Хребетна грижа

Зміст

Загальні відомості
Причини міжхребцевої грижі
  Фактор ризику
  Зв’язок міжхребцевої грижі і остеохондрозу
  Етапи формування міжхребцевої грижі
Симптоми міжхребцевої грижі
  Ускладнення міжхребцевої грижі
Патогенез міжхребцевої грижі
Діагностика міжхребцевої грижі
Лікування міжхребцевої грижі
  Консервативна терапія
  Хірургічне лікування
  Мануальна терапія, ЛФК і масаж
  Витягування хребта
  Відновлення після видалення міжхребцевої грижі
Прогноз при міжхребцевої грижі
Профілактика
Джерело

Загальні відомості

Хребетна грижа, або грижа міжхребцевого диска, є серйозним станом хребта, при якому м’який вміст диска виходить за його межі. Це розлад, що вимагає комплексного розуміння, діагностики та лікування, часто стає предметом уваги лікарського співтовариства.

Причини міжхребцевої грижі

Міжхребцева грижа може виникнути через різні причини, і вони часто пов’язані з процесами старіння, травмами або пошкодженнями хребетного стовпа. Ось кілька основних причин, що сприяють розвитку міжхребцевої грижі:

• Дегенеративні зміни: з віком міжхребцеві диски втрачають пружність і високу вологість, що робить їх більш схильними до пошкоджень. Цей процес називається дегенерацією дисків.
• Травма: травми, такі як автомобільні аварії, падіння або спортивні травми, можуть призвести до пошкодження міжхребцевих дисків і викликати грижу.
• Надмірне навантаження: підняття тягарів неправильним способом або тривалі періоди фізичної активності, особливо при непідготовлених м’язах, може призвести до зносу і пошкодження дисків.
• Генетична схильність: деякі люди можуть бути більш схильні до розвитку міжхребцевої грижі через генетичні фактори, що впливають на структуру та міцність їх міжхребцевих дисків.
• Постійна напруга на хребті: тривале сидіння або стояння в неправильній позі, особливо при використанні комп’ютерів або мобільних пристроїв, може чинити тиск на хребетний стовп і сприяти розвитку проблем.
• Ожиріння: надмірна вага може створити додатковий тиск на міжхребцеві диски, сприяючи їх дегенерації та можливому розвитку грижі.
• Специфічні захворювання: деякі стани, такі як вроджені аномалії хребта або запальні захворювання, можуть збільшити ризик розвитку міжхребцевої грижі.

Різні фактори можуть взаємодіяти, збільшуючи ймовірність розвитку міжхребцевої грижі.

Фактор ризику

Фактори ризику міжхребцевої грижі можуть варіювати у різних людей і включають в себе різні аспекти способу життя, генетики і здоров’я. Нижче представлені основні фактори ризику:

Зв’язок міжхребцевої грижі і остеохондрозу

Остеохондроз, що характеризується дегенерацією міжхребцевих дисків, створює сприятливі умови для розвитку грижі. Структурні зміни в дисках, характерні для остеохондрозу, сприяють виходу їх вмісту за межі диска, утворюючи грижу.

Етапи формування міжхребцевої грижі

Процес формування міжхребцевої грижі проходить через кілька етапів. Нижче представлені основні етапи розвитку міжхребцевої грижі:

1.Дегенерація міжхребцевого диска:

• Причина: початковим етапом часто є дегенерація міжхребцевого диска. Цей процес може бути викликаний старінням, надмірним навантаженням, травмою або іншими факторами.
• Що відбувається: міжхребцевий диск втрачає свою пружність, високу вологість і стає менш здатним амортизувати навантаження.

2.Освіта виступу (протрузії):

• Причина: через дегенерацію диск може почати виступати за межі звичайного положення, але при цьому оболонка диска залишається цілою.
• Що відбувається: Диск починає випинатися, але оболонка його ще не порушена. Цей етап називається протрузією.

3.Освіта грижі (гернії):

• Причина: продовження дегенерації та посилення тиску можуть призвести до руйнування оболонки міжхребцевого диска, а м’яке ядро почне виступати за межі диска.
• Що відбувається: М’яке ядро виходить за межі оболонки і формує міжхребцеву грижу. Це може призвести до тиску на навколишні структури, включаючи нерви.

4.Здавлювання нерва і симптоми:

• Причина: якщо міжхребцева грижа починає тиснути на навколишні нерви, це може викликати різні симптоми.
• Що відбувається: тиск на нерв може викликати біль, оніміння, слабкість та інші симптоми вздовж іннервованих нервом ділянок тіла.

5.Хронічна міжхребцева грижа:

• Причина: якщо грижа не лікується або тиск на нерв стає постійним, це може призвести до хронічних проблем і змін у хребетному стовпі.
• Що відбувається: хронічна міжхребцева грижа може викликати постійні болі, порушення чутливості, м’язову слабкість та інші хронічні симптоми.

Увага до профілактики на кожному етапі грає ключову роль в попередженні розвитку міжхребцевої грижі.

Симптоми міжхребцевої грижі

Симптоми міжхребцевої грижі можуть сильно варіювати в залежності від місця розташування грижі і того, які структури вона зачіпає. Ось кілька загальних симптомів, які можуть супроводжувати міжхребцеву грижу:

Важливо відзначити, що симптоми міжхребцевої грижі можуть проявлятися різними способами у різних людей. Деякі можуть відчувати гострий біль і порушення чутливості, в той час як У інших симптоми можуть бути більш суб’єктивними і поступово розвиваються. 

Ускладнення міжхребцевої грижі

Міжхребцева грижа може викликати різні ускладнення в залежності від її розташування і того, які структури вона зачіпає. Деякі з потенційних ускладнень включають:

• Синдром «кінського хвоста» (cauda equina syndrome): це серйозне ускладнення, яке може виникнути при здавленні кінцевих сегментів спинного мозку в поперековому відділі. Характеризується сильними болями в нижній частині спини, порушенням чутливості в області сідничних нервів, втратою контролю над сечовипусканням і дефекацією. Синдром «кінського хвоста» вимагає негайної медичної допомоги і часто вимагає хірургічного втручання.
• Втрата сечовипускання та дефекації: міжхребцева грижа, особливо в поперековому відділі, може призвести до порушень контролю над сечовипусканням та дефекацією. Це може вимагати медичного втручання.
• М’язова слабкість: здавлення нервів міжхребцевою грижею може призвести до ослаблення м’язів, що впливає на силу та контроль.
• Виснаження нерва: постійний тиск на стиснутий нерв може призвести до хронічного запалення та дегенерації нервових волокон, що може спричинити хронічний біль та порушення чутливості.
• Пошкодження спинного мозку: у деяких випадках міжхребцева грижа може призвести до пошкодження спинного мозку, особливо якщо грижа сталася в області, де спинний мозок знаходиться близько до поверхні спинномозкового каналу.
• Хронічний біль: якщо міжхребцева грижа стає хронічною або не піддається ефективному лікуванню, пацієнт може зіткнутися з тривалим або постійним болем, що впливає на якість життя.
• Нейрогенні проблеми: міжхребцева грижа може викликати нейрогенні проблеми, такі як невралгія (біль уздовж нерва) або неврит (запалення нерва).

Лікування ускладнень міжхребцевої грижі залежить від їх характеру і тяжкості. У разі синдрому «кінського хвоста» або порушень сечовипускання і дефекації потрібна термінова медична допомога.

Патогенез міжхребцевої грижі

Патогенез міжхребцевої грижі включає в себе ряд процесів, які призводять до виступу м’якого ядра міжхребцевого диска за його звичайні межі. Цей процес може бути викликаний різними факторами і включає кілька етапів:

Діагностика міжхребцевої грижі

Діагностика міжхребцевої грижі зазвичай включає різні методи, які допомагають лікарям визначити наявність грижі, її розташування, розмір та вплив на навколишні тканини та нерви. Нижче представлені основні методи діагностики міжхребцевої грижі:

1.Медичний огляд:

• Лікар проведе огляд пацієнта, обговорить його медичну історію, а також виявить симптоми, пов’язані з можливою міжхребцевої грижею. Обстеження може включати тести на силу м’язів, рефлекси та перевірку чутливості.

2.Іміджингові дослідження:

• Рентгенографія: може використовуватися для виявлення деформацій хребта, таких як сколіоз або дегенеративні зміни. Однак рентген не завжди показує м’які тканини і не є оптимальним методом для діагностики міжхребцевої грижі.
• МРТ (магнітно-резонансна томографія): це часто кращий метод діагностики міжхребцевої грижі. МРТ дозволяє більш детально візуалізувати м’які тканини, включаючи міжхребцеві диски та структури навколо них.
• КТ (комп’ютерна томографія): використовується для отримання більш детальних зображень кісток хребетного стовпа і може бути корисним у певних випадках, таких як оцінка кісткових деформацій або неможливість проведення МРТ.

3.Мієлографія:

• Це рентгенологічне дослідження, що включає введення контрастної речовини в спинний канал. Однак воно менш використовується в сучасній медичній практиці завдяки розвитку більш досконалих методів, таких як МРТ.

4.Електроміографія (ЕМГ) та нервово-м’язові тести:

• Ці тести можуть бути використані для оцінки функції нервів і м’язів, а також для визначення того, наскільки ефективно нерви передають сигнали до м’язів.

5.Лабораторні тести:

• У деяких випадках можуть проводитися лабораторні тести для виключення інших станів, які можуть імітувати симптоми міжхребцевої грижі.

Після ретельної діагностики лікар може визначити стратегію лікування, включаючи консервативні методи (наприклад, Фізична терапія, ліки) або, в деяких випадках, хірургічне втручання. Діагностика міжхребцевої грижі зазвичай вимагає комплексного підходу для визначення найкращого способу лікування в кожному конкретному випадку.

Лікування міжхребцевої грижі

Лікування міжхребцевої грижі може включати консервативні (некириргические) методи і хірургічне втручання, в залежності від тяжкості симптомів, розмірів грижі і її впливу на навколишні структури. 

Консервативна терапія

• Спокій і обмеження активності: в першу чергу, лікар може рекомендувати спокій і обмеження активності для зниження тиску на хребет і нерви.
• Ліки: протизапальні препарати, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), можуть допомогти зменшити запалення та полегшити біль. Можуть також застосовуватися медикаменти для контролю болю.
• Фізична терапія: спеціальні вправи та фізична терапія можуть допомогти зміцнити м’язи, покращити гнучкість та зменшити симптоми.
• Ін’єкції: ін’єкції кортикостероїдів можуть бути використані для зменшення запалення в області грижі і зменшення болю.

Хірургічне лікування

Хірургія може бути розглянута у випадках, коли консервативні методи не призводять до поліпшення або якщо симптоми занадто важкі. Хірургічне втручання може включати:

• Мікродискектомія: хірург видаляє частину міжхребцевого диска, яка дає тиск на нерв.
• Ламінектомію: видалення частини або повністю ламінованого кісткового листа для створення більше простору для нерва.
• Дискектомія з фузією: видалення частини міжхребцевого диска і фіксація двох суміжних хребців для стабілізації хребта.
• Ендоскопічна дискектомія: це більш сучасний метод, який використовує ендоскоп (тонку трубку з камерою) для видалення частини міжхребцевого диска через невеликі надрізи. Цей метод, як правило, пов’язаний з меншими розрізами та швидшим відновленням
• Імплантація штучного диска: у деяких випадках може розглядатися Заміна видаленої частини міжхребцевого диска штучним диском, щоб зберегти нормальну рухливість хребта.

Мануальна терапія, ЛФК і масаж

1.Мануальна терапія:

• Мета: поліпшення рухливості суглобів, зняття напруги в м’язах, корекція дисфункцій хребта.
• Методи: мануальні терапевти використовують різні техніки, такі як м’які розтяжки, маніпуляції суглобів, м’який тиск на м’язи і тканини. Ці методи можуть сприяти зменшенню болю та покращенню рухливості.

2.Лікувальна фізкультура (ЛФК):

• Мета: зміцнення м’язів спини, поліпшення гнучкості і постави, зменшення навантаження на хребет.
• Вправи: індивідуальні комплекси вправ, спрямовані на зміцнення м’язів спини і корекцію дисбалансу в м’язах. Вправи повинні бути підібрані з урахуванням характеристик пацієнта і стадії захворювання.

3.Масаж:

• Мета: розслаблення м’язів, поліпшення кровообігу, зняття м’язових спазмів.
• Техніки: масажисти можуть застосовувати різні техніки, такі як шведський масаж, точковий масаж, лімфодренаж, які можуть допомогти поліпшити стан м’язів і знизити больові відчуття.

Витягування хребта

Витягування хребта, також відоме як тяга хребта або дистензія хребта, — це процедура, при якій відбувається розтягнення хребта. Метою цієї процедури є зменшення тиску на міжхребцеві диски, полегшення болю та поліпшення рухливості хребта. Витягування хребта може бути проведено різними методами і в різних умовах. Ось кілька способів, якими може здійснюватися витягування хребта:

1.Механічне витягування:

• Тракція на столі: пацієнт лягає на спеціальний стіл, де за допомогою механізму створюється сила розтягування на хребті. Це може відбуватися за допомогою ременів, що кріпляться до голови або тулуба, або за допомогою механічних пристроїв.
• Інверсійні столи: це спеціальні столи, які дозволяють пацієнту висіти догори дном, створюючи розтягуючий ефект на хребті.

2.Мануальне витягування:

• Мануальна тракція: мануальний терапевт або фізіотерапевт може застосовувати розтягуючі техніки з використанням своїх рук для різних сегментів хребта.

3.Інверсійні пристрої:

• Існують спеціальні пристрої, які дозволяють пацієнтові висіти вниз головою, створюючи розтягуючий ефект на хребті.

4.Витягування за допомогою вантажів:

• Вантажі можуть бути використані для створення розтягуючої сили на хребті. Це може відбуватися з використанням спеціальних столів або інших пристроїв.

Витягування хребта може бути застосоване в лікуванні різних станів, таких як дегенеративні зміни хребта, міжхребцеві грижі, остеохондроз та інші. Однак, перш ніж приступити до такого лікування, необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб переконатися, що цей метод безпечний і підходить для конкретного випадку, враховуючи стан пацієнта і характер його захворювання. Витягування хребта не рекомендується в деяких випадках, таких як остеопороз, певні види гриж, травми хребта та інші умови.

Відновлення після видалення міжхребцевої грижі

Індивідуальний реабілітаційний план, що включає фізіотерапію, фізичну реабілітацію та рекомендації щодо способу життя.

Прогноз при міжхребцевої грижі

Прогноз залежить від ступеня пошкодження та ефективності лікування. Своєчасне звернення за допомогою і дотримання рекомендацій фахівців істотно покращують прогноз.

Профілактика

Всебічний підхід до профілактики, своєчасне виявлення і лікування допоможуть підтримувати здоров’я хребта і запобігати розвитку міжхребцевої грижі. Ретельне медичне втручання та план реабілітації відіграють ключову роль у забезпеченні найкращих результатів для пацієнта.

Джерело