Варто дивитися детективний трилер «Сніговик»: відгуки критиків

Фільм «Сніговик», заснований на популярному детективному романі норвезького письменника Ю Несбе, піддався критиці ще до виходу на екрани, причому явно невдалою картину визнав режисер проекту Томас Альфредсон. У російських кінокритиків — свою думку щодо плюсів і мінусів стрічки, зібрала таких зірок, як Майкл Фассбендер, Ребекка Фергюсон, Вел Кілмер, Шарлотта Генсбур, Тобі Джонс, Хлоя Севіньї і Джеймс д’арсі.

Варто дивитися детективний трилер «Сніговик»: відгуки критиків

Антон Долін («Вести FM»):

Надто любимо всім світом норвезький детективів Ю Несбе, у якого «Сніговик» — в числі найбільш знаменитих, можна сказати, програмних романів, щоб не порівнювати екранізацію з ним і не приходити до неминучого висновку: книга краще. Що ж, так і є. Але невже не можна спробувати відірватися від цього неминучого порівняння і оцінити окремі якості картини? У цьому випадку може статися диво: ви отримаєте задоволення. По-перше, якщо ви раптом не читали книгу і не потрапили ще під дію магії Несбе, вас чекає парадоксальний і захоплюючий сюжет — історія таємничого маніяка, який переслідує і вбиває в основному жінок, які мають сімейні труднощі, і тільки в снігопад. По-друге, режисер Томас Алфредсон, нехай він і не норвежець, а фільм знятий по-англійськи, для світового прокату все-таки не чужий варяг, а своя. Він швед, який уславив своє ім’я чудовим підлітковим вампірським фільмом «Впусти мене», що дає сто очок вперед будь-яким «Сутінків», потім зняв чудовий шпигунський трилер за Джона Ле Карре «Шпигун, вийди геть» з сузір’ям чудових артистів. Його стиль впізнається моментально: повільні плани, чаруюча атмосфера, неквапливе і ніби гіпнотизуюче розвиток інтриги».

Головну роль у фільмі виконав Майкл Фассбендер

Сергій Сичов («Фільм Про»):

Може, вся справа була в неправильному позиціонування фільму. Його навряд чи буде цікаво дивитися тим, хто читав Несбе, зате тим, хто не читав, він дійсно відкриє вже склалася, «обкатану» «всесвіт» похмурого Осло, за яким тиняється неприкаяний алкоголік, краще за всіх у Норвегії вміє розплутувати складні злочини і тільки в цьому знаходить сенс життя. У цей світ хочеться повернутися, хоча його деталі подано кілька зім’ятим, а іноді суперечливо. Але якщо глядач «Сніговика» звернеться до першоджерела, то до фільму і його можливим продовженням він вже навряд чи повернеться. У цьому і небезпека».
«Сніговик». Дубльований ТВ-ролик

Борис Іванов (Film.ru):

В результаті з «Сніговика» зникло майже все, що становило суть ретельного розслідування Харрі, Катрін і їх колег. Детектив – це не загадка і розгадка, а процес слідства, зачаровує рух від однієї головоломки до іншої постійної демонстрацією майстерності сищика. У фільмі ж від роботи «сірих клітинок» поліцейських залишилося так мало, що Харрі здається великим детективом, а відстороненим від життя запійним п’яницею, який насилу бродить по Осло і майже випадково потрапляє на розгадку. Причому відповідь весь час був у нього перед очима, і будь скрупульозний детектив повинен був із самого початку задати питання, який Холі задає лише в кульмінації стрічки. До речі, відповідь на це питання не відповідає тому, про що йшлося у фільмі раніше, тому що сценаристи змінили професію ключового персонажа і не задумалися, що це означає для розгадки вбивств».

Кадр з фільму

Ганна Ентякова («ВокругТВ»):

На руку творцям «Сніговика» міг зіграти колорит – і його дійсно використовують, йдучи вже протоптанными Несбе стежками. Так, письменник, перші два романи протаскавший Холі по закордонах – Австралії і Таїланду, все ж зрозумів, що його головний козир криється в рідній Норвегії, і зробив столицю основною локацією майже всіх подальших творів. Цим і скористалися кінематографісти – в кінці кінців, гріх було не зняти ці зачаровують північні пейзажі. В результаті на екрані красуються жваві вулиці Осло, затишні будиночки прибережного Бергена, самотні халупки десь у горах. Навіть знаменитому парку Вігеланда, суцільно складається з оголених скульптур, в контексті сюжету (причому більше книжкового) знайшлося дуже вдале застосування.

З інших плюсів – збереження книжкової фішки з вбудованими в оповідання флешбеками. На цей раз творці навіть вирішили не грати з монтажем та іншими техніками: зрозуміти, де справжнє, а де минуле, спочатку досить важко, але це тільки додає ваги головної інтриги».
«Сніговик». Трейлер

Олександр Нечаєв («Російська газета»):

Насамперед Альфредсон промахується з жанром фільму, намагаючись на повному серйозі робити з «Сніговика» класичний детектив. Тобто головне завдання режисер бачить у тому, щоб до останнього моменту приховати від глядача відповідь на сакраментальне запитання «хто вбивця?». Всі, хто хоча б у мінімальному обсязі знайомий з прозою Несбе, знають, що при всьому умінні зберегти інтригу детективна складова ніколи не була у його книжках головною. Романи про Харрі Холе — це нуар, надривна елегія про те, як незатишний світ намагається перемолоти в труху чоловіка, одолеваемого внутрішніми демонами. Цей чоловік — слідчий Харрі Холе, прямий нащадок персонажів «чорних романів» Раймонда Чандлера і Джеймса Кейна. Цей факт Альфредсоном ігнорується геть. У «Сніговику» фігура Холі виходить суто технічною: головна і найбільша шестірня досить безглуздого сюжетного механізму. У фільмі взагалі немає жодного по-справжньому цікавого персонажа — суцільно службові фігури, до яких більше однієї характеристики не підбереш. Холі, наприклад, перетворений в іронічного алкоголіка, який в перервах між тривалими запоями розкриває злочини».

Кадр з фільму

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

14485
1

+

–

0

Сніговик

Майкл Фассбендер,
Вел Кілмер,
Клое Севіньї,
Шарлотта Генсбур,
Nesbø, Jo,
Джеймс Д’арсі,
Томас Альфредсон,
Ребекка Фергюсон,
Тобі Джонс