Як старики дістали молодь. Відгуки критиків на «Кислоту»

Опубликовано 21.11.2018 автором discocsid

Головні герої «Кислоти» – Сашко та Петрик – намагаються брати від життя все: кожен день вони відпочивають і працюють на модних вечірках, заводять нові знайомства. Звичний уклад розбиває самогубство їх товариша. У нашому матеріалі ми зібрали самі цікаві і яскраві відгуки російських кінокритиків про фільм режисера-дебютанта Олександра Горчилина.

Єгор Бєліков (ТАРС):

Це кіно про абсолютну, поки ще важкозрозумілою більш старшому поколінню волі — і сексуальною, і творчої, і общесмысловой. Свободу небезпечною і чарівною, свободи, з якої незрозуміло, що взагалі робити і як з нею жити. Для такого вольнодумия ще, здається, не придумали терміна, тому Горчилин, пояснюючи це, використовує метафору з кислотою. Ці молоді люди, як зелене токсична речовина, розчиняють своїм тотальним вольнодумием все навколо і всередині себе».

Михайло Трофименков («КоммерсантЪ»):

Вже на перших хвилинах фільму Ваня (Петро Скворцов) з’їв чогось не того, роздягнувся догола, виламав унітаз, дуже засмутився і за порадою Петі (Олександр Кузнєцов) вистрибнув з балкона. Засмутився Петя, Ваня його так буквально зрозумів, роздягнувся догола і вписався в групповик, але вранці засмутився ще більше, сьорбнув кислоти і тимчасово онімів. Саша (Філіп Авдєєв) засмутився, що з друзями так ніяково вийшло, зробив обрізання і показав, що вийшло, Карині (Аріна Шевцова). Карина сфотографувала те, що їй показав Саша, і показала вітчиму (Дмитро Куличків). Вітчим знехотя засмутився і трохи побив Сашу. Саша засмутився ще більше, дефлорировал п’ятнадцятирічну Карину і побив вітчима. Тато Саші пропав без вісті в Камбоджі разом з магазином, куди пішов за манго, а мама (Олександра Дитина) так засмутилася, що стала веганом, завагітніла і повернулася в Росію. І це, зауважте, далеко не вичерпний каталог екранних смутку».
Трейлер фільму «Кислота»

Юхим Гугнін (Film.Ru):

За ідеологічною стерильністю де-то в «Кислоти» приховано справді талановите кіно, з цікавими характерами і грамотної (нехай і не завжди) постановкою. Але їм не дає розкритися ось ця надмірна помпезність, тяга до метафоризації все, що тільки можна. Так, паралель між роз’їдання піонерів і хрещенням дитини (до речі, єдина по-справжньому сильна сцена фільму) сама по собі цікава, але це як би вислів само в собі, не йде ні на крок далі. За ним ніби приховано гучне бажання сказати хоч щось, і це позбавляє бажання «Кислоту» всякої природності».

Сергій Кудрявцев (ivi):

І особливо дивно для роботи початківця постановника, що йому також вдалося знайти взаєморозуміння з досвідченими виконавцями, серед яких — Роза Хайруллина, Олександра Дитина, Дмитро Куличків, Олена Морозова і Олексій Агранович, зуміти більш повно і багатогранно розкрити образи дорослих героїв, найчастіше взагалі не знають, як себе вести з сомневающимися, що мучаться, шарахающимися з боку в бік, відчувають якусь «кислоту існування» молодими нащадками своїх сімей. І тут, як це не дивно, режисер досягає потрібної і практично безпомилкової інтонації в оповіданні, чого позбавлені, на жаль, нерівні і нервові, часом істеричні сцени з участю тих акторів, які молодші».

Сергій Сичов («КиноПоиск»):

Всі молоді герої тут схематичні і взаємозамінні, і в якийсь момент глядач ловить себе на тому, що перестає стежити за їх метаннями, а замість цього милується поколінням батьків: Олександра Дитина, Дмитро Куличків, Троянда Хаируллина, Олексій Агранович. Саме дорослі тут показано як особистості зі своїми характерами і демонами, а молодь однаково мовчазна, нахмурена і обурена станом речей. Зовсім не цього ми чекали від Горчилина. Хоча, можливо, фільм як раз про те, як люди похилого віку дістали молодь своїми вічними очікуваннями».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

2186
0

–

Кислота

Олександр Горчилин