Психоделічна комедія «Російський біс»: відгуки критиків

Опубликовано 27.01.2019 автором discocsid

У прокат виходить незвичайна і навіть дика кінокартина режисера Григорія Константинопольського «Російський біс». Режисер, що зняв фільм всього за пару тижнів, здивував журналістів, що залишилися після перегляду в замішанні.

Сергій Сичов («КиноПоиск»):

Головний герой (Іван Макаревич) пристрасно закоханий в дочку (Любов Аксьонова) банкіра (Віталій Кіщенко). Молоді люди збираються одружитися. Щоб забезпечити гідний побут дружині, герой планує відкрити ресторан, а гроші для цього бере у батька дівчини. Тут відразу починаються неприємності з інспекторами, а ще — і це найголовніше — у хлопця починає їхати дах, тому що дівчина не згодна на секс до весілля. Вона навіть веде нареченого до священика (Олександр Стриженов), щоб той розповів йому про борг, совість, душу і патріотизм. Священик виголошує бездоганну проповідь, і юнак безповоротно сходить з дороги гріха, стає месником, відстоює скріпів і моральність. У кривавій м’ясорубці (не виключено, що вона відбувається лише у фантазіях героя) виникає нарешті Константинопольський власною персоною. Режисер вимовляє програмний монолог про те, що 1990-ті нікуди не поділися, і під покровом загальної буржуазної ситості приховані моторошні скелети. Буквально».

Єгор Бєліков (ТАРС):

Ні, дуже помітно, що автора регулярно зашкалює, йому відмовляє почуття смаку, такту і ритму. Його безперервно трясе й морозить, він вставляє в фільм нічого не значущі, але просто красиві символічно сцени, іноді несмішно жартує, але головне — що його думка тут же встає і біжить далі. Рідко де зустрінеш зараз в кіно стільки диявольської енергії, підкріпленої при цьому зосередженим авторським висловом. «Російська Біс» — переобтяжене, дике й відчайдушне кіно, яке не соромиться бути безсоромним, і це прекрасно».

Трейлер фільму «Російський Біс»

Клара Хоменко (TimeOut):

«Російської біса» ідеально описує формула з анекдоту «наділ все краще відразу». Тут і «Американський психопат», і Тарантіно, і власні «Вісім з половиною доларів», та неминучі літературні апеляції до Сологубу… Правда, в кінцевому підсумку Святий виявляється ближче не до похмурого садисту Передонову, а до Иудушке Головлеву, якого в останню мить прийшло просвітлення і покаяння. У цьому сильна сторона фільму: він виявляється одночасно і злим, і смішним, і болючим. Виявляється в своєму роді дзеркалом, в якому відображається аж ніяк не дзвінкий молодий психопат у блискучому виконанні Івана Макаревича, а досвідчений бородатий невдаха родом з 90-х, що втратив останні залишки любові».

Ольга Касьянова (Colta):

Наш біс — це особливий психопат. Натура артистична, шукаюча. Він не тільки соціально адаптивний, егоцентрична і сповнений вогню та крові — він також дуже стурбований справами духовними, і злочини його несуть сенс постійної внутрішньої боротьби — ніби з подселенной сутністю, Тайлером Дерденом в бороді (від «Бійцівського клубу» тут теж відірваний шматок, що, на мій погляд, вже перебір). Рано або пізно стає очевидним, що немає ніякого злого двійника і звалити провину на кого, і тоді весела свистопляска перетворюється в оперний самоаналіз. Не тільки героя, але і автора — Константинопольський навіть переходить з режисерського крісла у кадр під пісню «Лети за мною»».
Трейлер фільму «Російський Біс»

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

154
0

–

Російська Біс

Любов Аксьонова,
Григорій Константинопольський,
Іван Макаревич,
Олександр Стриженов