Реабілітація спортсменів

Опубликовано автором

Спортивна травма — це пошкодження кісток, зв’язок, суглобів або м’яких тканин організму, пов’язаних з впливом на них будь-яких зовнішніх факторів в період тренування, спарингів або офіційних змагань. Травмовану ділянку може втрачати свою функцію, змінювати анатомічну структуру, а також знижувати загальну активність організму.

Кожен любитель або професійний спортсмен під час занять спортом отримує травми різної тяжкості: від мікротравм до переломів. Сьогодні спортивний травматизм дуже поширений в Україні і становить 5 до 7% від загального показника.

КЛАСИФІКАЦІЯ СПОРТИВНИХ ТРАВМ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Отримавши травму людина починає відчувати гострий чи хронічний дискомфорт, з’являється біль в травмованій області, припухлість, місцеве підвищення температури і інша характерна симптоматика.

Найбільш травмаопаснимі видами спорту вважаються: футбол, хокей, баскетбол, боротьба, бокс, гімнастика і волейбол. Ризик отримання спортивної травми існує практично в будь-якому виді спорту, навіть настільному тенісі.

Медична класифікація спортивних травм враховує три показники:

  • Тип травми: перелом, забій, розтягнення, розрив (м’язи, зв’язок);
  • Показник тяжкості: легка, середня і важка;
  • Місця локалізації: голова і особа, плечі, лікті, кисті, хребет, щиколотки, стопи, а також інші ділянки тіла, які піддаються травмам значно рідше.

Крім класичної класифікації, спортивні травми також поділяють за характером прояву:

  1. Первинні — отримані вперше, раніше вони не виявлялися на даній ділянці тіла;
  2. Перевантажувальні — травми викликані надмірними систематичними фізичними навантаженнями, з якими не може впоратися організм. Найчастіше вони зачіпають зв’язки, суглоби і хребет. В результаті може виникати зміщення хребців, переломи, розтягнення або розриви сухожиль;
  3. Повторні травми — це пошкодження, які проявляються в одному і тому ж місці не вперше. Як правило, є постійним супутником професійних спортсменів і активних любителів. Небезпекою таких травм є можливість перетікання в хроніку, що тягне за собою цілий комплекс наслідків, аж до припинення спортивної кар’єри;
  4. Гострі травми — з’являються через раптові зовнішніх впливів, як правило, ударів суперників або падінь. Часто виявляються забитими місцями, переломами і травмами внутрішніх органів;
  5. Хронічні спортивні травми — мають уповільнене поступовий розвиток з періодичним загостренням в періоди: максимальної активності, при отриманні мікротравм, наявності стресу, фізичних перевантажень організму.

Щоб визначити точний тип і характер отриманої травми, необхідно звернутися в медичну клініку до профільного фахівця, який проведе комплексне обстеження, поставить діагноз, призначить адекватне лікування і подальшу реабілітацію.

Зверніть увагу! Грамотне лікування і повний курс реабілітації спортивної травми у центрі Здоров`я нації https://znkit.com.ua/sport -важливий етап, що дозволяє уникнути її рецидиву в подальшому.

ЛІКУВАННЯ СПОРТИВНИХ ТРАВМ

Спортивні травми можуть виникати в будь-яку погоду і пору року через цілого комплексу причин, з урахуванням типу і особливостей спортивних занять: від прямих ударів суперника і несподіваних падінь, до неякісної розминки і перевантажень в період передсезонної підготовки.

Якщо ви отримали пошкодження в період спортивних занять або змагань, необхідно негайно звертатися до профільних лікарів — це дозволить локалізувати вогнище ураження, знизити ризики подальшого поширення запалення, а також вжити адекватних заходів для якнайшвидшого відновлення тканин і їх функцій.

РЕАБІЛІТАЦІЯ СПОРТСМЕНІВ: ЗАВДАННЯ І ТРИВАЛІСТЬ

Професійна медична реабілітація передбачає вирішення цілого комплексу найважливіших завдань:

  • Усунення порушень фізіологічних функцій;
  • Відновлення психологічного статусу пацієнта — його мотивація;
  • Повернення соціальних і професійних функцій;
  • Активізація функціональних резервів організму і саногенетических можливостей.

Якщо травма виявилася надто серйозною і повне відновлення функції ураженої ділянки неможливо, відновлення буде направлено на уповільнення прогресування захворювання, компенсацію порушених функцій і купірування патологічного процесу.

Термін реабілітації пацієнта, що отримав спортивну травму залежить від складності отриманої травми:

  • Легкі — з невисокою втратою функції — до 10 діб;
  • Середньої важкості — несуть явну втрату функції — від 10 до 30 діб;
  • Важкі — несуть яскраво виражену втрату спортивної функції — від 30 діб і більше. Реабілітація деяких травм може займати кілька місяців і навіть років.