.
• Аритмії: застосування антиаритмічних препаратів, зовнішньої кардіоверсії або імплантація кардіостимулятора або дефібрилятора.
• Перикардит: застосування протизапальних препаратів.

5.Реабілітація та подальше лікування:

• Фізична реабілітація: включає фізичну активність, дієту та інші заходи для відновлення фізичної активності та загального здоров’я.
• Психологічна підтримка: допомога пацієнту з емоційним стресом і адаптацією до нових умов життя після інфаркту міокарда.

Лікування інфаркту міокарда повинно бути комплексним і індивідуалізованим в залежності від характеристик пацієнта, ступеня тяжкості інфаркту і наявності ускладнень. Важливо розпочати лікування якомога швидше після появи симптомів і продовжувати його під наглядом фахівців для досягнення найкращих результатів та запобігання рецидивам.

Стентування

Процедура, при якій стент вводиться в звужену артерію для відновлення кровотоку.

Ангіопластика

Процедура, спрямована на розширення звуженої артерії за допомогою балона.

Шунтування

Хірургічна процедура, при якій створюються обхідні шляхи для крові навколо звужених артерій.

Реабілітація

Реабілітація після інфаркту міокарда включає в себе програму фізичної активності, зміна способу життя, медикаментозну терапію, психологічну підтримку і регулярні медичні обстеження.

Прогноз. Профілактика

Прогноз після інфаркту міокарда залежить від багатьох факторів, включаючи тяжкість інфаркту, наявність ускладнень і ефективність проведеного лікування. Профілактика включає дотримання здорового способу життя, регулярні обстеження та дотримання рекомендацій лікаря.

Джерело