На кінофестивалі «Вікно в Європу» обговорили пошук грошей на кіно

Насправді можна було б назвати те, що відбувається «Кіно або гроші», тому що, як зазначив Березін, зазвичай людей приваблює або одне, або інше. Але правда в тому, що кіно і гроші завжди, з часів Люм’єрів і Едісона, існували поруч, і нічого тут вдіяти не можна.

На кінофестивалі «Вікно в Європу» обговорили пошук грошей на кіно

Питання, здається, цілком назріло, тому що сучасний російський кінематограф наводить на серйозні роздуми. Наприклад, є думка, що без державної підтримки наше кіно існувати не може, але на «Кінотаврі» 9 з 14 фільмів конкурсу були створені без неї, і 20 з 26 фільмів конкурсів Виборга – теж. Схеми фінансування там самі різні, від краудфандінга і допомоги від закордонних фондів до рибейтов, приватних інвесторів, приватних благоворителей і продакт плейсменту.

При цьому кожен спосіб фінансування тягне за собою певні обмеження для авторів фільму. Наприклад, закордонні інвестори і жертводавці краудфандингу дуже трепетно ставиться до надання поточної звітності, а зарубіжні інвестори ще і вимагають такого рівня опрацювання проекту, який в Росії ніхто зазвичай не робить. Практично всі джерела фінансування дуже трепетно відносяться до теми фільму, а ті, хто дає гроші, не вимагаючи їх повернення, зазвичай активно втручаються у творчий процес, і навіть вирішальне слово при монтажі залишається за ними.

Продюсер Юлія Мишкинене зазначила, що чим більше проект, тим простіше на нього знайти фінансування. Наприклад, серед інвесторів фільму «Ялинки 5» є «Газпром медіа», хоча зрозуміло, що проблем з грошима у такого серйозного проекту немає. Зате зрозуміло, що такого роду кіно поверне гроші і принесе прибуток. А ось на маленький проект навіть невеликі гроші знайти важко. Що стосується копродукції, то у випадку з російськими проектами це процес дуже довгий, складний і трудомісткий, щоб бути настільки ж ефективним, як в Європі. Що ж стосується поточної звітності, то Мишкинене сказала, що для джерел державної підтримки вона потрібна настільки докладна, що вже одне це змушує шукати інші джерела фінансування.

Ургант і Свєтлаков про «Ялинки 5»
Микола Янкін, директор Фонду Олександра Сокурова, створеного для підтримки дебютантів, вважає, що краще якраз шукати невеликі гроші і орієнтуватися на микробюджеты. Його фонд фінансує тільки дебюти і на комерційний успіх не розраховує. Тому перший фільм Фонду «Чарівний комсомолець» коштував 1,5 млн рублів, і бюджети з тих пір не сильно збільшилися. «Продюсер повинен вміти зробити безкоштовно», — вважає Янкін. Краще всього, якщо кошти, вкладені у фільм, не треба повертати. З іншого боку, можна знімати кіно за невеликі гроші і отримувати величезний успіх у підсумку. Так, «Тіснота» коштувала 12 млн рублів і стала однією з головних подій російського кіно в цьому році. Треба покращувати якість і знижувати вартість, переконаний Янкін.

Трейлер «Тісноти»
Геворг Нерсісян, президент фестивалю «Вікно в Європу», продюсер і голова компанії «Парадіз», представив присутнім пана Чена Фонга, главу компанії Ori Animation, у якого вже почалося співробітництво з «Парадізом» і який шукає нових партнерів у Росії. Пан Чен зазначив, що спільний проект його компанія вже вклала 10 млн доларів. Зараз обговорюється новий проект з бюджетом 20 млн доларів. Сьогодні китайська кіноіндустрія на підйомі, за останній рік касові збори Китаю склали 6,5 млрд доларів. В цьому році вони повинні наблизитися до 7 млрд доларів. Кожен рік в індустрію вкладається більше 10 млрд доларів. З них в копродукцію – близько 300 млн доларів. 80% цих інвестицій припадає на Голлівудське напрямок.

Більшість проектів в Голлівуді залучають китайських продюсерів, кінематографістів і китайські гроші. Між тим, співпраця Китаю і Росії стає все більш інтенсивним в цілому ряді відносин, але копродукція в кіно поки тільки починає розвиватися. За останні 5 років усього 10 російських фільмів було знято спільно з Китаєм, але жоден не отримав навіть 10 млн доларів зборів. Бокс-офіс російського кіно взагалі в Китаї поки не занадто високий. Треба змінювати цю ситуацію, і пан Чен готовий докласти до цього всіх зусиль. За останні три роки він був у Росії кілька разів зустрічався з багатьма продюсерами, але поки Ori співпрацює тільки з «Парадізом». Якщо інші продюсери вивчать китайський ринок і зрозуміють його специфіку, то пан Чен готовий розглянути можливість розширення співпраці.

Геворг Нерсісян сказав, що його улюблений фільм — «Труднощі перекладу», і ці труднощі перекладу вони з паном Ченом вже пройшли. Він запропонував продюсерам Росії вивчити специфіку китайського ринку, запропонувати свої проекти «Парадизу», а «Парадіз» передасть їх на розгляд пана Чена.

Молодий продюсер Кирило Альохін на завершення зустрічі сказав, що дуже часто люди дають тобі гроші просто так, щоб ти знімав кіно. Вони не вимагають вказувати своє ім’я в титрах, та й взагалі нічого не вимагають. Інша справа, що і розраховувати на них не можна, бо виникають вони з своїми грошима часто зовсім несподівано. І можуть не з’явитися. Крім того, завжди варто уточнити, чого хоче людина, даючи тобі гроші. Тому що іноді виявляється, що краще не брати нічого, хоча дуже хочеться.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

508
0

+

–

0