Особливості класифікації та вибір плазмотронів

Найважливішим пристроєм для плазмового зварювання є плазмотрон (або плазмовий зварювальний апарат). Даний пристрій дозволяє використовувати електричний струм для формування плазми, яка потім використовується в зварювальному процесі.

Обов’язковими вимогами для нормальної роботи будь-якого плазмотрона можна вважати врахування наступних факторів:

• системи охолодження;
• види струму, що призначається для роботи;
• матеріалу електродів;
• плазмоутворюючого середовища;
• передбачається способи стабілізації дуги;
• методу переміщення електродних плям дуги.

Класифікація плазмотронів проводиться з урахуванням різних факторів і нюансів, кожен з яких в кінцевому підсумку має своє значення для правильного вибору оптимального типу пристрою. Зокрема, ці фактори і класифікація за них наводяться нижче.

За типом дії дуги:

• з дугою прямої дії;
• з непрямою дугою.

Дуга прямої дії у типових випадках горить між катодним електродом плазмотрона і заготівлею, яка виконує в цьому процесі функції анода. Горіння непрямої дуги відбувається всередині плазмотрона між соплом і електродом.

За типом системи охолодження:

• з водяним охолодженням;
• з повітряним охолодженням.

Слід згадати, що система водяного охолодження значно ефективніша, внаслідок істотно більшою теплоємності води, моделі з таким типом охолодження дивіться за посиланням http://el-welder.com.ua/komplektuyushhie/plazmatronyi-i-komplektuyushhie/plazmotronyi/. Однак, з іншого боку, плазмотрони з водяною системою охолодження мають значно більш складну конструкцію, що позначається і на вартості даного апарату. Інший мінус – велика залежність ефективності виробленого охолодження від ступеня чистоти вживаної води.

По типу стабілізації дуги:

• з газової вихровий стабілізацією;
• з газової аксіальної стабілізацією;
• з подвійною стабілізацією;
• з водяною стабілізацією;
• з магнітною стабілізацією.

Стабілізація дуги – дуже важливий аспект у роботі системи. Саме вона багато в чому визначає результати робіт, і зокрема, якість зварних швів. Газові способи стабілізації (вихрова, аксіальна, подвійна) найбільш прості й поширені більше порівняно з іншими, проте поступаються по ефективності водяному типу.

У свою чергу, водяна тип стабілізації дуги найбільш ефективний, але й обходиться дорожче інших. Нарешті, магнітна система стабілізації найменш ефективна, але значно перевершує інші по можливостям регулювання ступеня стислості плазмової дуги. Тим не менш, магнітний спосіб використовується рідше всіх інших, а найбільш часто вживаними є різні варіанти газової стабілізації.