Ліпнина з гіпсу: оригінальність, розкіш і витонченість в інтер’єрі

Ліпнина з гіпсу: оригінальність, розкіш і витонченість сучасному інтер’єрі

Ліпнина з гіпсу завжди в моді, а її застосування в обробці зробить інтер’єр унікальним і неповторним. Навіть у невеликій кількості, якщо він уміло виготовлений і грамотно застосований, подібний декор стане витонченим доповненням і вигідно підкреслить достоїнства приміщення. Крім того, ліпнина допоможе візуально скоректувати простір і приховати різні нерівності на поверхні стелі та стін.

Ліпнина з гіпсу завжди актуальна і підходить до різним стильовим напрямкам

Декор з гіпсу: позитивні і негативні характеристики

Застосування ліпний декор з гіпсу в якості оздоблювального матеріалу в будинку або квартирі додасть обстановці оригінальність, витонченість і розкіш. Ліпнина дозволить створити незвичайні зорові ефекти на зразок об’ємних заглиблень в стінах або нескінченної протяжності стелі. Якщо присутні похибки в обробці, вона закриє стики та щілини, доповнить лінії з’єднання різних поверхонь і матеріалів, приховає технологічне обладнання і комунікації: труби, електропроводку, вентиляційні отвори.

Декор з гіпсу здатний зробити будь-яке приміщення витонченим і ефектним

Також в якості позитивних якостей гіпсового декору слід відзначити:

• чіткий рельєф і ідеальні межі;
• екологічну безпеку;
• вогнетривкість;
• стійкість до температурних перепадів;
• гігроскопічність;
• тривалий термін експлуатації;
• ремонтопридатність;
• легкість в обробці й фарбуванні.

Гіпсове виріб не горить, не тріскається від спеки та холоду, вільно вбирає і віддає вологу, служить століттями, легко відновлюється в разі пошкодження. Враховуючи ці якості, також можна сміливо використовувати ліпний декор з гіпсу для обробки не тільки всередині приміщень, але і на поверхні фасадів.

Недоліків не так багато, як переваг, але їх необхідно знати:

• вразливість до механічних пошкоджень;
• складність в монтажі;
• гігроскопічність;
• висока вартість.

Гіпс відрізняється вогнетривкістю, екологічністю і тривалим терміном служби

Гіпс – матеріал не будівельний, а оздоблювальний, тому його міцність непорівнянна з міцністю цегли, бетону або монтажного розчину. Вироби з гіпсу більш уразливі до пошкоджень. Однак, будучи елементами декору, вони і не призначені для високих навантажень. При цьому монтаж, зважаючи суттєвої ваги готових елементів, інколи ускладнений, особливо при стельової установки. Ця робота вимагає певних навичок і оснастки.

Гігроскопічність – одна з важливих позитивних характеристик гіпсових виробів, в той же час вона може бути і недоліком (умовним). Гіпс можна використовувати в приміщеннях з надмірною вологістю без застосування гідрофобізації – покриття вологозахисним складом. Висока вартість, як недолік, також є умовним фактором. Проявивши фантазію та креативність, цілком можливо виготовити невеликі ліпні деталі з гіпсу своїми руками.

Види виробів з гіпсу та їх призначення в інтер’єрі

Історія створення гіпсової ліпнини сягає корінням у часи Риму і Древньої Греції. Цей вид декору по праву вважається одним з найстаріших, що знайшли застосування в різні епохи на протязі всієї історії. Цілісну картину з ліпнини можна отримати, використовуючи її як конструктор, поєднуючи різні деталі та елементи. Слід зазначити, що бесшовность з’єднання є одним з ключових позитивних моментів.

Існує багато видів виробів з гіпсу, які застосовуються в декорі приміщень

Що можна зробити з гіпсу? Основними елементами ліпного декору є:

• стельовий карниз ‒ застосовується для перекривання і декорування місць примикання стін з стелею;
• молдинг ‒ це декоративна вставка для перекриття щілин або поділу оздоблювальних матеріалів;
• розетка ‒ маскує сам отвір, монтажні кріплення, місце підведення і з’єднання електропроводки;
• барельєф ‒ опукле зображення, трохи виступає над площиною фону;
• кронштейн ‒ елемент для кріплення до стін і колон цілих предметів або їх частин;
• колона ‒ деталь архітектурного декору, яка також може здійснювати підтримку стельового перекриття;
• ніша ‒ різної форми поглиблення в стіні, яке служить декоративним елементом або місцем для розташування полиці, етажерки або шафи.

Сучасна ліпнина більш вдосконалена за характеристиками, і процес її створення має мало спільного з процесом ліплення древніх зодчих. Однак пишність і загальний візуальний ефект при цьому не менш натуралістичні. Підвищити унікальність декоративних виробів можна, виготовивши їх із гіпсу самостійно. Для цього знадобиться лише придбати спеціальні форми і суху гіпсову суміш. Як зробити форму для гіпсу своїми руками в домашній майстерні, буде розглянуто далі в статті.

Корисна порада! Виготовлення та монтаж гіпсових елементів найкраще виконувати, керуючись спеціальною технологією, а не порадами друзів і знайомих. Це послужить гарантією того, що виріб не зруйнується через деякий час.

Гіпсові колони можуть використовуватися як для оздоблення, так і для підтримки чого-небудь

В залежності від складності декоративного елемента можуть застосовуватися різні технології: лиття з протяжкою або заливання у форму, ліплення. Всі ці способи цілком можна освоїти і з успіхом застосовувати як у себе вдома, так і в бізнес-цілях. Отже, розглянемо, що можна зробити з гіпсу своїми руками, використовуючи різні методи ліплення елементів декору.

Технологія виготовлення гладкотянутых гіпсових карнизів

Найчастіше для створення оригінальних форм стельових карнизів з гіпсу застосовується метод лиття з протяжкою, який придатний для серійного виробництва. Основною відмінністю цього способу від класичного лиття у форму є профілювання поверхні за допомогою рухомого металевого шаблону.

Шаблон зручно виготовити з листового заліза (жерсті). Ножицями по металу та іншими допоміжними інструментами вирізається отвір у формі профілю майбутнього карниза. Наждаковими матеріалами зріз профілю доводиться до кінцевого робочого стану. Готовий шаблон закріплюється в дерев’яній оснащенні, яка може пересуватися по напрямних.

Як правило, для виготовлення гіпсового стельового карниза використовують метод лиття з протяжкою

Робоча поверхня змащується складом, що сприяє легкому ковзанню шаблону і дозволяє зняти готовий виріб без зусиль. В основі мастильного складу, як правило, лежить суміш стеарину з гасом, а при їх відсутності також можливе використання машинного або рослинного масла. Гіпсовий розчин наноситься на робочу поверхню у напрямку руху шаблону. Склад підбирається досвідченим шляхом. На практиці для одержання рідкого гіпсового розчину на 1 л води додають 1 кг гіпсу, для середньої густоти – 1,5 кг, а для густого – 2 кг.

Потім по покладеному і загустевшему до консистенції сметани гіпсовому розчину для одержання профілю майбутнього виробу повільно і плавно переміщається шаблон. Так повторюється кілька разів до отримання повного профілю гіпсового карниза. Після затвердіння гіпсовий розчин трохи збільшиться в об’ємі. Тому необхідно додатково провести передфінальну протяжку для зрізання надлишків. Фінальна ж протяжка з невеликою кількістю рідкого розчину остаточно сформує ідеально гладку і рівну поверхню.

За такою ж технологією можна виробляти молдинг. Така вставка може бути використана в поєднанні з карнизом або замість нього. Як правило, монтується перед фінішною обробкою, а не після неї.

Технологія і матеріали для виготовлення гіпсових розеток

Розетки з гіпсу як елементи декору стельового отвору в місці підвісу центральної люстри гармонійно виглядають у різних стилях і можуть бути застосовані для оформлення бокового освітлення. У цьому випадку використовується метод лиття у форму. Технологія виготовлення складається з декількох етапів.

Найчастіше гіпсові розетки використовують в декорі отворів для розміщення люстри

Насамперед виконується модель з доступного матеріалу: цементного розчину, глини, дерева, пластиліну, каменю і т. п. В якості моделі може служити і готовий заводський виріб. Потім з нього знімається зліпок (форма) – свого роду «негатив» майбутнього виробу. З допомогою цієї форми виконується необхідна кількість виливків з гіпсу.

Загальною основою для виготовлення всіх типів виробів служить високоміцний гіпс дрібного помелу, наприклад, ГВВС-16. Як і будь-який інший матеріал, гіпс має свої особливості – швидке схоплювання з незначним нагріванням і збільшенням в об’ємі. Для посилення міцності виливків в гіпсове «тісто» можна вносити водні емульсії синтетичних смол та інші матеріали.

Корисна порада! Гіпсовий розчин необхідно застосовувати одразу після приготування, оскільки він зберігає текучість тільки 2-3 хвилини, а пластичність – 6-8 хвилин. Для уповільнення схоплювання в якості добавки можна використовувати міздровий клей або оцет. В’яжучі властивості сухого гіпсового розчину не можна відновити водою.

Розетка складається з двох частин – основи і декоративних елементів на її поверхні. Тому можливо застосовувати як метод лиття в чистому вигляді, так і комбінацію лиття і протяжки, яку ми розглянули декілька вище. Також можна скористатися протяжкою для створення лише основи для моделі майбутнього виробу, а вже вся розетка при бажанні відливається у форму з гіпсу.

Щоб зробити стельову розетку застосовують метод лиття та протяжки

Насамперед, для створення основи робоча поверхня, як і у випадку лиття з протяжкою, покривається мастильним складом. Потім в центрі на осі кріпиться радіусна лінійка з вбитим цвяхом, за допомогою якої наноситься контур майбутнього виробу. Після цього робоча поверхня покривається гіпсовим розчином і надівається на центральну вісь шаблон з профілем основи для розетки. Технологія схожа з попередньою, проте профіль переміщається не подовжньо, а по колу. Методика ж повністю повторюється.

Після виготовлення основи розетки необхідно зробити і закріпити на ній декоративні елементи. Їх різноманітність може обмежуватись лише фантазією і відчуттям міри. Для них застосовується метод лиття у форму для ліпнини. Для виготовлення шаблону не потрібно високопрофесійне обладнання – цілком достатньо аматорської домашньої майстерні.

З чого і як зробити гіпсову форму для відливання

Для створення форми необхідний шаблон або ж оригінальний виріб. Що примітно, всі технології роботи з гіпсом можуть бути пов’язані між собою для створення будь-якого з елементів декору. Наприклад, моделі декоративних елементів розетки та інших видів ліпнини можуть бути виготовлені методом ліплення.

Щоб створити гіпсову форму знадобиться шаблон або оригінальний виріб

При створенні форми для ліпнини з гіпсу, застосовуваної для декоративних елементів, які потім будуть кріпитися на основу, в якості опоки цілком достатньо використання жорсткого картону. Для виливки ж всій розетки цілком краще скористатися багатошаровою фанерою, яку не зашкодить велика маса гіпсу. Для скріплення стінок при роботі з картоном зручно застосовувати скотч, а для фанери потрібні цвяхи і саморізи. Щілини між стінками промащують пластиліном. Опока може складатися як з однієї частини, так і з двох половин в залежності від об’єму необхідного вироби.

Модель покривається мастильним складом і розміщується в центрі опоки на тонких підпорах з пластику або розтяжках з ниток. Гіпсовий розчин наноситься пензликом на складні місця (лінії і западини) і заливається до рівня передбачуваного стику половинок опоки. Після загустіння потрібно перевірити, наскільки добре модель відокремлюється від нижньої половини. Потім її поверхня і верхня частина покриваються мастильним складом, заливається верхня половина форми.

Корисна порада! Оскільки виготовлення моделі, підготовка форми, процес лиття і операції по обробці фігур з гіпсу своїми руками пов’язані з появою великої кількості пилу, повинна бути забезпечена вентиляція, а також необхідна якісна прибирання кімнати. Не варто займатися цим в житлових приміщеннях. Також слід уникати використання відкритого вогню зважаючи вибухонебезпечності суміші повітря і пилу в певній концентрації.

Для того, щоб ліпнина вийшла акуратною необхідно форми перед заливанням кожен раз очищати

Після повного висихання можна зняти верхню половину опоки і видалити шаблон. Незайвим буде уважно оглянути та ліквідувати недоліки. Тепер готова форма для гіпсу своїми руками. Перед заливкою робочої суміші її кожен раз необхідно покривати всередині мастильним матеріалом, а після заливки очищати від сміття. З першого разу може не вийти. Як і будь-яке інше ремесло, виготовлення виробів з гіпсу своїми руками вимагає досвіду і досвіду.

Стаття по темі:

Декоративний камінь в інтер’єрі: стильне оформлення будинку

Перевага використання, види матеріалів для внутрішньої обробки, варіанти декору різних кімнат з фото прикладами та ідеями.

Ліпнина з гіпсу: барельєфи і матеріали для їх виготовлення

Ця технологія є найбільш трудомістким способом створення ліпнини, але і дає при цьому ексклюзивні результати, які мають шармом і привабливістю. Всупереч розхожій думці надзвичайної складності і дорожнечі, створення картин з гіпсу своїми руками є цілком доступним способом декорування, залежним лише від терпіння та фантазії майстра. Для цього навіть необов’язкові будівельні навички та художню освіту.

Для створення барельєфів можна використовувати не тільки гіпс, але також полімерні будівельні суміші

Ліплення з гіпсу на стіні відмінно підходить для реалізації в просторих приміщеннях. Крім традиційно застосовуваного для цих цілей гіпсу для ліплення, сучасні технології дозволяють використовувати також будівельні суміші з полімерними добавками (у побуті ‒ акрилова штукатурка). Дуже популярна ще більш вишукана композиція – суміш гіпсу, акрилової штукатурки і клею ПВА.

Одним з найпоширеніших елементів декору, що виготовляються по технології ліплення з гіпсу, є барельєф ‒ опукле зображення, скульптурний рельєф, що виступає над площиною фону не більше ніж на половину обсягу. Для збільшення об’єму використовується бронза або позолота, а для ефекту старовини – патинування. Барельєф технологічно може бути виконаний як безпосередньо на стіні, так і частинами на робочій поверхні, після чого кріпиться на стіну.

Збірний барельєф простіше робити починаючому майстрові, оскільки є можливість працювати над окремими елементами, не зачіпаючи картину в цілому. Та й ліплення з гіпсу на стіні обов’язково повинна бути великою виробом або повноцінним барельєфом. Це можуть бути невеликі і нескладні елементи, наприклад, квіти з гіпсу або обрамлення ніші у вигляді лози і рослинних візерунків. Така ніша відмінно послужить для візуального збільшення простору.

Барельєф може виконуватися відразу на стіні або на робочій поверхні

Корисна порада! Не слід розміщувати барельєф на слабких стінах перегородках з гіпсокартону або з пеногазобетона, оскільки несуча основа зобов’язана бути міцніше матеріалу, з якого виготовлена композиція.

Ліплення на стіні: інструменти та основні етапи роботи

Для роботи з гіпсовою ліпниною необхідний певний набір інструментів. З майстерністю прийде потреба у використанні набору різноманітних шпателів для ліплення (мастихінів), ножів, кистей і кондитерських шприців з насадками. На початковому етапі цілком можна обійтися парою ножів, ложкою і неодмінним атрибутом – половинкою гумового м’ячика (для замісу робочої суміші).

Стіна в обов’язковому порядку повинна бути вирівняна з точністю до 2 мм/м, прогрунтована і очищена. Далі слід покриття базовим складом і виконується фонова штукатурка з тонуванням основи. Нанесення рельєфу здійснюється методом прямого ліплення або з допомогою збірних елементів. При необхідності висохлий рельєф тонується і розфарбовується спеціальними фарбами. Після висихання фарби набувають бляклий вигляд, але фінальне покриття бутадієн-стирольним латексом відновлює їх яскравість.

Для створення ліпнини знадобляться спеціальні шпателі, які називаються мастихіни

Після підготовки стіни потрібно зробити ескіз майбутньої композиції. Це полегшить роботу в цілому та дозволить виявити проблемні місця на робочій поверхні. Повторювані деталі можна наносити за допомогою заздалегідь підготовлених трафаретів із щільного паперу або картону. А також елементи ліпнини з гіпсу виготовляються за технологією лиття, яка розглядалася вище.

Формування ліпного барельєфа проводиться пошарово. Робоча суміш для гіпсової ліпнини наноситься пензлем і кондитерським шприцом, а потім вирівнюється і формується ножами-мастихинами. При створенні кольорового барельєфа заміс кожного шару тонується з допомогою пігменту для гіпсу з зменшенням концентрації по мірі зростання рельєфу. Надання фактури проводиться за ще вологої суміші пензлем і доводиться по сухій суміші наждачним папером.

Тонкощі в роботі при виготовленні і монтажі гіпсової ліпнини

При створенні барельєфа з рослинними елементами гілки, залежно від товщини, найбільш зручно виводити кондитерським або медичним шприцом. Товщина, в свою чергу, регулюється зусиллям натискування на поршень шприца. Фактура наводиться пензлем, а злами формуються з допомогою мастихіна. Також гілки можна виготовити з шпагату, замоченого в густому робочому розчині, а потім висушеного на робочій поверхні. Готові вироби потім кріпляться на опорну стіну.

Метод вільного гіпсування застосовують для створення квіткових барельєфів

Для створення барельєфа з круглими формами (горельєф) найчастіше використовується дротяний каркас або тонка металева сітка. Для виконання високих квіткових барельєфів застосовується метод так званого вільного гіпсування. Основою при цьому служать штучні квіти або одноразові серветки. Кілька разів вони занурюються в рідкий розчин і сушаться в тому ж положенні, в якому будуть розташовані у готовій композиції. Дії повторюються до створення шару гіпсу (фото наочно це демонструють) в 1-1,5 мм.

Корисна порада! Кріплення барельєфів до стіни краще всього виконувати рифленими цвяхами з обкусанной капелюшком, вбитими в пластикові дюбелі. Залежно від масивності барельєфа або його елементів, використовуються цвяхи різної довжини і товщини. З’єднання здійснюється в місцях найбільшої висоти рельєфу, але не менше 1-1,5 см.

Отже, прикрасити стіни ліпниною з гіпсу своїми руками ‒ не така вже й складна справа. Домогтися успіху в цьому допоможуть фантазія, посидючість і застосування рекомендацій з цієї статті.

Катерина Попкова 2018-11-03T20:03:02+00:00 Матеріали| ОЦІНИТЕ
МАТЕРІАЛ Завантаження… ПОДІЛІТЬСЯ
У СОЦСЕТЯХFacebookTwitterOkGoogle+PinterestVk