Вугор

Вугор

Підводний світ завжди відрізнявся різноманітністю фарб і форм живих істот, які зуміли пристосуватися до настільки незвичайним умов проживання.

Вугор представляє одного з самих незвичайних істот. Відрізнити вугра від інших представників підводного світу зовсім нескладно, оскільки у нього витягнуте тіло, схоже на змію.

Риба унікальна ще й тим, що більшу частину свого життя проводить у прісній воді, а ось, щоб віднереститися, вугор виходить у море. Це справжня загадка.

Зміст

• 1 Вугор: опис
• 2 Види вугрів
• 3 Середовище проживання
• 4 Раціон харчування і характер поведінки
• 5 Процес розмноження
• 6 Способи лову
• 7 висновок

Вугор: опис

Вугор відрізняється досить довгим тілом, тому його багато народів не вживають в їжу, так як не вважають його рибою. Тіло має циліндричну форму, а хвіст більше сплюснут з боків. Голова вугра досить маленька і злегка сплюснута. Фахівці виділяють кілька видів вугрів, залежно від форми носа. Ніс може бути коротким, довгим, вузьким або широким. Нижня щелепа у вугра трохи довша верхньої щелепи, хоча кожна з них всіяна гострими, але дрібними зубами.

Очі у цієї риби не великі, жовтувато-сріблястого відтінку. Зяброва кришка не повністю прилягає до поверхні тіла з-за того, що самі отвори досить вузькі і значно зміщені від потилиці.

Спинний плавець, разом з хвостовим плавцем формують єдиний плавець довгий. Грудні плавці є, і вони добре розвинені, а от черевних плавників немає.

Якщо просто подивитися на вугра, то він здається абсолютно голим, але якщо видалити слиз і уважно його вивчити, то можна побачити витягнуті лусочки, що покривають всю поверхню тіла. Забарвлення вугра може бути різною, в залежності від середовища проживання. Черево вугра відрізняється жовто-білим або блакитно-сірим відтінком.

Види вугрів

Сімейство вугрів не настільки численне, тому в нього входить лише кілька видів, які практично нічим не відрізняються від своїх родичів, але проживають у різних місцях, тому розрізняють 3 види вугрів:

Середовище існування

Вугор вважається видом, який з’явився на нашій Землі близько 100 млн. років тому. Спочатку вугра виявили в океанічних водах поблизу Індонезії, але потім його помітили в морях, річках і озерах по всій планеті, які вважаються місцем їх тимчасового перебування. Найбільші популяції були помічені в басейнах деяких водойм, таких як:

• Балтійське море.
• Середземне море.
• Біле море.
• Азовське море.
• Баренцове море.
• Чорне море.
• Північне море.

Перебуваючи в будь-якому водоймі, вугор вибирає для своєї життєдіяльності ділянки водойм з глинистим дном, покритим тіною. У літній період любить перебувати в місцях, порослих осокою та очеретом. У денний час вважає за краще знаходитися в укритті, а з настанням темряви виходить на полювання.

Ця риба цікава ще й тим, що в разі необхідності вугор здатний переповзти по суші з однієї водойми в інший, причому на значну відстань. Як правило, таким способом він потрапляє в озера, в яких завжди є вода. У вугра особлива структура шкіри, яка дозволяє поглинати кисень. Тому вугор може прожити певний час без води. Як не дивно, але риба завжди вибирає правильне напрям і не блудить в траві, в пошуках нового місця проживання. При цьому вони можуть змінити напрямок руху, якщо на їх шляху зустрічається оголена земля або піщані ділянки.

Знаходячись у річці, вугор воліє триматися тихих, але глибоких ділянок. Коли рівень води значно підвищується, то він зустрічається навіть вдень в різних вирах.

Раціон харчування і характер поведінки

Риба вугор – це хижа риба, в раціон харчування якої входять об’єкти тваринного походження, такі як:

• Хробаки.
• Мальки риб.
• Равлики.
• Не великі жабенята.
• Ікра інших риб.
• Личинки комах.
• Молюски.
• Тритони.

У водоймах, де багато лина і щуки, багато так само і вугра, оскільки не великі особини цих риб є улюбленим харчуванням для вугра. Коли коропові масово нерестяться, вугор з великим задоволенням поїдає їх ікру.

Полює вугор тільки вночі, при цьому молоді особини вибирають для цього прибережну зону, а дорослі особини глибоководні ділянки, що знаходяться на значному видаленні від берега. Як правило, дорослі екземпляри зариваються на глибину до 1 метра.

Не дивлячись на повну темряву і поганий зір, вугор безпомилково визначає потенційну жертву за кілька метрів. При цьому вугор, завдяки відмінному нюху, чудово орієнтується в повній темряві. Переміщуються вони досить повільно, особливо в заростях водної рослинності.

Коли настають зимові холоди, вугор впадає в стан анабіозу і в таких умовах нагадує корчі, що стирчать з дна.

Процес розмноження

Цей процес не давав спокою багатьом вченим довгий період часу і лише в XIX столітті вдалося розгадати цю загадку. Втім, нічого істотного, оскільки вчені довели, що цей процес такий же, як і в іншої риби. Вся справа була в тому, що ікринки мали унікальну форму, тому їх перший час відносили до зовсім іншого виду.

Дорослі особини досягають до періоду статевої зрілості лише на 7-9 році свого життя. До цього періоду починають проявлятися статеві ознаки самок і самців. Як не дивно, але вугор для нересту вирушає в море і шукає ділянки з глибинами до 400 метрів і температурою води близько 15 градусів. При цьому вони відкладають до півмільйона ікринок, за формою нагадують мініатюрні вербові листочки, розмірами до 1 мм. Відрізняються ікринки тим, що вони абсолютно прозорі.

Розвиток личинок відбувається в кілька етапів. Наприклад:

Після досягнення 12-річного віку, вугор знову повертається в море, щоб відкласти ікру. Після нересту риба гине.

Електричний вугор так само нереститься унікальним способом. Цього представника підводного світу ще не вивчили належним чином. За спостереженнями відомо, що риба нереститься на значній глибині і піднімається з глибини цілком дозрілими особинами, які здатні генерувати електрику.

Способи лову

Оскільки річковий вугор – це хижа риба, то приманка повинна бути відповідною. Як правило, для його лову потрібні об’єкти тваринного походження, начебто черв’яків, шматочків м’яса, а також дрібної рибки. При використанні черв’яків краще віддати перевагу великим черв’якам і насаджувати їх на гачок по одному. Підійдуть і дрібні черв’яки, але насаджувати їх потрібно по кілька штук.

Непогані результати можна отримати при використанні живця, причому з тієї ж водойми, що і об’єкт риболовлі.

В якості живця можна використовувати:

• Плотву.
• Червоноперку.
• Підлящика.
• Уклейку.

Величина рибки близько 4-х см, хоча можна використовувати і мертву рибку.

Для найвищої результативності краще підгодувати місце лову за кілька днів до риболовлі. Для цього застосовуються рубані черв’яки і дрібні фрагменти риби. У день лову вугра рибу краще не годувати.

Найбільш сприятливий період лову вугра починається з середини травня і триває до початку червня. Це пов’язано з тим, що риба за період зимової сплячки зголодніла і готова проковтнути будь-яку приманку. З приходом літа, а тим більше осені, доведеться віддати перевагу досить вагомою насадці – м’яса або дрібній рибі. Найбільш результативною рибалка виявиться вночі, а особливо в негоду при сильній грозі.

Досвід рибака так само має важливе значення, як і знання. Коли лов здійснюється на хробака, то краще робити підсічку в момент першої покльовки, а якщо лов здійснюється на фрагменти риби, то підсічку потрібно робити в момент другий покльовки. Справа в тому, що вугор після першої покльовки відпливає в сторону, щоб перевернути у пащі свою здобич і лише після цього він заковтує її.

Витягнути вугра, який попався на гачок, не так просто, оскільки це спритна і вивертка риба. Вона буде чинити серйозний опір, чіпляючись за гілки або за корчі, що знаходяться під водою. До того ж, взяти її рукою не вдасться, і розраховувати на її затримання без сачка, не слід. Вугор досить слизький, тому навіть з сачком трапляються проблеми з його витаскуванню з води. Коли вугра потрібно зняти з гачка, потрібно подбати про те, щоб він не вислизнув. Якщо це станеться, зловити його навряд чи вдасться, і він досить швидко знову опиниться у воді.

Взагалі тримати в руках вугра – це справжня проблема, оскільки риба рясно вкрита слизом. Вбити його так же проблематично, хіба, що переламати хребет.

М’ясо європейського вугра цінується за його смакові дані, так як воно смачне і м’яке. Це риба, з якої готують різні страви. У деяких країнах копчений вугор вважається справжнім делікатесом і, мало не національним продуктом і подають його, як основне блюдо.

Висновок

Ловля річкового вугра – це настільки захоплююче заняття, що звичайна риболовля не зрівняється ні за якими показниками. По-перше, потрібно відшукати місце, де водиться вугор, а це не так просто. По-друге, потрібна спеціальна оснащення. Багато рибалки замість гачків використовують голки, так як вони більш ефективні. Та й закидати приманку необхідно, як можна ближче до тієї точки, де ховається вугор. Вугор не просто лежить десь в корчах або водної рослинності, а знаходиться в норі і потрібно мати терпіння, щоб дочекатися, поки він покине своє укриття.

Вугор дійсно унікальна риба за всіма показниками, в тому числі і смаковим. Цю рибу можна смажити, запікати, маринувати, в’ялити чи коптити. Вона смачна у будь-якому вигляді, от тільки зловити її не так просто, тим більше, якщо не мати таких навичок.