«Наркокур’єр» Клінта Іствуда вже в кіно. Відгуки критиків

Опубликовано 28.02.2019 автором discocsid

У прокат вийшов новий фільм Клінта Іствуда, в якому він виступив не тільки як режисер, але і як виконавець головної ролі. В основі сюжету лежить реальна історія 90-річного ветерана Другої світової війни, який вирішив заробити грошей, співпрацюючи з мексиканським наркокартелем. Головний герой «Наркокур’єра» — Ерл Стоун — колись займався вирощуванням і продажем лілій, але з приходом інтернету справи пішли на спад. І тоді Стоун, за все життя не отримав жодного штрафу, приймає пропозицію наркоторговців і починає перевозити їх товар.

Іван Чувиляев («Мистецтво кіно»)

Зазвичай люди похилого віку, які пережили свій час, а чуже їм вже не зрозуміти (та і не треба), виглядають нещасними. Ну, або просто жалюгідними. Іствуд у цьому сенсі — дивовижна постать. Він не бухтить на молоду шпану (інакше бути „Наркокур’єрові“ „Ворошиловським стрільцем“), а просто наполегливо продовжує жити за своїми правилами і вірити в те, у що звик. Він зберігає монументальність і силу, талант і енергію підлітка. Може, це дивовижне видовище, унікальне у своєму роді: старий художник, чия поетика давно вже неактуальна, однією харизмою хоч ненадовго, але подовжує життя».

Наталія Григор’єва («Независимая газета»)

Притому що „Наркокур’єр“ живописує серйозні кримінальні справи і навіть розбірки зі смертельним результатом, тон його завдяки присутності в кадрі Ерла Стоуна найчастіше залишається досить комічним. Довгий час просто ігноруючи той факт, що товар у його пікап вантажать татуйовані мексиканці з автоматами, які забороняють йому заглядати в сумки, вимагають відповідати на всі дзвінки і дотримуватися чітких інструкцій, „Дідусь“ (таку кличку йому дали в картелі) насолоджується життям за кермом і усілякими втіхами дорожніх пригод — підспівує радіо, смачно обідає в забігайлівках, заводить подружок в мотелях».
Трейлер фільму «Наркокур’єр»

Юхим Гугнін (film.ru)

Якщо раніше Іствуду треба було проводити героїв через вогонь і воду, щоб опинитися хоч в якомусь подобі гармонії (що зазвичай закінчувалося для них трагічно), то тепер сама гармонія і стає ключем до всіх проблем. Йому більше не треба прикидатися, Клінт нарешті може відкрито заявити: якими б небезпечними справами не займалися його персонажі, все це час він всього лише хотів вирощувати квіти».

Олексій Філіппов (kino-teatr.ru)

Реальна історія 90-річного водія, адаптована сценаристом „Гран Торіно“, здається, тут занадто перемішана з режисерським досвідом: не випадково він покликав на роль Айріс свою дочку, та й взагалі всю сімейну лінію чи не вигадав. Якщо відволіктися від очевидної позиції сили, то новітня робота Клінта Іствуда, де молодь лають за невміння поміняти колесо без інструкції з інтернету, приходить до тих же висновків, що і стомлені культом роботи мілленіали. Жити треба для себе, насолоджуватися миттю, відчуттям дороги під колесами, бургерами у закусочній, красунею-лілією в висохлих від віку руках».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

29
0

–

Наркокур’єр

Клінт Іствуд