Дистрофія рогівки ока

Зміст

Будова рогівки
Види дистрофій
Причина
Групи ризику
Симптоми дистрофії рогівки
  Перша стадія
  Другий етап
  Третя стадія
Діагностика захворювання
Консервативне лікування дистрофії рогівки
Хірургічне лікування дистрофії рогівки
Прогноз ТА ПРОФІЛАКТИКА
Джерело

Дистрофія рогівки-це група захворювань, що характеризуються порушенням структури та функції рогівки, прозорої передньої частини ока. Рогівка відіграє важливу роль у фокусуванні світла на сітківці ока, і її захворювання можуть призвести до втрати зору.

Будова рогівки

Рогівка (або рогівка) — це прозора передня частина очного яблука, яка виконує функцію лінзи, яка фокусує світло на сітківці. Основні компоненти будови рогівки:

Рогівка повинна бути прозорою для нормального бачення, і будь-які зміни в її структурі можуть призвести до проблем із зором. Дистрофії рогівки можуть зачіпати різні шари і призводити до втрати прозорості, що впливає на якість зору.

Види дистрофій

Існує кілька видів дистрофій рогівки, кожен з яких характеризується певними змінами в структурі і функції рогівки. Ось кілька поширених видів дистрофії рогівки:

• Рогівковий кератоконус: це стан, при якому рогівка поступово втрачає свою нормальну форму і починає виглядати як конус. Це призводить до спотворення зору і погіршення гостроти зору. Рогівковий кератоконус може розвиватися повільно, і на ранніх стадіях його можна керувати контактними лінзами.
• Дистрофія Боумена: це рідкісне захворювання, при якому порушується шар під епітелієм рогівки, який називається шаром Боумена. Це може призвести до різних проблем із зором, таких як розсіяність світла та мерехтіння.
• Дистрофія епітелію рогівки: це стан, при якому відбувається порушення базальної мембрани епітелію рогівки. Це може викликати хворобливі епітеліальні відкладення і можуть виникнути епітеліальні ерозії.
• Дистрофія ендотелію рогівки: це захворювання, яке впливає на ендотелій рогівки, що призводить до погіршення роботи ендотеліальних клітин. Симптомами можуть бути помутніння рогівки, ореол навколо джерел світла та утруднення нічного бачення.
• Дистрофія десцеметова мембрана: це стан, при якому порушується мембрана Десцемета, під ендотелієм рогівки. Це може викликати набряк рогівки і призвести до зміни форми.

Лікування дистрофії рогівки залежить від її виду і ступеня тяжкості. У деяких випадках застосовуються медикаментозні методи, контактні лінзи або хірургічні втручання, такі як трансплантація рогівки.

Причина

Причини дистрофії рогівки можуть бути різноманітними, і вони можуть залежати від конкретного виду дистрофії. Ось деякі загальні причини та фактори, які можуть сприяти розвитку дистрофії рогівки:

• Генетичні фактори;
• Травми або хірургічні втручання;
• Вроджені аномалії;
• Аутоімунні хвороби;
• Вік.

Для точного визначення причини і лікування дистрофії рогівки необхідно провести детальне офтальмологічне обстеження під керівництвом фахівця.

Групи ризику

Хоча дистрофії рогівки можуть виникнути у будь-якої людини, деякі групи мають підвищений ризик розвитку цього типу захворювань.

• Люди, у яких в сім’ї вже були випадки дистрофії рогівки, мають підвищений генетичний ризик розвитку цього захворювання.
• Деякі вроджені аномалії рогівки можуть збільшити ризик розвитку дистрофії.
• Люди, які зазнали травм очей або пройшли хірургічні втручання на очах, можуть мати підвищений ризик розвитку дистрофії рогівки.
• Деякі аутоімунні стани, такі як ревматоїдний артрит, можуть збільшити ризик розвитку дистрофії рогівки.
• Деякі види дистрофії рогівки, такі як ендотеліальна дистрофія рогівки, частіше розвиваються у людей похилого віку.
• Неправильне використання або неправильно підібрані контактні лінзи можуть збільшувати ризик розвитку дистрофії рогівки.
• Люди, чутливі до світла, можуть мати підвищений ризик розвитку дистрофії.
• Деякі системні захворювання, такі як синдром Стівенса-Джонсона або синдром Дауна, можуть бути пов’язані з дистрофією рогівки.

Ці фактори можуть підвищувати ймовірність розвитку дистрофії рогівки, але вони не є її абсолютними гарантами. Важливо зауважити, що багато випадків дистрофії рогівки можуть бути успішно керованими і лікуються, особливо якщо захворювання виявлено на ранніх стадіях.

Симптоми дистрофії рогівки

Симптоми дистрофії рогівки можуть варіювати в залежності від стадії захворювання.

Перша стадія

На ранній стадії дистрофії рогівки симптоми можуть бути мінімальними або відсутні зовсім. Важливо зазначити, що дистрофія рогівки часто розвивається повільно, і пацієнт може не усвідомлювати проблем, особливо на ранніх стадіях. Однак ознаки, які можуть вказувати на початкову стадію дистрофії рогівки, можуть включати:

• Легке спотворення зору: можуть спостерігатися легкі спотворення зору або неповні проблеми з фокусуванням. Ці зміни можуть бути тимчасовими і залежати від умов освітлення.
• Легка фотофобія: підвищена чутливість до світла може бути на ранній стадії, але зазвичай в цей період вона не так яскраво виражена.
• Невелике розмиття зору: можлива поява легкого розмиття зору, особливо після тривалого напруження очей.
• Легке відчуття сухості або дискомфорту: пацієнти можуть іноді відчувати легке відчуття сухості або дискомфорту в очах.
• Невеликі зміни у формі рогівки: на першій стадії зміни в структурі рогівки можуть бути мінімальними і не викликати значних симптомів.

Другий етап

На другій стадії дистрофії рогівки симптоми стають більш вираженими, а зміни в структурі рогівки стають більш помітними. Друга стадія може характеризуватися наступними ознаками:

• Погіршення гостроти зору: прогресуюче погіршення гостроти зору стає більш помітним на другій стадії. Спотворення і розмиття можуть бути більш вираженими.
• Помітні зміни у формі рогівки: Рогівка може набувати більш чіткої конічної форми у випадку рогівкового кератоконуса або інших форм дистрофії.
• Посилення світлочутливості: фотофобія може посилюватися, і пацієнти можуть відчувати більший дискомфорт при яскравому світлі.
• Біль або дискомфорт: можуть виникати більш явні болі або відчуття дискомфорту, особливо при тривалому використанні очей.
• Помутніння рогівки: прозорість рогівки може погіршуватися, що впливає на передачу світла і викликає помутніння.
• Погіршення нічного бачення: проблеми з баченням в умовах слабкого освітлення, такі як нічне бачення, можуть стати більш помітними.
• Епітеліальні зміни: на цій стадії можуть проявлятися епітеліальні зміни, такі як ерозії або відкладення, що може посилити дискомфорт.

Третя стадія

Третя стадія дистрофії рогівки зазвичай характеризується подальшим прогресуванням симптомів і більш серйозними змінами в структурі рогівки. На цій стадії можуть виникнути наступні характеристики:

• Істотне погіршення гостроти зору: гострота зору може значно погіршитися, і пацієнти можуть відчувати труднощі в чіткому баченні.
• Яскраво виражені зміни форми рогівки: конусоподібна деформація рогівки, особливо у випадку рогівкового кератоконуса, стає більш вираженою і може значно впливати на форму ока.
• Болі і дискомфорт: болі і відчуття дискомфорту можуть посилюватися, часто викликані подразненням поверхні рогівки.
• Рецидивуючі епітеліальні ерозії: епітелій рогівки може ставати більш схильним до повторних ерозій, що може збільшувати больові відчуття.
• Збільшення помутніння рогівки: прозорість рогівки продовжує погіршуватися, що призводить до більш вираженого помутніння та зміни кольору.
• Посилення світлочутливості: фотофобія стає більш інтенсивною, з відчуттям більш сильного дискомфорту при впливі світла.
• Труднощі з нічним баченням.
• Звуження поля зору.

Діагностика захворювання

Діагностика дистрофії рогівки включає в себе ряд офтальмологічних процедур і досліджень для визначення характеристик захворювання і його ступеня розвитку. Ось деякі методи діагностики:

• Офтальмоскопія: Офтальмолог може провести очний огляд за допомогою офтальмоскопа для оцінки загального стану очного дна та рогівки.
• Кератометрія: цей тест вимірює кривизну рогівки та допомагає виявити аномалії, такі як кератоконус рогівки.
• Топографія рогівки: це спеціальне дослідження, яке створює карту поверхні рогівки, що дозволяє лікарю більш детально вивчити її форму та структуру.
• Пентакам: це вдосконалене дослідження, яке також забезпечує тривимірні зображення рогівки та дозволяє визначити її товщину.
• Біомікроскопія (слитно-ламповий мікроскоп): дозволяє оцінити стан переднього сегмента ока, включаючи рогівку, з високою роздільною здатністю.
• Корнеальна ендотеліальна мікроскопія: це дослідження оцінює стан ендотелію рогівки.
• Оптична когерентна томографія (OCT): це високотехнологічне дослідження, яке дозволяє візуалізувати структури ока, включаючи рогівку, на мікрорівні.
• Перевірка зору і рефракція: оцінка гостроти зору і визначення необхідності корекції зору.

Для точного діагнозу і визначення ступеня розвитку дистрофії рогівки, офтальмолог може поєднувати кілька з перерахованих вище методів. Після діагностики лікар може рекомендувати певне лікування або лікування захворювання залежно від конкретних обставин та характеристик кожного випадку.

Консервативне лікування дистрофії рогівки

Консервативне лікування дистрофії рогівки спрямоване на полегшення симптомів, уповільнення прогресування захворювання і поліпшення якості зору. Методи консервативного лікування:

• Корекція зору за допомогою окулярів або контактних лінз: це може допомогти покращити гостроту зору та зменшити спотворення, спричинені змінами рогівки. Окуляри або контактні лінзи можуть бути спеціально адаптовані до змін форми рогівки.
• Використання терапії кератоконуса: у разі рогівкового кератоконуса можуть бути запропоновані спеціальні типи контактних лінз, такі як жорсткі газопроникні лінзи (ДЖГПЛ), які створюють рівномірну поверхню для фокусування світла. Також можуть використовуватися спеціальні дизайни лінз, розроблені для корекції конусоподібної деформації.
• Медикаментозне лікування: у деяких випадках можуть застосовуватися медикаменти для зменшення запалення, зняття больових відчуттів або поліпшення стану рогівкового епітелію. Наприклад, можуть використовуватися штучні сльози для зволоження очей.
• Процедури для поліпшення стану епітелію рогівки: може включати в себе видалення відкладень, обробку поверхні рогівки або застосування мембран пересаджених амніотичних оболонок.
• Світлотерапія: деякі форми світлотерапії можуть бути використані для зменшення чутливості до світла та полегшення дискомфорту.
• Ортокератологія (нічні лінзи): нічні контактні лінзи можуть використовуватися для зміни форми рогівки під час сну, що може тимчасово покращити гостроту зору протягом дня.

Лікування дистрофії рогівки підбирається індивідуально в залежності від виду і ступеня тяжкості захворювання. Офтальмолог проведе детальне обстеження, щоб визначити оптимальний підхід до лікування для кожного конкретного випадку. Важливо регулярно відвідувати офтальмолога для моніторингу стану очей і коригування лікування при необхідності.

Хірургічне лікування дистрофії рогівки

Хірургічне лікування дистрофії рогівки може розглядатися у випадках, коли консервативні методи не досить ефективні або захворювання настільки просунуто, що потрібна корекція анатомії рогівки. Ось кілька хірургічних методів, які можуть бути використані:

1.Трансплантація рогівки (кератопластика): це процедура, при якій уражена рогівка замінюється донорською рогівкою. Існують різні види кератопластики залежно від області, яку потрібно замінити:

• Повна кератопластика: заміна всієї рогівки.
• Пластинчаста кератопластика: Заміна лише поверхневих шарів рогівки.
• Двошарова кератопластика: заміна переднього і заднього шарів рогівки.

2.Кросслінкінг рогівки (КЛР): це процедура, спрямована на зміцнення колагенових волокон у рогівці. КЛР може використовуватися в лікуванні рогівкового кератоконуса, щоб уповільнити або зупинити прогресування захворювання.

3.Інтракорнеального кільця (пластикові або корнеосклеральние кільця): ці кільця вводяться в тканини рогівки з метою зміни її форми і поліпшення зору. Інтракорнеального кільця можуть використовуватися в терапії кератоконуса.

4.Ексимерний лазер: методи лазерної корекції зору використовують ексимерний лазер для видалення тонкого шару тканини рогівки, змінюючи її форму. Однак, цей метод може не підходити для всіх видів дистрофії рогівки.

5.Ендотеліальна кератопластика: ці процедури спрямовані на заміну заднього шару рогівки, що може бути корисним при дистрофії ендотелію.

Лікар буде вирішувати, який метод лікування найкращим чином відповідає конкретній ситуації пацієнта, враховуючи вид і ступінь тяжкості дистрофії рогівки.

Прогноз ТА ПРОФІЛАКТИКА

Прогноз дистрофії рогівки залежить від багатьох факторів, включаючи її тип, стадію розвитку, а також від того, як швидко і ефективно було розпочато лікування. На ранніх стадіях багато видів дистрофії рогівки можна успішно керувати та лікувати. Однак у деяких випадках, особливо при просунутій стадії захворювання, може знадобитися хірургічне втручання, таке як трансплантація рогівки.

Регулярні офтальмологічні огляди та дотримання всіх рекомендацій лікаря можуть допомогти керувати прогресуванням захворювання та запобігати ускладненням.

Профілактика дистрофії рогівки може включати в себе наступні заходи:

Ці заходи не гарантують повний захист від дистрофії рогівки, але вони можуть допомогти зменшити ризик розвитку захворювання або уповільнити його прогресування. Важливо також дотримуватися рекомендацій лікаря і регулярно проходити офтальмологічні огляди для своєчасного виявлення і лікування проблем з рогівкою.

Джерело