Інтерв’ю «Фільм Про». Ксенія Раппопорт: «Мені здається, ніхто не може вжалити сильніше, ніж самі близькі та рідні люди»

Опубликовано 24.06.2019 автором discocsid

Ксенія Раппопорт, яка виконала одну з ролей у фільмі «Одеса» Валерія Тодоровського, розповіла нам про роботу над картиною, складнощі під час зйомок, своєї героїні і перипетії історії.

Єлизавета ЗимареваВ стосунках сім’ї з «Одеси» є любов?

Ксенія РаппопортМне здається, ніхто не може дістати і образити, вжалити сильніше, ніж самі наші близькі і рідні люди, тому що в цю зону у них є доступ. А це прямо така сконцентрована зона доступу до внутрішніх органів. Вони себе навмисно кожне літо в цю історію занурюють. Мені здається, звичайно, там є любов. Інакше все безглуздо.

Єлизавета ЗимареваПочему ваша героїня не йде від чоловіка?

Ксенія РаппопортЭто сім’я – на цьому вона будується. Напевно, бувають якісь винятки, коли люди, дійсно, щиро один одного ненавидять. Хоча сильна ненависть, як нам відомо, не виростає без любові. Мені здається, що вони один одного люблять. І Валерій Петрович Тодоровський нам про це весь час говорив, тому що ми теж в якийсь момент отетеріли від кількості гидот, які ми повинні були один одному говорити в кадрі. Він пояснив, що так було в родині. І якщо з ранку або протягом дня не пособачились прямо до сліз, до дуже сильної образи, до крику, то день, можна вважати, пройшов даремно. Такий темперамент.

Єлизавета ЗимареваПочему персонажі фільми здаються такими рідними?

Ксенія РаппопортВы молоді й прекрасні і, напевно, в такому віці це здається легким і можливим, до того ж, може бути ще все-таки пройшло часу з тих пір. Зараз поняття шлюбу сильно змінилося – воно сильно інакше сприймається сучасним молодим поколінням. Та й нашим поколінням теж. Все-таки це були 70-ті роки, 50 років тому практично, все-таки ставлення було інше. Крім того, коли за плечима-більше половини життя або як мінімум половина, і є дитина, і всю оцю половину життя ти надіявся, вірив і вкладав, вкладав, вкладав… тобто капітулювати – означає, що всі твої вкладення, вся твоя життя просто не мала сенсу. «Все, що я робила, все, заради чого я жила, насправді не має сенсу і цінності». Це страшно. Думаю, що в якомусь сенсі для моєї героїні це може бути самогубством. А, може, і немає. Думаю, що якби події відбувалися сьогодні, вона як би з цим справилася, раніше. Але це страшно, та й, як мені здається, все-таки є якась любов, пам’ять про кохання, сліди любові.

Єлизавета ЗимареваРасскажите про зйомки.

Ксенія РаппопортНа майданчику зібралися непогані артисти. Я зараз не про себе. Мені здається, що робота, яку зробили Леонід Ярмольник, Ірина Розанова – це просто вищий клас. Під час зйомок я іноді не могла на Льоню дивитися, бо начебто граєш цю лайку, а потім повертаєшся і бачиш ці очі, що сльозяться батьківські… і все. Дуже гарні роботи, тому, як мені здається, відчуття. Фантастична декорація. А ще секрет, я так думаю, в тому, що коли режисер розповідає історію, пов’язану зі своїм дитинством або зі своїм життям, або з досвідом – це завжди неймовірним чином транслюється. Що з серця виходить, то в серці і потрапляє.

Єлизавета ЗимареваКакие теми є в «Одесі»?

Ксенія РаппопортИх кілька. Там є історія дорослішання – світ очима дитини. Його сім’я, світ божевільних дорослих, який він спостерігав і вбирав. Є заборонена любов – в даному випадку заборонена, оскільки різниця у віці. Є відносини батьків і дітей.

Єлизавета ЗимареваЧто думаєте про ремейки?

Ксенія РаппопортМне здається, що сюжетів не так багато. У якомусь сенсі все, що ми робимо – це рімейки. Все вже було, все вже написано. Це просто варіації на тему одних і тих же сюжетів. Що стосується «береш історію і її ж переносиш або намагаєшся оновити» – це має сенс, коли що-то для тебе неймовірно цепляющее виявляється. Ти раптом розумієш, що там було щось таке, на чому обов’язково потрібно було зробити акцент.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

44
0

–

Одеса

Ксенія Раппопорт