Далекозорість

Опубликовано автором

Зміст

Визначення хвороби. Причини захворювання
  Вроджена далекозорість
  Придбана далекозорість
  Вікова далекозорість
Симптоми далекозорості
  Симптоми у дорослих
  Симптоми у дітей
Патогенез далекозорості
Класифікація та стадії розвитку далекозорості
Ускладнення далекозорості
Діагностика далекозорості
Лікування далекозорості
Прогноз. Профілактика
Джерело

Визначення хвороби. Причини захворювання

Дальнозоркость

Далекозорість (гіперметропія) — це рефрактивний стан ока, при якому зображення фокусується позаду сітківки замість на ній. Це може статися через невідповідність довжини ока та/або сили оптичної системи ока.

Процес формування зображення в оці включає рогівку і кришталик, які служать для заломлення світла, а потім сітківку, на якій формується зображення. У людини з далекозорістю через особливості анатомії ока світлові промені фокусуються за сітківкою, а не на ній.

Про можливі причини далекозорості:

  • Коротка довжина ока: у людей з коротким оком (око занадто коротке від передньої до задньої частини), світлові промені фокусуються за сітківкою.
  • Недостатня силова оптика ока: іноді далекозорість може виникнути через недостатню силу оптичної системи ока, включаючи рогівку та кришталик.
  • Пов’язана з віком гіперметропія: з віком кришталик ока може втрачати свою еластичність, що знижує його здатність змінювати форму для фокусування на близьких об’єктах. Це явище називається пресбіопією і часто супроводжується далекозорістю.
  • Спадкові фактори: гіперметропія може бути пов’язана з генетичними особливостями. Якщо у членів сім’ї була далекозорість, то у нащадків теж може бути підвищений ризик цього стану.
  • Деякі захворювання та умови: деякі захворювання, такі як діабет та синдром далекозорості (неможливість повністю адаптуватися до близьких об’єктів), можуть бути пов’язані з далекозорістю.

    • Далекозорість може коригуватися за допомогою окулярів або контактних лінз з позитивною оптичною силою. У деяких випадках також може знадобитися хірургічне втручання, таке як лазерна корекція зору або хірургія зміни кришталика.

    Вроджена далекозорість

    Вроджена далекозорість-це стан, при якому дитина народжується з гіперметропією. Це може бути пов’язано з аномаліями в розвитку ока або оптичної системи всередині ока ще в період вагітності.

    Процеси формування ока починаються на ранніх стадіях вагітності, і будь-які позаштатні зміни можуть призвести до виникнення рефрактивних помилок, таких як далекозорість. Деякі можливі причини вродженої далекозорості включають:

  • Генетичні фактори: якщо один або обидва батьки мають далекозорість, існує ймовірність того, що цей стан може передаватися спадковим шляхом.
  • Аномалії розвитку ока: деякі аномалії в структурі ока або розмірах його компонентів можуть призвести до далекозорості. Це може включати в себе недостатнє подовження очі або особливості форми рогівки і кришталика.
  • Вплив факторів ризику під час вагітності: деякі фактори ризику, такі як нестача поживних речовин, інфекції або вплив токсинів, можуть вплинути на розвиток ока в утробі матері та вплинути на виникнення далекозорості.

    • Вроджена далекозорість може привести до різних симптомів, таким як труднощі у фокусуванні на близьких об’єктах, стомлення очей, головні болі. Діагноз здійснюється лікарем-офтальмологом з використанням різних методів, включаючи огляд ока і тести зору.

    Придбана далекозорість

    Набута далекозорість-це форма гіперметропії, яка розвивається у людини протягом життя, на відміну від вродженої далекозорості, яка присутня з народження. Причини набутої далекозорості можуть бути різноманітними і включають наступні фактори:

  • Старіння: однією з найпоширеніших причин набутої далекозорості є природне старіння ока. З віком кришталик ока втрачає свою еластичність, що робить його менш здатним адаптуватися до змін фокусування на близьких об’єктах. Цей стан називається пресбіопією.
  • Стомлення очей: довгий час проведений за ближньої роботою, такий як читання, використання комп’ютера або смартфона, може привести до стомлення очей і тимчасового погіршення фокусування на близьких об’єктах.
  • Хвороби: деякі медичні стани, такі як діабет, глаукома або артеріальна гіпертензія, можуть впливати на зір і призвести до набутої далекозорості.
  • Травми ока: пошкодження ока, особливо ті, що впливають на форму рогівки або кришталика, можуть призвести до змін рефракції ока.
  • Хірургічні втручання: деякі види хірургічних операцій на очах, такі як видалення катаракти, можуть впливати на фокусування і призвести до зміни рефракції.

    • Дальнозоркость

    Вікова далекозорість

    Вікова далекозорість, також відома як пресбіопія, є природним процесом старіння ока. Цей стан розвивається, коли кришталик, частина ока, відповідальна за зміну форми для фокусування на різних відстанях, втрачає свою еластичність. Пресбіопія зазвичай починає проявлятися в середньому віці, часто після 40 років.

    Симптоми далекозорості

    Дальнозоркость

    Далекозорість (гіперметропія) може проявлятися різними симптомами, які можуть варіювати в залежності від ступеня далекозорості та індивідуальних особливостей.

    Симптоми у дорослих

    У дорослих людей з далекозорістю можуть виникнути такі симптоми:

    • Труднощі при читанні.
    • Часті головні болі і стомлення очей.
    • Розлади зору.

    Симптоми у дітей

    У дітей з далекозорістю симптоми можуть бути важко виявити, але можуть включати:

    • Труднощі в навчанні.
    • Схильність прикривати одне око.
    • Страбізм (косоокість).

    Патогенез далекозорості

    Патогенез далекозорості, або гіперметропії, пов’язаний з певними анатомічними і оптичними особливостями ока. В основі далекозорості лежить неправильне фокусування світла на сітківці ока, що призводить до того, що зображення об’єктів, що знаходяться близько, формується за сітківкою, а не на ній.

    Основні фактори, що впливають на патогенез далекозорості, включають:

  • Коротка довжина ока: однією з основних причин далекозорості є коротка передня-задня вісь ока. Якщо око занадто короткий від передньої до задньої частини, то фокусування світлових променів відбувається позаду сітківки.
  • Недостатня силова оптика ока: іншим фактором є недостатня сила оптичної системи ока, включаючи рогівку та кришталик. Якщо око не може правильно сконцентрувати світло, це може призвести до далекозорості.
  • Плоска рогівка або кришталик: різні аномалії форми рогівки або кришталика також можуть впливати на патогенез далекозорості.
  • Спадкові фактори: генетичні особливості також можуть відігравати роль у розвитку далекозорості. Якщо у батьків є далекозорість, то у їхніх дітей може бути підвищений ризик успадкування цього стану.
  • Зміни з віком: з віком кришталик ока може втратити свою еластичність, що знижує його здатність змінювати форму і фокусувати світло на близьких об’єктах. Це особливо видно у випадку вікової пресбіопії, пов’язаної з віком.

    • Класифікація та стадії розвитку далекозорості

    Дальнозоркость

    Далекозорість (гіперметропія) класифікується за різними критеріями, включаючи ступінь далекозорості, вік початку та причини. Однак, ступінь далекозорості є основною характеристикою в цій класифікації.

    1.За ступенем далекозорості:

    • Низький ступінь (від + 0.25 до + 2.00 діоптрій): далекозорість слабкого ступеня, яку іноді називають фізіологічної далекозорістю, може бути присутнім у деяких людей в природному стані, особливо у молодих дітей.
    • Помірна ступінь (від + 2.25 до + 5.00 діоптрій): це рівень далекозорості, який може зажадати корекції, особливо при ближній роботі.
    • Високий ступінь (більше + 5.00 діоптрій): Висока далекозорість вимагає більш сильної корекції і може сильно впливати на зір на близьких відстанях.

    2.За віком початку:

    • Вроджена (дитяча) далекозорість: діти можуть народжуватися з певною мірою далекозорості, яка може зменшитися з віком.
    • Набута далекозорість: розвивається протягом життя людини, часто пов’язана з процесами старіння.

    3.З причин:

    • Фізіологічна далекозорість: природний стан, який може бути присутнім у деяких дітей і зменшуватися з віком.
    • Патологічна далекозорість: Пов’язана з аномаліями ока або іншими захворюваннями.

    4.За стадіями розвитку:

    • Рефрактивна далекозорість: зазвичай, коли людина стає дорослою, фокусування світла на сітківці недостатня через особливості ока.
    • Пресбіопія: це форма вікової далекозорості, пов’язаної з втратою еластичності кришталика і погіршенням здатності ока адаптуватися до близьких об’єктів. Вона найчастіше починається після 40 років.

    Ступінь далекозорості вимірюється в діоптріях.

    Ускладнення далекозорості

    Далекозорість, залишена без належної корекції, може привести до різних ускладнень, таким як погіршення зору, головні болі, страбізм, і навіть амбліопія (ледачий очей) у дітей.

    Діагностика далекозорості

    Дальнозоркость

    Діагностика далекозорості проводиться лікарем-офтальмологом і включає різні тести і Процедури для оцінки рефракції ока і визначення ступеня далекозорості. Ось деякі з основних методів діагностики:

  • Тест авторефрактометра: це автоматизований пристрій, який вимірює заломлення ока, визначаючи, як світло заломлюється в оці. Цей тест часто використовується для попередньої оцінки рефракції до більш детального огляду у лікаря.
  • Огляд очей за допомогою форсепса та лупи: лікар може використовувати форсепс та лупу для більш детального розгляду очного дна та визначення ступеня далекозорості.
  • Рефракційний тест з використанням лінз: пацієнту пропонується дивитися на картинки або букви через спеціальні лінзи, які можуть коригувати фокусування. Лікар змінює лінзи, поки не буде досягнутий оптимальний фокус, і визначається ступінь далекозорості.
  • Тест на близькість: пацієнту можуть запропонувати читати текст або виконувати інші близькі завдання для визначення, як добре око фокусується на близьких об’єктах.
  • Циклоплегічний огляд: лікар може застосувати циклоплегічні краплі для розширення зіниці і паралізації акомодації, що дозволяє більш точно визначити ступінь далекозорості.
  • Комп’ютерна рефрактометрія: цей метод використовує комп’ютерні технології для оцінки рефракції ока. Пацієнт дивиться в спеціальний прилад, який автоматично коригує лінзи, щоб визначити оптимальний фокус.

    • Важливо регулярно проходити огляд у лікаря-офтальмолога для раннього виявлення і корекції далекозорості. Раннє виявлення та лікування можуть допомогти запобігти можливим ускладненням та забезпечити оптимальний зір.

    Лікування далекозорості

    Далекозорість (гіперметропія) може бути успішно скоригована різними методами лікування. Ось кілька основних методів лікування далекозорості:

    1.Окуляри:

    • Біфокальні або прогресивні окуляри: окуляри з двома або більше різними зонами для корекції зору на різних відстанях. Це дозволяє людині бачити як близькі, так і далекі об’єкти з однією парою окулярів.
    • Окуляри з позитивною рефракцією: звичайні окуляри з позитивною лінзою можуть бути застосовані для корекції далекозорості.

    2.Контактні лінзи:

    • Біфокальні або мультифокальні контактні лінзи: контактні лінзи також доступні з різними оптичними зонами для ближніх і далеких об’єктів.

    3.Лазерна корекція зору:

    • LASIK (лазерна епітеліальна кератопластика): це хірургічна процедура, при якій хірург використовує лазер для зміни форми рогівки, покращуючи фокусування світла на сітківці ока.

    Дальнозоркость

    • PRK (фоторефрактивна кератектомія): це інший тип лазерної корекції, при якому хірург видаляє верхній шар рогівки (епітелій) перед застосуванням лазера.

    Дальнозоркость

    4.Внутрішньоочні лінзи (IOL):

    • Імплантація багатофокальних або акомодаційних ІОЛ: це хірургічна процедура, при якій хірург замінює кришталик ока і вставляє спеціальну лінзу, яка може забезпечувати фокусування на різних відстанях.

    Дальнозоркость

    5.Оперативне лікування:

    • Акомодаційні втручання: деякі методи, такі як втручання, спрямовані на відновлення акомодації ока, знаходяться в стадії дослідження.

    Лікар-офтальмолог вирішує, який метод лікування найкращим чином підходить для кожного конкретного випадку, враховуючи ступінь далекозорості, вік пацієнта та інші фактори.

    Прогноз. Профілактика

    Прогноз для далекозорості зазвичай сприятливий, особливо при своєчасній діагностиці та корекції. Окуляри, контактні лінзи та хірургічні методи лікування, такі як LASIK або імплантація внутрішньоочних лінз, дозволяють багатьом людям з далекозорістю досягти хорошого зору.

    Однак ступінь далекозорості та можливі ускладнення (наприклад, астигматизм, пресбіопія) можуть впливати на прогноз. З віком можуть виникати зміни зору, такі як пресбіопія, які можуть потребувати додаткової корекції.

    Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення ризику розвитку далекозорості і підтримання здоров’я очей, включають в себе:

  • Регулярні перевірки зору: регулярні огляди у лікаря-офтальмолога дозволяють виявити проблеми із зором на ранніх стадіях і вжити заходів для їх корекції.
  • Очищення очей: підтримуйте очі в чистоті і уникайте тертя очей брудними руками. Використовуйте м’яку тканину для видалення макіяжу та інших забруднень.
  • Правильне освітлення: забезпечте хороше освітлення під час читання та інших близьких робіт, щоб зменшити напругу очей.
  • Паузи при роботі за комп’ютером: регулярно відпочивайте очі при тривалій роботі за комп’ютером або читанні. Практикуйте вправи для очей.
  • Збалансоване харчування: харчуйтеся багате антиоксидантами і вітамінами, такими як A, C і E, які можуть підтримувати здоров’я очей.
  • Уникнення куріння: куріння може збільшити ризик розвитку очних захворювань, які впливають на зір.
  • Захист від ультрафіолетового випромінювання: носіть сонцезахисні окуляри з УФ-фільтром, щоб запобігти пошкодженню очей від впливу ультрафіолетового випромінювання.

    • Ці заходи допоможуть підтримувати здоров’я очей і зменшити ризик виникнення проблем із зором, включаючи далекозорість.

    Джерело

  • Клінічні рекомендації. Офтальмологія / під ред.Л. К. Мошетової, А. П. Нестерова, Е. А. Єгорова. — М. « «ГЕОТАР-медіа». – 2006.
  • Тактика лікаря-офтальмолога: практичне керівництво / під ред.В. В. Нероєва. — М.: ГЕОТАР-медіа. – 2020. — 296 с. — DOI: 10.33029 / 9704-5593-7-OPH-2020-1-296