Як вибрати стабілізатор напруги

Здрастуйте, шановні читачі сайту http://zametkielectrika.ru.

У минулій статті я розповідав Вам про необхідність встановлення стабілізатора напруги для будинку, показники якості електричної енергії і типи стабілізаторів. Сьогодні проведемо вибір стабілізатора напруги по потужності на прикладі свого будинку (дачі) в селі. В кінці статті я розповім Вам про види кріплення та встановлення стабілізаторів напруги.

Приклад вибору стабілізатора напруги для однофазної мережі

Ви вирішили придбати стабілізатор напруги, але не знаєте, як його правильно вибрати. Наводжу наочний приклад вибору стабілізатора напруги для свого «будиночка в селі».

Поки мова завели про дерев’яний будинок, то рекомендую Вам почитати мої наступні корисні статті:

• електропроводка в дерев’яному будинку
• прихована електропроводка в дерев’яному будинку (частина 1)
• прихована електропроводка в дерев’яному будинку (частина 2)
• відкрита електропроводка в дерев’яному будинку

1. Однофазна або трифазна мережа

Для початку необхідно дізнатися кількість фаз живлячої напруги. В моєму прикладі це однофазна мережа, тому мені буде досить вибрати один однофазний стабілізатор напруги.

Якщо у Вас трифазна мережа, то в такому випадку необхідно вибирати трифазний стабілізатор напруги, або три однофазних стабілізатора, з’єднавши їх «зіркою».

2. Потужність споживачів

Тепер нам потрібно визначитися з потужністю споживачів, для яких будемо використовувати стабілізатор напруги. Це може бути один або кілька електроприймачів. Стабілізатор напруги можна встановити на вводі для абсолютно всіх споживачів. Але про це трохи пізніше.

Потужність всіх споживачів виписую в один список з зазначенням їх активної потужності. Активна потужність вимірюється у ватах (Вт). Її можна знайти в керівництві (паспорті) на прилад або на корпусі самого приладу.

Ось мій складений список:

Підхід до розрахунку потужності для вибору стабілізатора напруги має бути раціональним, адже у Вас не завжди включені в мережу всі перераховані вище споживачі. Тому тут потрібно точно визначитися, що у нас буде включено одночасно.

Якщо не хочете з цим «заморочуватися», то беріть всю потужність.

Наприклад, для себе я визначив споживачів, які можуть бути включені одночасно:

Далі з отриманого списку необхідно вибрати ті прилади, в яких містяться електродвигуни.

Це потрібно нам для того, щоб врахувати їхні пускові струми, які досягають величину в 3-5 разів більше, ніж номінальні. Пускова потужність або пусковий струм цих споживачів можна знайти в паспортах. Якщо паспортів вже давно немає, то можна скористатися приблизним розрахунком, помноживши їх номінальну потужність на 3. Я так і зробив.

Далі розрахуємо загальну повну потужність. Повна потужність вимірюється у вольт-амперах (ВА) і відрізняється від активної потужності на коефіцієнт потужності «косинус фі» (cosφ). Цей коефіцієнт завжди вказана в паспортах на прилади. Знову ж таки, якщо паспортів у Вас немає, то можна взяти наближений cosφ = 0,75.

Ще хочу зауважити, що нагрівач і праска мають cosφ = 1, т. к. це чисто активне навантаження, яка йде тільки на утворення тепла.

Освітлення в моєму будинку виконано за допомогою енергозберігаючих ламп, у яких коефіцієнт потужності дорівнює приблизно cosφ = 0,9. Кому цікаво, можете почитати мою статтю про те, чому блимають енергозберігаючі лампи.

Для інших споживачів приймаємо середній коефіцієнт потужності, що дорівнює cosφ = 0,75.

Щоб перевести активну потужність на повну потужність необхідно розділити активну потужність на cosφ.

У підсумку отримуємо сумарну повну потужність наших споживачів: 12322,22 + 12600 = 24922,22 (ВА) або 24,9 (кВА).

Можна округлити до 25 (кВА).

3. Фактичне напруга мережі

Після розрахунку споживаної потужності необхідно виміряти фактичне напруга живильної мережі. Зробити це можна самостійно, скориставшись мультиметром. Більш докладно про це я писав у статті: «Як користуватися мультиметром при вимірі напруги».

Ще варіант, це запросити фахівців для проведення енергоаудиту, але це обійдеться Вам дорожче. Вони встановлять прилади на 24 години для аналізу якості електричної енергії та в кінці видадуть Вам докладний звіт.

Припустимо Ви зафіксували, що напруга в мережі у вечірній час у Вас становить 180 (В).

4. Вибір потужності стабілізатора напруги

Номінальна повна потужність стабілізатора напруги завжди вказується у вольт-амперах (В) і відповідає живлячої напруги 220 (В).

При зниженні напруги, відповідно, знижується його вихідна потужність. Також хочу сказати Вам, що не допускається тривала робота стабілізатора напруги при зниженому напрузі, т. к. це викликає перевантаження і може призвести до його відключення, що призведе до знеструмлення всіх споживачів.

Щоб уникнути таких наслідків, необхідно до одержаної повної потужності наших споживачів 25 (кВА) додати коефіцієнт нижньої межі напруги стабілізатора, який дорівнює 1,2 при 180 (В), і 1,3 — при напрузі 170 (В). У нашому випадку напруга у вечірній час становить 180 (В), тому застосовуємо коефіцієнт 1,2.

25 · 1,2 = 30 (кВА)

Щоб була можливість використовувати стабілізатор напруги тривалий час з усією включеної навантаженням, необхідно до отриманої вище потужності додати коефіцієнт запасу по потужності, що дорівнює 1,25.

30 · 1,25 = 37,5 (кВА)

Залишається тільки вибрати стабілізатор напруги із запропонованих моделей, знаючи його необхідну потужність. Наприклад, нам підійде стабілізатор напруги потужністю 40 (кВА) і більше.

Як вибрати стабілізатор напруги для трифазної мережі

Вибір стабілізатора напруги для трифазної мережі практично аналогічний. Виробляємо розрахунок потужності для якоїсь однієї фази, бажано найбільш завантаженою. По цій фазі заміряємо фактичне напруга в мережі в години пікових навантажень. Повну потужність у вольт-амперах, множимо на 3 (кількість фаз).

Запас по потужності робимо близько 10%.

Отримане значення і є повна потужність стабілізатора напруги для трифазної мережі. З цієї потужності з усього асортименту пропонованої продукції вибираємо необхідний стабілізатор напруги.

А взагалі вибір стабілізатора напруги краще довірити фахівцям. Так буде надійніше.

Іноді мене запитують, чи можна замість трифазного стабілізатора напруги придбати три однофазних? Так звичайно можна, так буде навіть дешевше і практичніше. Наприклад, при обриві однієї фази живильної, інші фази будуть в робочому стані. Але якщо у Вас в будинку є хоч якась трифазна навантаження, то в будь-якому випадку Вам потрібен трифазний стабілізатор напруги, тому що він веде контроль фаз по лінійному напрузі мережі. І якщо хоч одна фаза обірветься, то стабілізатор повністю відключається.

Ще два не менш важливих ради з вибору стабілізатора напруги для трифазної мережі:

• стабілізатори повинні бути встановлені в кожній фазі (залишати без стабілізатора напруги хоч одну фазу заборонено)
• навантаження по кожному стабілізатора напруги повинна бути приблизно рівна, інакше в нулі піде великий струм, який може вивести з ладу стабілізатор
• якщо різниця лінійних напруг мережі становить більше 25%, то стабілізатори напруги встановлювати заборонено

Функція BYPASS

Для початку давайте визначимося, що це за функція BYPASS (Байпас) і чи потрібна вона нам?

Практично у всіх стабілізаторах потужністю від 3 (кВА) є функція BYPASS (Байпас). Включивши автомат з цим написом, стабілізатор на виході видає вхідна напруга. Зручна ця функція тоді, коли напруга в мережі знижується не завжди, а, наприклад, тільки вечорами, як у моєму випадку.

Вибір стабілізатора напруги. Функція затримки

Ще одна із зручних функцій стабілізатора напруги, на яку варто звернути увагу при покупці. Це функція затримки включення вихідної напруги, коли живляча напруга вийшло за межі вхідної напруги стабілізатора або зовсім пропало. Існує кілька регулювань затримки — у різних виробників по-різному.

Кріплення та встановлення стабілізатора напруги

Стабілізатор напруги можна кріпити двома способами:

• на підлозі
• на стіні

Установка стабілізатора напруги на підлозі або на полиці застосовна до стабілізаторів невеликої потужності. У них малі габарити і вагу. Наприклад, мій маленький і старенький стабілізатор напруги «Ресанта» потужністю всього 0,5 (кВА) встановлений прямо на підвіконні вікна.

Більш потужні стабілізатори напруги доцільно розміщувати на стіні, тому вони випускаються трохи плоскими. Хоча за бажанням їх теж можна встановити на підлозі.

Висновок щодо вибору стабілізатора напруги

В цій статті хочу зробити невеликий висновок. Я показав приклад розрахунку і вибору стабілізатора напруги для однофазної мережі. Ми отримали, що стабілізатор напруги для наших споживачів повинен бути потужністю не нижче 37,5 (кВА). Можна йти купувати, але я задумався про його вартості. Адже стабілізатор напруги такої потужності коштує зовсім не дешево.

Як варіант можна через нього не живити нагрівач і праска, адже при зниженні напруги в мережі вони будуть лише повільніше нагріватися. Іншим споживачам необхідна тільки якісна електрична енергія. Якщо скористатися таким варіантом, то можна трохи заощадити.

P. S. На цьому я закінчую статтю на тему вибору стабілізатора напруги. Якщо у Вас є питання, то запитуйте в коментарях. Можете поділитися цією статтею з друзями і колегами, особливо власників дач і будинків. Спасибі.