Гіпертонічна хвороба

Зміст

Причини та фактори ризику
Патогенез
Класифікація гіпертонічної хвороби
Стадії патології
  Перша стадія ГБ
  Друга стадія ГБ
  Третя стадія ГБ
Симптоми гіпертонічної хвороби
Перебіг гіпертонічної хвороби
  Коли слід звернутися до лікаря?
Як проводиться діагностика?
Лікування гіпертонічної хвороби
Ускладнення
Прогноз
Заходи профілактики
Джерело

Причини і фактори ризику гіпертонічної хвороби

Гипертоническая болезнь

Гіпертонічна хвороба є однією з провідних причин розвитку серцево-судинних ускладнень і характеризується постійно підвищеним артеріальним тиском. Для виникнення і розвитку гіпертонії існує безліч причин і факторів ризику:

  • Генетика: спадкова схильність відіграє значну роль.
  • Вік: ризик зростає зі збільшенням віку.
  • Статева приналежність: чоловіки молодше 65 років частіше страждають гіпертонією.
  • Надмірна вага / ожиріння: збільшує навантаження на серце і судини.
  • Фізична неактивність: призводить до підвищення рівня холестерину та ослаблення серця.
  • Дієта: високе споживання солі та насичених жирів, низьке споживання калію.
  • Вживання алкоголю: надмірне споживання сприяє підвищенню тиску.
  • Куріння: посилює вплив гіпертонії на організм.
  • Хронічний стрес: тривале напруження може стати причиною гіпертонії.

Патогенез

Патогенез гіпертонії складний і багатофакторний. У ньому беруть участь кілька систем регуляції тиску і об’єму крові:

  • Ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС): активується при зниженні ниркового кровотоку і рівня натрію.
  • Симпатична нервова система: регулює частоту серцевих скорочень і судинний тонус.
  • Збій балансу між вазоконстрикторними і вазодилататорними факторами: призводить до підвищення опору судин і збільшення артеріального тиску.
  • Структурні зміни в судинній стінці: ведуть до втрати еластичності.

Класифікація гіпертонічної хвороби

Артеріальна гіпертензія класифікується на основі рівня артеріального тиску і ступеня ризику ускладнень. Розрізняють наступне:

  • Звичайний (1 ступінь): систолічний тиск від 140 до 159 мм рт. ст., діастолічний від 90 до 99 мм рт. ст.
  • Помірна (2 ступінь): систолічний від 160 до 179 мм рт. ст., діастолічний від 100 до 109 мм рт. ст.
  • Важка (3 ступінь): систолічний 180 мм рт. ст. і вище, діастолічний 110 мм рт. ст. і вище.
  • Ізольована систолічна гіпертензія: підвищений тільки систолічний тиск.

Стадії патології

Прогресування гіпертонічної хвороби підрозділяється на кілька стадій, кожна з яких має свої особливості і підходи до лікування:

Перша стадія ГБ

Перша стадія гіпертензії характеризується легким підвищенням артеріального тиску, при якому систолічний тиск знаходиться в діапазоні від 140 до 159 мм рт. ст., а діастолічний — від 90 до 99 мм рт. ст. Часто на цій стадії відсутні помітні клінічні симптоми, і захворювання може бути виявлено лише випадково під час профілактичного огляду. Перший етап можна успішно контролювати шляхом зміни способу життя, таких як зниження ваги, підвищення фізичної активності, відмова від куріння та зменшення споживання солі.

Друга стадія ГБ

На другій стадії систолічний тиск пацієнтів піднімається до позначок між 160 і 179 мм рт. ст., а діастолічний-між 100 і 109 мм рт. ст. цей більш серйозний стан часто вимагає застосування медикаментозного лікування на додаток до змін у способі життя. Можливе використання комбінованої терапії для досягнення більш ефективного контролю над артеріальним тиском.

Третя стадія ГБ

Третя стадія гіпертонії надзвичайно небезпечна, оскільки артеріальний тиск перевищує 180/110 мм рт. ст. на цьому етапі високий ризик розвитку життєзагрожуючих ускладнень, таких як інфаркт міокарда, інсульт, ниркова недостатність і ураження сітківки очей. У багатьох випадках необхідна термінова медична госпіталізація та інтенсивне лікування.

Симптоми гіпертонічної хвороби

Гипертоническая болезнь

Хоча гіпертонія часто протікає безсимптомно, деякі ознаки можуть вказувати на її присутність:

  • Часті головні болі, особливо вранці.
  • Запаморочення.
  • Шум або дзвін у вухах.
  • Миготіння «мушок» перед очима.
  • Задишка при фізичних навантаженнях.
  • Прискорене серцебиття.
  • Носові кровотечі.
  • Відчуття втоми або неможливості витримати звичайні навантаження.

При появі цих симптомів рекомендується звернутися до лікаря для огляду і можливої корекції лікування.

Перебіг гіпертонічної хвороби

Перебіг захворювання індивідуально і залежить від безлічі факторів, але без відповідного лікування воно призводить до прогресування і розвитку серйозних ускладнень.

Коли слід звернутися до лікаря?

Слід негайно звернутися за медичною допомогою, якщо ви помітили різке погіршення здоров’я, поява нових симптомів, які можуть вказувати на гіпертонічний криз — стан, що вимагає термінового втручання. До таких ознак відносяться:

  • Дуже високий артеріальний тиск.
  • Сильний головний біль.
  • Розлади зору або мови.
  • Оніміння або слабкість в кінцівках.
  • Гостре занепокоєння.
  • Біль у грудях.
  • Утруднене дихання або задишка.

Планове звернення до лікаря необхідно для:

  • Регулярного медичного спостереження при відомій гіпертонії.
  • Початкового скринінгу на високий артеріальний тиск, особливо якщо є фактори ризику.
  • Консультації з управління хворобою та запобігання її ускладнень.

Як проводиться діагностика?

Діагностика гіпертонічної хвороби починається з багаторазового вимірювання артеріального тиску для підтвердження діагнозу. Ці вимірювання можуть супроводжуватися аналізом сімейного анамнезу та оцінкою способу життя пацієнта. Лікар може призначити наступні діагностичні процедури:

  • Лабораторні тести, включаючи аналізи крові та сечі, для оцінки загального здоров’я та функціонування органів, особливо нирок.
  • Електрокардіограма (ЕКГ) для виявлення можливих змін, пов’язаних з гіпертензією або її впливом на серце.
  • Ехокардіограма-ультразвукове дослідження серця, яке допомагає виявити зміни в структурі серцевих клапанів і стінок, включаючи потовщення стінки лівого шлуночка.
  • Очне дослідження (офтальмоскопія) може бути проведено для виявлення ознак пошкодження судинної сітки ока.
  • Якщо є підозра на вторинну гіпертонію, лікар може порекомендувати додаткові тести для виявлення основного захворювання, яке може підвищити тиск.

    Лікування гіпертонічної хвороби

    Лікування гіпертонічної хвороби зазвичай починається з рекомендацій щодо зміни способу життя і може включати наступне:

    • Дотримання дієти, бідної сіллю і насиченими жирами, і багатою фруктами, овочами і цільними злаками.
    • Регулярні фізичні вправи, такі як ходьба, плавання або їзда на велосипеді.
    • Відмова від куріння і обмеження споживання алкоголю.
    • Контроль за вагою і заходи щодо його зниження при необхідності.
    • Управління стресом через релаксаційні техніки, такі як медитація, дихальні вправи і йога.

    У разі, коли зміна способу життя виявляється недостатнім, можуть бути призначені медикаменти, такі як інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II, діуретики, бета-блокатори і антагоністи кальцію. Вибір конкретного препарату або їх комбінації залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, включаючи вік, супутні захворювання і переносимість ліків. Вся терапія повинна проводитися під суворим медичним контролем.

    Ускладнення

    Гипертоническая болезнь

    Неконтрольована гіпертонія збільшує ризик серйозних та потенційно небезпечних для життя ускладнень, включаючи:

    • Серцеві захворювання (наприклад, ішемічна хвороба серця та серцева недостатність).
    • Порушення мозку, такі як інсульт та транзиторні ішемічні атаки.
    • Хронічна ниркова недостатність.
    • Пошкодження судин ока, що ведуть до погіршення зору.

    Регулярна перевірка артеріального тиску, відповідне лікування та зміни способу життя можуть суттєво зменшити ризик цих ускладнень.

    Прогноз

    Прогноз при гіпертонічній хворобі поліпшується при ранньому виявленні, суворому дотриманні режиму лікування і зміни в способі життя. Адекватно контрольований артеріальний тиск може значно знизити ризик розвитку ускладнень, що значно покращує якість та тривалість життя.

    Заходи профілактики

    Гипертоническая болезнь

    Для профілактики гіпертонії рекомендується наступне:

    • Підтримка здорової ваги та регулярне спостереження за ІМТ.
    • Підтримка активного способу життя з регулярними фізичними вправами.
    • Здорове харчування з достатньою кількістю фруктів і овочів і низьким вмістом насичених жирів і солі.
    • Обмеження споживання алкоголю і повна відмова від куріння.
    • Управління стресом за допомогою практики технік релаксації та достатнього відпочинку.
    • Своєчасне звернення до лікаря для профілактичної перевірки рівня артеріального тиску.

    Увага до цих заходів допоможе не тільки запобігти розвитку гіпертонії, але і знизити ймовірність багатьох інших хронічних захворювань.

    Створення ефективного плану профілактики та лікування спільно з вашим медичним провайдером буде ключовим компонентом управління гіпертонічною хворобою і підтримки довгострокового стану здоров’я.

    Джерело

  • Литвин а. ю. та співавт. Синдром обструктивного апное сну та артеріальна гіпертонія: двонаправлений зв’язок. Consilium Medicum. 2015.
  • Рекомендації щодо лікування артеріальної гіпертонії Європейського товариства гіпертонії та Європейського товариства кардіологів. Російський кардіологічний журнал. 2014.
  • Російське кардіологічне ТОВАРИСТВО, російське наукове медичне товариство терапевтів. Артеріальна гіпертензія у дорослих: клінічні рекомендації. — 2022.