Дистрофія сітківки
Зміст
Причини появи дистрофії сітківки
Як проявляється дистрофія сітківки
Класифікація
Які бувають дистрофії сітківки
Центральні дистрофії сітківки
Периферичні дистрофії сітківки
Діагностика
Лікування дистрофії сітківки
Ускладнення
Прогноз ТА ПРОФІЛАКТИКА
Часті питання
Як бачить людина з дистрофією сітківки?
Чи може дистрофія сітківки викликати сліпоту?
Що не можна робити при дистрофії сітківки?
Джерело
Дистрофія сітківки являє собою групу захворювань очей, що характеризуються поступовим ураженням сітківки — тканини, відповідальної за сприйняття світла і передачу сигналів в мозок. Цей стан може істотно впливати на зорові функції і, в деяких випадках, призвести до серйозних ускладнень, включаючи втрату зору. У даній статті ми розглянемо причини появи, прояви, методи діагностики та лікування, а також ускладнення, прогноз і профілактику дистрофії сітківки.
Причини появи дистрофії сітківки
Походження дистрофії сітківки може бути різноманітним, і в деяких випадках воно може бути обумовлено спадковими факторами. Основні причини включають:
- Генетичні фактори: деякі форми дистрофії сітківки можуть бути пов’язані зі спадковими мутаціями генів, що призводить до поступового руйнування тканин ока.
- Судинні порушення: наприклад, при діабетичній ретинопатії порушення судин можуть призвести до загибелі тканин сітківки.
- Вікові зміни: дегенерація макули, найчастіше, пов’язана з віком і може проявлятися у літніх людей.
Як проявляється дистрофія сітківки
Дистрофія сітківки може проявлятися різноманітними симптомами, включаючи:
Класифікація
Дистрофії сітківки можуть бути класифіковані за різними критеріями, включаючи:
- Патогенез: сухі та вологі форми дегенерації макули.
- Локалізація: центральні та периферичні дистрофії сітківки.
Які бувають дистрофії сітківки
Центральні дистрофії сітківки
Центральні дистрофії сітківки зазвичай впливають на макулу, центральну частину сітківки. Прикладами можуть служити дегенерація макули і макулярна дистрофія.
Периферичні дистрофії сітківки
Периферичні дистрофії впливають на крайові області сітківки і можуть призвести до втрати периферійного зору.
Діагностика
Діагностика дистрофії сітківки зазвичай проводиться офтальмологом або фахівцем із захворювань очей. Для визначення типу І ступеня дистрофії можуть використовуватися різні методи і тести. Нижче представлені загальні методи діагностики:
- Візуальний огляд:
Офтальмолог оцінює видимість сітківки, макули та інших структур ока за допомогою інструментів, таких як офтальмоскоп.
- Тести зору:
Включають стандартні тести для оцінки чіткості і гостроти зору в різних умовах.
- Ангіографія сітківки:
Це метод, при якому вводиться контрастна речовина в вени для створення детальних зображень судин сітківки. Це особливо корисно для виявлення судинних змін, наприклад, у випадку діабетичної ретинопатії.
- Оптична когерентна томографія (ОКТ):
Цей метод дозволяє створювати зрізи сітківки та інших структур ока, що дозволяє оцінити їх товщину та стан. ОКТ особливо корисний для діагностики дегенерації макули.
- Електроретинографія (ЕРГ) та електроокулограма (ЕОГ):
Ці тести вимірюють електричну активність сітківки та інших структур ока і можуть бути використані для оцінки функції світлочутливих клітин.
- Поле зору:
Використовуються різні тести для оцінки периферичного та центрального поля зору, що може бути важливим для виявлення змін, пов’язаних з дистрофією сітківки.
- Генетичне тестування:
У разі спадкових форм дистрофії сітківки генетичне тестування може бути використано для виявлення специфічних мутацій.
Діагностика дистрофії сітківки часто вимагає комплексного підходу, і лікар може вибирати методи дослідження в залежності від конкретних симптомів пацієнта і передбачуваного типу дистрофії.
Лікування дистрофії сітківки
Лікування дистрофії сітківки залежить від конкретного типу і стадії захворювання. Деякі форми дистрофії сітківки не мають повністю ефективного лікування, але існують методи уповільнення прогресування та покращення якості життя пацієнта. Для інших видів дистрофії сітківки можуть надаватися більш цілеспрямовані методи лікування. Нижче представлені загальні методи лікування:
1.Ін’єкції в сітківку:
У разі вологої форми дегенерації макули можуть застосовуватися ін’єкції препаратів для зменшення новоутворення судин і запобігання крововиливів.
2.Лазерна терапія:
Лазерний вплив може використовуватися для знищення новоутворених кровоносних судин або фіксації пошкоджених ділянок сітківки.
3.Фотодинамічна терапія:
Застосовується в лікуванні вологої форми дегенерації макули. Включає в себе введення фоточутливого препарату і подальше вплив лазером.
4.Терапія фармакологічними препаратами:
Можливе використання препаратів для лікування певних аспектів дистрофії сітківки, таких як вітамінні комплекси і препарати, спрямовані на зниження запалення.
5.Хірургічне втручання:
У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання для відновлення очних структур або запобігання подальшому погіршенню зору.
6.Реабілітаційні заходи:
Включають навчання пацієнта використовувати залишилися можливості зору, використання допоміжних пристроїв, таких як збільшувачі, і навчання технікам повсякденної діяльності.
Важливо відзначити, що ефективність лікування залежить від багатьох факторів, включаючи тип і стадію дистрофії сітківки, а також індивідуальні особливості пацієнта.
Ускладнення
Дистрофія сітківки може викликати різні ускладнення, такі як втрата центрального і периферійного зору, спотворення образів, крововиливи, і навіть глаукому.
Прогноз ТА ПРОФІЛАКТИКА
Прогноз залежить від типу та стадії захворювання. Раннє виявлення, регулярні огляди та ефективне лікування можуть покращити прогноз. Профілактика включає регулярні візити до офтальмолога, підтримання здорового способу життя та уникнення шкідливих факторів.
Часті питання
Як бачить людина з дистрофією сітківки?
Сприйняття світу може супроводжуватися спотвореннями, розмитістю і втратою центрального або периферійного зору.
Чи може дистрофія сітківки викликати сліпоту?
Так, в деяких випадках дистрофія сітківки може призвести до втрати зору і навіть сліпоти.
Що не можна робити при дистрофії сітківки?
Уникайте перевтоми очей, не відкладайте візити до лікаря, уникайте тривалого впливу яскравого світла, не займайтеся самолікуванням, уникайте стресу і травм очі.