«Індустрія кіно» поговорила з режисером Андрієм Кончаловським про фільмі «Рай»

У майбутній вівторок, 24 січня, рано вранці за лос-анджелеським часом і рано ввечері за московським оголосять номінантів на премію Американської кіноакадемії. Від Росії в оскарівську категорії «Кращий фільм іноземною мовою» висунули «Рай» Андрія Кончаловського. У Голлівуді автора фільмів «Танго і Кеш», «Потяг-утікач», а також «Одіссеї» — міні-серіалу, який отримав «Еммі», — знають і дуже поважають, так що шанс у його нового фільму на потрапляння з шорт-листа номінантів досить високий. До речі, «Рай» вже в кіно, і незалежно від результату голосування — вже в історії, як дивовижне за силою і формою висловлювання про людської душі. Про свій метод дослідження Андрій Сергійович розповів у студії «Індустрії кіно».

«Індустрія кіно» поговорила з режисером Андрієм Кончаловським про фільмі «Рай»

Іван КудрявцевВ студії «Індустрії кіно» Народний артист Росії — Андрій Сергійович Кончаловський, який представляє в російському прокаті свій новий фільм «Рай», висунутий від україни на здобуття премії Американської кіноакадемії «Оскар». Андрій Сергійович, привіт, радий знову вітати вас у нас в гостях. Картина вражаюча і, зізнатися, це найяскравіше киновпечатление року. Я впевнений, що цю картину ніколи не забуду.

Андрій КончаловскийКончаловский: Це дуже цінно.

Іван КудрявцевПрав чи буду, якщо зроблю висновок, що ця картина про неможливість раю на землі? Спроба побудувати рай на землі приречена на пекло?

Андрій КончаловскийВот що б ви не сказали, я буду вам відповідати «ви маєте рацію». Якщо скажете протилежну думку, все одно скажу «ви маєте рацію». Тому що пояснювати свої картини безглуздо. «Ні, ця картина про інше». Маячня. Якщо ви зрозуміли так, значить це так. Якби ви зрозуміли по-іншому, значить і по-іншому теж буває. Тому я не думаю, що у мене є чітка відповідь, і я б хотів уникати чітких відповідей і в тому, що я роблю, і в тому, як я це пояснюю. Взагалі цікаві запитання, а відповіді, як правило, не дуже цікаві. Вони завжди однозначні і суб’єктивні.

Іван КудрявцевЯ читав недавно ваше інтерв’ю ви говорили про своєму майбутньому фільмі «Рахманінов». І якщо мені не зраджує пам’ять, ви поставили музику вище всіх мистецтв, навіть вище літератури, вище кіно… Але якщо говорити про силу кіно як про синтетичному мистецтві, поєднує в собі все, сила його в тому якраз, що одна картина, народившись у свідомості режисера, породжує мільйони, десятки мільйонів, сотні мільйонів у свідомості кожного з глядачів.

Андрій КончаловскийХорошая картина. А не дуже хороша картина породжує одне й те ж почуття…

Іван КудрявцевА ви з яким почуттям робили фільм?

Андрій КончаловскийЛюбопытство. Це найголовніше почуття, яке може бути. У художника — це цікавість доторкнутися до чого-то за межами видимого світу. Цей видимий світ — лише як би стіна. Ось на цій стіні видимий світ. Будь видимий світ має за собою невидимі сутності. І, напевно, завдання художника спробувати відчути якийсь невидимий сенс за видимим світом.

Іван КудрявцевБыли чи готові до повного фіаско?

Андрій Кончаловський Абсолютно. Треба думати, як картина буде сприйматися тобою особисто. Те, що Енріко Фермі назвав для атомних фізиків «задоволення власної цікавості за чужий рахунок». В атомній фізиці все дуже дорого, і фізики за свої гроші навряд чи могли б це робити. Тому «задоволення цікавості за чужий рахунок» — важливо, щоб люди, які дають гроші, не думали про прибуток.

Сюжет програми «Індустрія кіно»
Іван Кудрявцев Важливо, щоб подобалося тобі самому з цим відчуттям творити. Але компроміси? Матеріал-то чинить опір. Компромісів є місце у вашій творчості?

Андрій КончаловскийКонечно. А що таке пошук? Сам пошук — це компроміс. Адже ти йдеш незрозуміло куди. Вибір питання — це компроміс між різними крайніми питаннями і так далі. Взагалі пояснювати багато складно. Найбільша радість для мене, наприклад, — це дізнатися, що картина була прийнята на Венеціанський кінофестиваль. Я написав навіть подяку президенту, що мав два сяючих місяці до прем’єри. Це найважливіше. Взагалі для мене Венеція дорога двома-трьома днями до побачення з екраном. Це найдорожчі дні. Потім вже пішло не те… Це як чекає коханець молодий хвилини першого побачення». Це велике задоволення. У Венеції тим більше, тому що це місто, куди я потрапив в юності перший раз з Тарковським. І вона для мене назавжди закарбувалась як вічне свято.

Іван КудрявцевХотел б поговорити про документальної складової цього проекту, про те, які ви вивчали документи, які джерела, які історії, з чого зіткана тканина, фабула цього твору?

Андрій КончаловскийЯ думаю, що документальні, як ви сказали, складові існують і повинні бути в будь-якому фільмі. Це вивчення якогось матеріалу, вивчення запаху епохи, вивчення внутрішніх станів будь-якого героя. Якісь спогади, документи. Тому коли мене запитують, чи не боюся я, що буду повторюватися, я відповідаю, що це картина не про Голокост в чистому вигляді, це картина про інші речі, про інші проблеми, філософських або психологічних. Ось ви запам’ятали її і, очевидно, це пов’язано з тим, що вона вас струснула. Я смію сподіватися, що це відбувається тому, що я вас, як і всіх інших глядачів, поставив перед нелегким вибором. Вам було складно не любити характер, який являє собою в принципі ідеального нациста. Я серйозно роздумував про те, яким повинен бути герой, щоб було важко вирішити з одного боку, а з іншого боку, щоб його помилки були жахливими. Ось така нейтральність. Бо, як казав Достоєвський, «Дуже легко звинуватити зловмисника і важко його зрозуміти». Є цікава книга, яка називається «Застільні розмови Гітлера», де він постає як досить інтелігентна, вдумлива і люблячий мистецтво осіб. Я навіть вставив одну фразу з приводу того, що він мріє бродити між Сієною і Флоренцією і вивчати твори мистецтва. Ця фраза мене вразила. Цю книгу написав Віктор Франкл — психіатр, лікар, який провів три роки в Аушвіці. Він вижив і написав одне з найбільших гуманістичних творів про те, як виживати у важких умовах. Головна його думка полягає в тому, що завжди можна знайти сенс життя, навіть найстрашнішою. І це дуже глибока думка, яку ми просто ігноруємо, навіть зустрічаючись з набагато більш простими проблемами. З одного боку мене цікавила проблема спокусливості зла, а з іншого — банальність такої речі, як знищення людей. Струми дуже високої частоти, напруга дуже висока, але одночасно з цим люди займаються банальними речами. Печі ламаються і так далі. Цей жах банальності зла, звичайно, мене дуже схвилював. Мені хотілося простежити за цим.

Трейлер фільму «Рай»
Іван КудрявцевРасскажите про Віктора Сухорукове і Юлії Висоцької. Коли дивишся, не виникає питань, чому Сухоруков. І тим не менше я запитаю: як народилася ідея покликати його на роль Гіммлера?

Андрій КончаловскийБезысходность. На цю роль я мав би брати німця, але не зміг знайти правильного німецького артиста, який був би в достатній мірі нагл і в певному сенсі божевільний. Віктор при всій своїй дивацтва — артист дуже нахабний і в ньому є ось ця «сумасшедшинка», яка повинна ховатися за таким нормальним буржуазним поведінкою. Йому було важко, тому що треба було говорити по-німецьки, говорити довгі тексти. Я не думаю, що він отримав задоволення від роботи зі мною, тому що я його бив нещадно, чи ні палицею. Але все сталося так, як мені того хотілося. Що стосується Юлі — це зовсім інша матерія. Все-таки Сухоруков зіграв, він повинен був зіграти. А ці монологи — їх неможливо зіграти, їх треба прожити. Це не написані речі, там написано 30%, все інше повинно було йти від того, як артист засвоїв цілий ряд біографічних фактів уявного персонажа і так далі. Це окрема техніка, яку я починав давно, ще в «Асі Клячиної», потім якось відійшов від цього, повернувся в «Білих ночах». Артист повинен жити, тому що він не знає, що його запитають: як себе почуває, чи був сьогодні туалет, писав він на вулиці, а чи є собака в будинку? Питання найрізноманітніші для того, щоб вибити артиста з тексту. Тому взагалі це важко — артист повинен сидіти за шість годин три дні поспіль. Нікого немає, одна камера, все закрито, мене немає в кадрі. Чутно тільки мій голос, вся група далеко. Це досить дивно: клаустрофобія і відчуття «я хочу додому».

Трейлер фільму «Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына»
Іван КудрявцевНе зіграно, але прожито.

Андрій КончаловскийДа, це дуже складний і цікавий процес, який невловимо відрізняється від геніальної гри.

Іван КудрявцевСпасибо вам велике, Андрій Сергійович, за цю розмову і за цей фільм.

Трейлер фільму «Рай» з англійськими субтитрами

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

1727
0

+

–

1

Танго і Кеш,
Рай,
Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж,
Потяг-утікач,
Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына

Андрій Кончаловський