«Пірати Карибського моря 5» вже в кіно: перші відгуки

Картина «Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки» спочатку подавалася як «м’яка перезавантаження франшизи»: в якості режисерів був запрошений блискучий норвезький дует, майстри пригодницького кіно Хоакім Роннинг і Еспен Сандберг, ролі нових супутників капітана Джека Горобця дісталися перспективним молодим артистам Брентону Туэйтесу і Кає Скоделарио, на роль головного антагоніста був запрошений оскароносний Хав’єр Бардем, зірки оригінальної трилогії Орландо Блум і Кіра Найтлі також не змогли відмовитися від участі в проекті. Чи вийде у фільму знову залучити старих глядачів і допомогти кіносерії знайти нових прихильників? Російські кінокритики вже подивилися блокбастер і діляться своєю думкою.

«Пірати Карибського моря 5» вже в кіно: перші відгуки

Денис Рузаев: «Режисери пішли перевіреним курсом»

«Мерців» поставили норвежці Йоахім Роннинг і Еспен Сандберг, відомі парою добротних скандинавських блокбастерів «Кон-Тікі» і «Макс Манус». Інтонацію і ритм, потрібні для пригод Джека Горобця і компанії, вони відчувають явно краще, ніж зняв минулої серію спец по мюзиклам Роб Маршалл. Але піти далі роботи по чужому лекалом Роннинг і Сандберг все ж не можуть — у них немає ні власного стилю, ні сценарію, який поставив би простір, що дозволяє цей стиль проявити. Простіше кажучи, вони не ризикують, йдучи перевіреним часом курсом, і тому по-справжньому «Мерці» оживають і дивують, коли на цей ризик йде тут хтось ще.

От Хав’єр Бардем на три-чотири швидкоплинних миті ніби дозволяє инфернальному Антону Чигуру з «Старим тут не місце» визирнути з-під тяжкості гриму та спецефектів. Ось Джонні Депп, роки між двома останніми серіями «Піратів» прожив в режимі швидкого згоряння (і спалювання капіталу — як фінансового, так і символічного), давно відпрацьований перформанс Джека Горобця розігрує з новим, несподіваним надламом. Вічне фіглярство капітана-лицедія то доводиться у нього майже до абсурду, то раптом затихає зовсім, оголюючи під маскою людини, а під бравадою і сарказмом — відчутні, колючі глядача дискомфорт, самоприниження, самотність. Ну і ось, нарешті, в ролі дядька Джека Пол Маккартні встигає безсоромно виставити себе на посміховисько, тим самим збиваючи з цього голлівудського вистави хоча б трохи пафосу».

Персонажный постер героя Пола Маккартні

Антон Долін: «Публіка чекає тільки Джонні Деппа»

Капітан Джек Горобець займається шахрайством в дрібних, великих і особливо великих розмірах, викликаючи замилування й любов дітей і дорослих: Джонні Депп знайшов свою стежку, і справа тут зовсім не в захмарні гонорари, а в тому непідробний кайф, з яким він робить свою справу. Ну, а молоді закохані, як годиться, шукають шлях до сердець, а іноді і тілам, один одного — втім, дуже цнотливо, щоб віковий рейтинг фільму залишався низьким: все-таки «Пірати Карибського моря» — сімейне кіно.
(…)
А фільм все той же, з таким же невиразним сюжетом, в якому атракціон бере верх над здоровим глуздом у кожному епізоді, а інтригу неможливо ні запам’ятати, ні переказати. Єдина світла пляма і виразне відміну від попередніх чотирьох картин — новий лиходій, по-справжньому колоритний капітан-мрець з Іспанії Армандо Салазар: в його ролі Хав’єр Бардем, здається, від душі насолоджується тим, як він красиво роз’їдений рибами, і як щиро ненавидить Джонні Деппа. Але публіка його продовжує любити, і важливо тільки це».

Хав’єр Бардем в образі Капітана Салазара

Борис Іванов: «Повернення до витоків»

Коли творці п’ятої серії популярного піратського циклу розповідають про свою картину, вони часом говорять про неї як про новий початок з молодими головними героями і як про спробу увійти у ту художню воду, яка намила успіх першого епізоду «карибської» епопеї.

В реальності все навпаки. «Мерці» не починають цикл заново, а підводять риску під сюжетом трьох перших «карибських» фільмів. Хоча Орландо Блум і Кіра Найтлі з’являються лише в парі сцен, вони незримо присутні в кожному кадрі, тому що це заради них Генрі відправляється в пригоду, і це їх возз’єднання стає «ударної точкою» епілогу. Карина теж діє не у власних інтересах (її батько – один з вже знайомих глядачам персонажів циклу), а Джек протистоїть лиходієві, завдяки якому став капітаном на прізвисько Воробей. Пам’ятаєте, як у третій серії «Індіани Джонса» цикл завершився, повернувши героя до витоків – до набуття хлиста, капелюхи і інтересу до археології? Щось подібне відбувається в «Мерців». Ми дізнаємося, звідки взявся Джек, і це логічний фінал епопеї».
«Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки». Дубльований трейлер

Олексій Литовченко: «Творцям наплювати на оригінальну історію»

Для тих, хто досі не зрозумів, наскільки Джері Брукхаймеру і компанії хотілося грошей, і наскільки їм було плювати на все інше, зараз пояснимо гранично доступно. Пам’ятаєте, як в «Скрині мерця» чернозубая богиня Каліпсо обмовилася, що Воробей отримав свій чарівний компас від неї? На цей раз нам склали кардинально іншу біографію цього предмета. Юному Джеку компас нібито дістався під час битви, і за допомогою нього він якимось чином замкнув вищезазначеного лиходія Салазара в якійсь чарівній печері, а тепер продав його за пляшку рому, внаслідок чого Салазар вибрався на волю. Чому ж раніше такого не траплялося, — запитаєте ви, — адже Джек Горобець в кожному фільмі компас кому віддавав і вимінював? Тому що ось настільки Джері Брукхаймеру, сценаристам і всім іншим плювати.

У них немає ні Ханса Циммера, ні Гора Вербінські, ні свіжих ідей. А є наступне: пара видовищних сцен, кілька старих персонажів, кілька безликих «нових» персонажів, упоєна самокопірованія, фансервіс, що включає експлуатацію ностальгії шляхом впровадження мікроскопічних доз Орландо Блума та Кіри Найтлі, і, нарешті, експлуатація трендової феміністичної теми. З останнім ситуація, до речі, дуже смішна. Тут головний жіночий персонаж (сильний і незалежний, як годиться) відчуває на собі жорстоку гендерну дискримінацію і всіляко з нею бореться: вчиться астрономії, сміливо демонструє щиколотки. Що, здавалося б, цілком нормально — XVIII століття все-таки. Але все ж, м’яко кажучи, дивно, враховуючи, що в цьому всесвіті жінка спокійно стала королевою всіх піратів. І цей факт в черговий раз доводить, що творцям «Піратів Карибського моря 5» — плювати».

Кая Скоделарио в образі Карини і Брентон Туейтес в образі Генрі

Євген Нефедов: «Не кіносеанс, а суцільні «американські гірки»»

Драматургічна концепція безперервного дії (non-stop action), що опанувала розумами творців з «фабрики мрій» ще в 1980-ті роки, доведена до межі мислимого! Не кіносеанс, а суцільні «американські гірки», на яких невдачливі персонажі щомиті потрапляють з вогню та в полум’я, не даючи публіці перевести дух і посмакувати задоволення. Горе-капітан затіє чергову авантюру – і пограбування банку, яка наробила багато галасу, не принесе бажаних баришів. То Карина Сміт, скориставшись своїми – ні, не чаклунськими чарами, всупереч домінуючим у суспільстві чоловічим забобонам – неабиякими інтелектуальними здібностями, втечу з-під варти. То Генрі виявить неабияку наполегливість і винахідливість, переслідуючи заповітну мету… Паралельні сюжетні лінії швидко перетинаються, напластовываются один на одного, породжуючи тим самим курйозні ситуації і… ризикуючи грунтовно заплутати всякого, хто на мить послабить увагу, стежачи за стрімко развертывающими перипетіями».

Кадр з фільму

Єгор Москвітін: «Режисери розуміють спонукання героїв»

У нових «Піратів» вдвічі більше енергії, ніж у старих: можливо, справа в тому, що їх ставлять відразу два режисера. Норвежці Йоаким Реннінг і Еспен Сандберг працюють разом вже багато років. Скромні норвежці взялися за «Піратів», не маючи за плечима визионерского досвіду Гора Вербінські (відповідального за вихідну трилогію) або музичного таланту Роба Маршалла (зняв четверту частину), але з розумінням мотивів героїв.

В результаті шоу, раніше не признававшее нікого, крім Джека Горобця, раптом стає багатоголосим. Хав’єр Бардем наганяє страху, Джеффрі Раш передражнює Йонду з других «Вартових Галактики», рок-зірки з The Beatles і The Rolling Stones нагадують, за що ми любимо піратів, а в масовці є як мінімум три генія епізоду — і одна мавпа. Молоді актори грають свої ролі куди наполегливіше, ніж можна чекати від двійників Блума і Найтлі, а самі Блум і Найтлі заходять в кадр з великим особистим багажем — і тому здаються глядачеві рідними людьми. І навіть Джонні Депп після шести років розлуки більше не виглядає застряглим в «Дні бабака» самовдоволеним кривлякою. Це дивно і навіть смішно, але він звільняється від обридлого глядачеві амплуа не в «Алісі в Країні чудес», не в «Похмурих тінях» і не в «Самотньому рейнджере», а саме в проклявших його «Піратах Карибського моря». Здається, з актором сталася якась незрозуміла метаморфоза — і його герой раптом став рівний у своїй магічній пластику, добродушною мудрості і радісною самовіддачі героям Чарлі Чапліна».
«Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки». Ролик про зйомки англійською мовою

Сергій Сичов: «Час «Піратів» пройшло»

Сороміцькі жарти героїв в дубляжі звучать, може бути, трохи скромніше, ніж в оригіналі, але те, з яким смакуванням пірати обіграють схожість слів «інститутка» та «повія», а предмет цих жартів єхидно зауважує закоханого юнака, щоб той не плутав її «борт» з «кормою» і набирався досвіду, змушує серйозно задуматися про те, з якого моменту «Пірати» перестали бути фільмом для сімейного перегляду. Тобто, рекомендації в Росії у нього і так «16+», але зрозуміло ж, що для нашої аудиторії це завжди була казка, яку можна дивитися з дітьми, а тут «Дісней» нібито дозволив собі зайвого. Чи визнав, що аудиторія франшизи сильно подорослішала, а на приплив нових глядачів розрахунку і немає, що тільки підтверджує заявлений вище тезу. Схоже, час «Піратів» пройшло. Від цього навіть трохи сумно, тому що естафету на цьому полі передати поки нікому».

Молодий Джек Горобець. Кадр з фільму

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

79199
3

+

–

0

Пірати Карибського моря: Мерці не розповідають казки

Кіра Найтлі,
Хоакім Роннинг,
Еспен Сандберг,
Джеррі Брукхаймер,
Кая Скоделарио,
Хав’єр Бардем,
Пол Маккартні,
Орландо Блум,
Джонні Депп,
Джеффрі Раш,
Брентон Туейтес