Водопостачання приватного будинку з колодязя

Колодязне водопостачання – оптимальний варіант для власників будинків, що стоять на відокремлених ділянках або тільки почали забудовуватися вулицях. Повністю автономний колодязь для водозабору практично не вимагає обслуговування в тривалий період експлуатації, а головне – виключає необхідність платити за воду.

Найбільш очевидною альтернативою може бути буріння свердловини – обидва методу обґрунтовано при відсутності централізованого водопостачання. Облаштувати водопостачання будинку допоможуть фахівці http://domteplo-nk.ru всі роботи виконуються кваліфікованими майстрами з дотриманням всіх правил і норм.

Зміст:

• 1 Види автономного водопостачання приватного будинку
• 2 Як влаштувати систему водопостачання з колодязя
  • 2.1 Етапи
  • 2.2 Вибір місця для колодязя
  • 2.3 Пристрій колодязя
  • 2.4 Установка насоса

Види автономного водопостачання приватного будинку

Вибір за відсутності централізованого водопостачання невеликий, це:

• забір води з розташованих поруч водойм – обумовлений їх наявністю, якістю води в них;
• буріння свердловини – артезіанської або піщаної, спосіб незручний тим, що для здійснення потрібне спеціальне обладнання, послуги компаній, що виконують буріння недешеві;
• пристрій колодязного водопостачання – система, яку можна організувати при мінімальних витратах.

Переваги і недоліки

Головна перевага водопостачання з колодязя – автономність. Вода безперебійно надходити в будинок і на господарські потреби, не залежно від наявності або стану централізованої системи водопостачання. У деяких випадках дана система є єдино можливою. При високому споживанні води досягається значна економія коштів, адже вода з власної криниці подається безкоштовно, за винятком невеликих витрат на електроенергію для живлення насоса.

Виходячи з цього, можна виділити основні плюси даної системи:

• автономність, можливість підведення води в місцях, де немає централізованого водопостачання;
• безперебійна подача води в будинок та на потреби господарства;
• порівняно просте облаштування колодязя і монтаж допоміжних систем, всі роботи можна виконувати самостійно;
• низька вартість облаштування і монтажу;
• не вимагає дозволів і погоджень в органах нагляду і контролю.

Є у такого способу водопостачання і деякі негативні моменти – система все ж залежить від електроенергії, хоча і може працювати деякий час після повного відключення насоса. Ще один нюанс — вода забирається з верхніх шарів залягання, тому не завжди задовольняє вимогам за якістю. Якщо для використання в потребах господарства вона придатна, то для приготування їжі або пиття в деяких випадках потрібні додаткові фільтри. Одержувану з колодязя воду краще періодично віддавати на аналіз якості в органи гігієни і епідеміології регіону.

Основні мінуси системи виглядають так:

• залежність від електроенергії;
• часто потрібно фільтрація води для пиття чи приготування їжі;
• колодязь періодично потребує очищення – не більше 1 разу на рік;
• для забезпечення комфорту водоспоживання з колодязя пристрій вимагає додаткових систем.

Як влаштувати систему водопостачання з колодязя

Незважаючи на те, що контрольно-наглядові органи не регламентують порядок пристрою колодязних систем, існують загальні правила, яких слід дотримуватися для тривалого безпроблемного водозабору.

Етапи

Вибір місця для колодязя

Слід знати, що в цілях безпеки і забезпечення належної якості води заборонено розташування колодязя на відстані менше 50 метрів від джерел забруднення ґрунту, таких як вигрібні або компостні ями, септики та інше. Також не варто розташовувати колодязь поблизу капітальних будівель, щоб виключити вимивання піску і як наслідок — можливих зрушень і руйнування фундаменту.

Пристрій колодязя

Рити колодязь найкраще в період літа — ранньої осені, в цей час залягання вод максимально глибоке, земляним роботам нічого не буде заважати. Середня глибина ями під колодязь – 10 метрів, однак конкретне значення залежить від залягання вод на ділянці, в деяких випадках глибина може досягати і 30 метрів.

Правильним варіантом буде зміцнення стін колодязя спеціальними кільцями, які запобігають осипання стінок і не дадуть потрапити всередину поверхневим водам. Такі кільця виготовлені з бетону з армуванням, встановлюються одне на одне і закріплюються спеціальними скобами. Кількість кілець залежить від глибини колодязя. Для безперешкодної їх установки яма копається з запасом по ширині в 20 див. Можна викласти стінки колодязя цеглою, каменем, проте, це більш трудомісткий спосіб.

Правильний метод заглиблення кілець виглядає наступним чином – в землі викопується яма невеликої глибини в яку встановлюється перше кільце, на нього відразу розміщується друге. Далі слід вибирати землю з-під нижнього кільця, поступово занурюючи конструкцію. Третє і подальші кільця розміщуються зверху аналогічним чином. Слід контролювати горизонтальність розташування кілець на всіх етапах, інакше можливий перекіс зі зміщенням, який буде складно усунути.

Важливо: викопати колодязь слід до тих пір, поки рівень води не складе 1.5 метра від дна (вода буде поступово підніматися протягом доби).

На дно потрібно вкласти не менше 3-х шарів гравію різної фракції для попередньої грубої фільтрації води. Трубопровід підводиться до другого кільця від низу. Стики кілець замазують розчином, зверху встановлюється перекриття.

Установка насоса

Насос грає важливу роль в системі, саме він має забезпечити комфортні умови у вигляді безперебійної подачі води. Заздалегідь слід розрахувати можливе одночасне максимальне споживання води для вибору продуктивності насоса.

Насосну станцію можна розмістить в будинку або спеціальному приміщенні, у дворі, головне, щоб температура всередині не опускалася нижче +2°С.

Насос слід з’єднати з колодязем трубопроводом, який укладається нижче глибини промерзання грунту в регіоні. Вибір матеріалу для трубопроводу не обмежується, але в даний час зручно використовувати металопласт, він довговічний і зручний у монтажі, не вимагає додаткових інструментів і обладнання для роботи.

Обв’язка насоса повинна виглядати так: до насоса необхідно встановити зворотний клапан, який буде перешкоджати зливу води з труби при відключенні і фільтр грубого очищення для захисту насоса від зважених частинок, що містяться у воді. На вході і виході насоса встановлюється запірна арматура. Фільтр тонкого очищення встановлюється після насоса. Доцільно зробити відводи до фільтра тонкого очищення, з яких буде забиратися вода на господарські потреби.

Насосна станція складається з насоса і резервуару, в який нагнітається вода під тиском (гідроакумулятор). Контрольна апаратура подає сигнал на включення підкачки при зниженні тиску в контурі нижче 2.2 атм. Така система забезпечить безперебійну подачу води до споживачів без втрат напору і захистить насос від перевантажень або перегріву. Підключення насоса до електромережі виконується через захисний автомат.

У деяких випадках насосну станцію встановлюють у спеціальній кесонной камері прямо над колодязем, однак така можливість обумовлена кліматичними умовами – в середніх широтах взимку температура всередині такої камери може опускатися нижче критичної.

Підключення точок водорозбору – останній етап. Заводити воду в будинок краще через фільтр тонкої очистки з додатковою фільтрацією на кухні. На кожен відвід слід встановити запірні крани для безперешкодного ремонту і заміни сантехніки.