Леонід Верещагін: «»Рух вгору» — фільм не про спорт»

Опубликовано 07.12.2018 автором discocsid

«Рух вгору» — новий фільм від творців «Легенди №17» і «Екіпажу» — вже можна побачити на екранах країни. У студії «Індустрії кіно» побував продюсер стрічки Леонід Верещагін, який розповів про цьому складному і важливому проекті.

Іван КудрявцевЛеонид Емільович, здрастуйте. Я вас вітаю з цим фільмом, з цією творчою удачею величезної команди. Те, що ця картина працює беззастережно і діє на зал, як дуже потужний заряд енергії не піддається ніякому сумніву. Але окрема задача — це, щоб був прийнятий пас на довіру, яку ви даєте аудиторії. Тому що в цьому фільмі немає того, що робить блокбастери блокбастерами на перший погляд.

Леонід ВерещагинЯ не сумніваюся, що фільм розрахований на найширшу аудиторію — те, на що розрахований блокбастер. На сімейну аудиторію, для молоді та юнацтва, старшого покоління, тих глядачів, які, може, пам’ятають саму історію цього баскетбольного матчу, одну з найяскравіших перемог в історії світового спорту. А з точки зору рекламної кампанії… ми ж не говоримо, що це фільм про спорт. А він таким і не є. Для мене, у всякому разі. Як і «Легенда №17». Швидше, це фільм про людську природу, про розуміння свого призначення і про те, що кожен з нас може зробити те, чого від нього не чекають, те, що ми називаємо «дивом». Тому все, мені здається, працює.

Леонід Верещагін: «»Рух вгору» — фільм не про спорт»
Іван КудрявцевКогда проходив фінальний матч баскетбольного турніру Олімпіади в Мюнхені 72-го року, на той момент радянська збірна з хокею, про яку ви розповідаєте в «Легенді №17», за матчів вела з рахунком 3:1 — у грі зі збірною Канади у першій фазі суперсерії.

Леонід ВерещагинНаша збірна, тим не менш, до того часу була і чемпіоном Олімпійських ігор і світу, і Європи. Ми просто до цього ніколи не грали з канадськими професіоналами. Тільки знали, що десь далеко за океаном грають якісь диво-гравці, напівбоги, і що їх неможливо перемогти. Коли була досягнута домовленість про цю зустріч, ми як би входили в невідоме. А ось про американський баскетбол було відомо все. У них виграти було неможливо за визначенням. У них це — національний вид спорту, кільце — в кожному підворітті, грає вся нація. Американська команда, беручи участь в Олімпійських іграх, не те, що не програла жодного турніру, вона не програла жодного матчу і навіть ні одного тайму! Так складалася доля. І тут наша команда вийшла у фінал, продемонструвавши дива спортивної відваги, а найголовніше — віру в те, що це можна зробити, побила знамениту американську команду.

«Рух вгору». Трейлер
Іван КудрявцевДействительно, цей фільм про те, як імперії народжуються і гинуть. Ця історія про те, що з подуву вітерця, коли раптом просто щось змінюється в повітрі, можуть початися тектонічних масштабів процеси. Про що насправді цей фільм? Просто він про те, як команда стає командою, і про те, що насправді робить тренера батюшкою, як називали Кондрашина?

Леонід Верещагіну всіх своя думка. І цю думку треба поважати. Якщо ми сподіваємося на багатомільйонні відвідування нашого фільму, то треба розуміти: у кожного буде своя думка. Ми ж вкладали в цю історію наступне. Є тренер. Можна ж вільно існувати. Закордонні поїздки, престиж — все в порядку. Але є люди, які не можуть задовольнятися тим, що є, в них є те, що підпирає їх зсередини. А давайте ми замахнемося на те, що зробити не можна? Спочатку він поставив перед собою таку задачу, а потім зміг переконати своїх гравців у тому, що це можливо. Спорт став іншим. Баскетбол став іншим. Абсолютно вірно: не буває вічних імперій. Ми говоримо про це у фільмі.

«Рух вгору»: перше враження глядачів

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

8755
0

–

Рух вгору

Леонід Верещагін