Олексій Федорченко: «Знаходжу приємність у зйомках неживих предметів»

Опубликовано 24.01.2019 автором discocsid

Хоча Олексій Федорченко визнають провідним російським режисером, його документальні роботи, крім мок’юментарі «Перші на Місяці», знайомі далеко не всім. Їх можна побачити тільки на його ретроспективах, і ті, хто їх подивився, навряд чи коли-небудь їх забуде. Сергій Сичов зустрів Олексія Федорченка на фестивалі дебютів «Рух» в Омську і дізнався таке, від чого кіномани мають сильно занервувати.

-Чим конкурс документального кіно в Омську концептуально відрізняється від інших конкурсів фестивалів, на ваш погляд?

-Більше хороших фільмів. Зазвичай гарним можна вважати фестиваль, на якому хороших фільмів десь 25%. А на цьому поки їх половина.

-Раніше ви робили один документальний фільм за іншим, а тепер пішли в ігрове. Не хочете повернутися?

2Я їх продовжую знімати.

2І де вони? Чому нікому не показуєте?

2Потому що роблю я їх для себе. І у мене немає необхідності їх показувати. Взагалі, мені подобається сам процес роботи над фільмом. Доробив картину, показав хоча б кому-небудь – і вже добре. Можна далі не хвилюватися.

Трейлер фільму «Небесні дружини лугових марі»

2Сколько у вас фільмів, які ніхто не бачив?

2Ну, для прикладу, у мене зараз в процесі роботи три документальних фільми. Вони ще не закінчені, але вони зняті.

2Не розкажете, про що вони?

2В останнім часом я перестав розуміти, як знімати людей в документальному кіно. Ігрове кіно в цьому сенсі зовсім інше, воно диктує свої умови, протилежні документального кіно. Тому свої документальні фільми я зараз знімаю без людей. Принаймні, в цих трьох фільмах людей практично немає. Знаходжу задоволення в зйомках неживих предметів.

2Я чомусь уявив собі щось на зразок фільмів Годфрі Реджіо. Схоже?

2Не запитуйте! Загалом, раз людей немає, то я можу поодинці це знімати, монтувати і отримувати задоволення.

Трейлер фільму «Вівсянки»

2Игровых проектів у вас теж в розробці відразу декілька. Наприклад, у вас був фільм про дівчинку і фашистів…

2Да, фільм називається «Війна Анни». Він знятий і змонтований, але зараз законсервований, тому що гроші скінчилися. Думаю, в цьому році вдасться його доробити. Вже півроку він лежить і чекає. Крім того, я зараз працював над китайським альманахом країн БРІКС, у ньому п’ять фільмів – від Китаю, Індії, Бразилії, ПАР і Росії. Я російським займався. Тиждень тому закінчили перезапис, в червні буде прем’єра в Китаї. Альманах носить назву «Дихати».

2Еще дуже цікаво дізнатися про фільмі за повістю Михайла Зощенка «Перед сходом сонця»: здається, її неможливо екранізувати.

2Этот фільм зараз носить назву «Остання мила Болгарія».

2Неожиданно…

2Очень складна для постановки повість. Я думав про це фільмі двадцять років. Потім сів і написав сценарій – дуже незвичайний. В нього з’явилася ще одна лінія, крім лінії Зощенко, більш кинематографичная. Ще один герой, який допоміг мені об’єднати численні епізоди життя Зощенка з його повісті. Жанр фільму – психоаналітичний детектив. Дія відбувається в 1943-му році, в Казахстані, а якщо точніше – в Алма-Аті. В цьому місті, центрі евакуації, жив Зощенко, коли закінчував свою книгу. В цей же час в Алма-Ату з’їхалися злодії зі всього Союзу, тікаючи від війни. І – Алма-Ата в цей момент була кіностолицею Радянського Союзу, там знімалося 80% наших фільмів. Всі режисери Мосфільму і Ленфільму працювали там: Ейзенштейн, Трауберг, брати Васильєви, Ромм… Сценарій вийшов на стику цих чотирьох історій.

Трейлер фільму «Ангели революції»

2Давайте повернемося до документального кіно. Сьогодні щодо його стану в Росії багато сперечаються. У вас які відчуття?

2Я кіно дивлюся не дуже багато. Але бачу, що з’явилися цікаві імена – завдяки трьом киношколам: Марини Разбєжкіної, Московській школі кіно (там викладає Олексій Попогребський) і Московської школи нового кіно (Дмитро Мамулия). В основному, поповнення відбувається за їх рахунок, а ВДІК якось відійшов на другий план. Марина Разбежкіна задала новий стиль, репортажний, жорсткий, з мінімумом впровадження режисера, без музики, без світла, без оператора. Це робить кіно мінімалістичним, але і глибоким. Мені воно дуже подобається, мабуть, подобається й іншим, тому що фільми студентів Разбєжкіної є на всіх фестивалях і скрізь вони отримують нагороди. На цьому фестивалі вони теж показали дуже хороші фільми.

2Какую частина фільмів ви досматриваете до кінця?

2Я чому погоджуюся брати участь в журі і їжджу на фестивалі? Щоб дивитися фільми. А поза фестивалів я не дивлюся фільми взагалі. Тому я їжджу на «Золотий абрикос» у Єреван або на «Флаэртиану» в Пермі. Більше у мене часу дивитися кіно немає. Зате там я всі фільми дивлюся до кінця.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

842
0

–

Ангели революції,
Вівсянки,
Небесні дружини лугових марі

Олексій Федорченко,
Олексій Попогребський,
Годфрі Реджіо,
Марина Разбежкіна,
Сергій Ейзенштейн,
Леонід Трауберг,
Михайло Ромм,
Дмитро Мамулия