«Хроніки хижих міст»: перші відгуки критиків

Опубликовано 18.12.2018 автором discocsid

Фільм переносить глядачів у далекий похмуре майбутнє, в якому люди ведуть кочовий спосіб життя, пересуваючись на величезних машинах-містах. Колись давно Земля була повністю знищена в ході шестидесятиминутной війни, і людству довелося адаптуватися до нових умов. Мегаполіси мандрують по світу і поглинають міста поменше, щоб використовувати їх в якості ресурсів для виживання. Однак головні герої — Естер Шо і Томас Нетсуорси — не згодні з таким станом справ. Вони виступають проти самого хижого міста — Лондона — і його керівника Таддеуша Валентайна, що мріє захопити владу над усім світом.

Дмитро Сосновський («Російська газета»)

Звичайно, нерозумно було б чекати від картини про циклопічних містах-вбивць на колесах особливої логічності і опрацьованості, але її автори самі відмовляються від єдиного виграшного варіанти — вгамувати глядацьку спрагу видовищ баталіями монструозных махін з фірмовим джексонским розмахом. Замість цього вони пропонують третьосортну і наскрізь вторинну підліткову казочку, повністю обнуляющую весь ефект від існуючого на екрані помпезного гігантизму, який у результаті обертається незграбним оригинальничаньем».

Антон Долін («Медуза»)

Ретельно продумана і опрацьована всесвіт не може не вразити. Очевидно, що Ріверс вклав в неї весь свій розум і душу. „Хроніки хижих міст“ можуть здатися самим ефектним видовищем за рік, особливо якщо дивитися їх на великому екрані. Колосальні механізми постають живими і дихаючими, одночасно лякаючими і привабливими. Пейзажі нагадують своєю монументальністю про класичні вестерни. Костюми і декорації розробленого у всіх деталях світу різноманітні й живописні. Так, окремо ми бачили щось таке і раніше: у різні моменти „Хроніки хижих міст“ нагадують „Хоббіта“, „Матрицю“, „Аватара“, „Зоряні війни“, „1984“, „V як Вендета“, а особливо — стимпанковские фантазії Хаяо Міядзакі: надто Лондон схожий на Ходячий Замок, а Повітряний Рай з борознять небо дирижаблями і планерами — чиста Лапута. Зібрати це все докупи і зробити органічним — завдання непросте, з якою постановочна команда впоралася на міцну четвірку».
Трейлер фільму «Хроніки хижих міст»

Дмитро Кузьмін («Газета.ру»)

«„Хроніки хижих міст“ не дивують з точки зору розказаної історії. Приблизно через півгодини після початку фільму, коли глядачі вже освоїлися в новій всесвіту, картина перестає утримувати увагу, видаючи досить типові для свого жанру сюжетні ходи. Стрічка страждає від бляклої основної сюжетної лінії, до якої досить швидко втрачається інтерес, тому що флешбэки про минуле головної героїні виглядають значно цікавіше, ніж її сьогодення. Складні відносини Естер з валентайном джобса чіпають набагато сильніше, ніж вся лінія з Томом. А історія про „вихователя“ Естер — полуискусственном людині Шрайке — і зовсім стала чи не головним емоційним стрижнем всього фільму».

Аліса Тайожна (The Village)

Виконавці головних ролей — Хілмар і Шиэн — просто одні з найбільш прісних осіб в кіно такого роду: за них, на відміну від головних героїв „Дивергента“ і „Біжить в лабіринті“, не чіпляється погляд, вони дуже нудно написані, і дуже швидко зрозуміло, які їх мрії збудуться, а які залишаться мріями. „Хроніки…“ можна приберегти для моменту, коли буде вже зовсім нічим зайнятися, але зазвичай до кінця року як раз встигають підсумкові списки з класними втраченими фільмами — і до посереднього блокбастера справа може так і не дійти».

Дмитро Соколов (Disgusting Man)

У фільмі чимало бійок, перестрілок і погонь, однак незважаючи на активне використання вогнепальної та холодної зброї, крові тут майже немає. Якби все зводилося до вибухів і красивим падінь будівель, це було б нормально, але в сюжеті повно контактного екшна, і така обескровленность виглядає не дуже природно. На щастя, фільм готовий компенсувати ці промахи чудовими бойовими сценами, особливо ближче до фіналу, коли Лондон йде війною на своїх противників за великою стіною, і в справу вступає авіація».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

3266
0

–

Хроніки хижих міст

Пітер Джексон