Павло Лунгін: «Я 30 років живу абсолютно без цензури»

Павло Лунгін, чиє прізвище в останні два тижні часто з’являлася в новинних стрічках у зв’язку зі скандалом навколо військової драми «Братство», прийшов на прямий ефір подкасту «ФильмБро». Режисер розповів Івану Кудрявцеву про причини виникнення скандальної ситуації, найстрашнішою цензурі і самому фільмі, який з’явиться в кінотеатрах вже 10 травня.

Павло Лунгін: «Я 30 років живу абсолютно без цензури»

Військова драма «Братство» режисера Павла Лунгіна, яку випускає в прокат компанія WDSSPR, за підтримки холдингу ВГТРК, вийде на екрани на кілька днів пізніше від запланованого. Спочатку прем’єра «Братства» повинна була відбутися 9 травня, однак проти цього рішення виступили деякі депутати, ветерани-афганці і сенатори. Після складався в Мінкульті спеціального закритого показу фільму Володимир Мединський заявив, що ніяких передумов для заборони виходу в прокат «Братства» не існує, однак прем’єра відбудеться в іншу дату.

Відповідаючи на питання, чи був режисер готовий до полеміки між ветеранами і подальшим перенесенням фільму, Павло Лунгін у прямому ефірі «ФильмБро» розповів про найстрашнішою, на його думку, цензурі:Я звик до того, що в радянський час всі фільми, так чи інакше, проходили через цензуру на рівні сценарію, на рівні здачі фільму. Але я, звичайно, не був готовий. Я 30 років живу абсолютно без цензури, завжди досить так говорив, що у нас, дійсно, немає цензури. З іншого боку, це така цензура, вона не зверху цензура, а знизу. Я весь час повторюю, як магнітофон, що цензура знизу – вона в якомусь сенсі небезпечніше, ніж цензура зверху. Тому що в разі цензури зверху ми можемо підморгнути один до одного і сказати: «Ну, от, добре, ідіоти так хочуть». А цензура знизу, цензура народна, цензура натовпу, цензура злостивості якийсь, бажання заборонити – вона може, як епідемія, розростися».
Трейлер фільму «Братство»
Фільм «Братство» розповідає про завершальному етапі війни в Афганістані. Події розгортаються в 1989 році. Головний герой – молодий лейтенант Василь Залізняків, якого через його захоплення греко-римською боротьбою прозвали Греком, – потрапляє в групу політичної розвідки КДБ. Тепер в обов’язки Грека входить аналіз оперативної ситуації та розробка стратегічних планів прикриття дій радянських військ. Безпечний перехід дивізії, в якій служить Грек, залежить від того, чи зуміє він домовитися з одним з найжорстокіших місцевих бандитів. Ситуація загострюється – молодий чоловік сам виявляється у нього в заручниках.

На думку Лунгіна, не говорити про події, що викликали резонанс в суспільстві, просто не можна:Треба говорити про Афгані, треба говорити про Чечню, треба, щоб люди сперечалися і треба, щоб той гній, що у нас накопичився, виходив. І про Сталіна треба говорити, про таборах треба говорити, тому що поки це не обговорено, не обдумано, не осмислено, у нас душа не знатиме спокою, і буде блукати, волаючи до живуть. Скрізь, де є хоча б маленька частина правди, тут же сприймається, ніби ти видаєш військову таємницю. То є правда, по суті справи, і є військовою таємницею. От чого не можна говорити молоді, ось, чого не можна говорити злим західним глядачам».
Репортаж про прем’єрі фільму «Братство» програми «Вести», канал «Росія 1»
Павло Лунгін, який зняв раніше такі фільми, як «Острів», «Таксі-блюз», «Олігарх», «Дама Пік» і «Цар», з пропозицією Мединського погодився. За його словами, в прокат військова драма «Братство» вийде 10 травня, а не 9 травня, як було заплановано раніше.

Павло Лунгін в ефірі «ФильмБро» відверто відповів військовослужбовцям, раскритиковавшим його фільм:Я зрозумів, що це люди, мало що усвідомили, яких обдурили, які самі себе продовжують обманювати. Я побачив, що їм складно увійти в нове життя, новий темп життя. Я побачив їх не дуже нову форму, побачив велику кількість медалей, значків, знаків: знаєте, ось ці надмірні іконостаси, які висіли на грудях. Побачив випрасувані рукава гімнастерок, кітелів. Щось у мене защеміло серце теж від них, тому що їх повоєнне життя з якоюсь дикою швидкістю повз, і вони тепер битися до кінця за те, щоб те життя, яка у них був, армійська, щоб вона була найкраща, щоб вона була бездоганна, щоб вона була прекрасна. І ось ти як завжди стоїш перед вибором: з одного боку – їх шкода, з іншого – їм-то мене не шкода і молодих їм не шкода. Вони готові хоч зараз, ці, ті, що програли війну люди і переможені Радянський Союз, які продовжують говорити, ніби вони, навпаки, виграли війну, виграли СРСР – вони продовжують хотіти вести молодь».
Дивіться повне інтерв’ю Павла Лунгіна в подкасті «ФильмБро»

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

192
0

+

–

0

Братство

Павло Лунгін