«Фільм Про» оцінив шанси Кончаловського на «Оскар»
Здавалося, що після довгоочікуваної перемоги Дікапріо ніяких інтриг на «Оскарі» у найближчі десять років не передбачається. Але російська картина «Рай» Андрія Кончаловського, раптом опинилася серед реальних претендентів на приз за кращий фільм іноземною мовою. Наступні важливі дати – 24 січня, коли буде відомий список номінантів, і ніч з 26 на 27 лютого (МСК), церемонія «Оскар». Поки зважуємо шанси «Раю» на статуетку.
«Фільм Про» оцінив шанси Кончаловського на «Оскар»
Таке буває не надто часто. Росія висунула на «Оскар» дійсно кращий вітчизняний ігровий фільм року. Автор фільму – режисер зі світовою популярністю. Тема фільму інтернаціональна, а ідея надзвичайно злободенна. Детальніше про це можна прочитати в нашій рецензії. Незважаючи на жорстку конкуренцію, фільм увійшов в шорт-лист, що саме по собі досягнення: тепер про нього написали всі світові видання, в яких взагалі публікуються новини кіно. Шанси перемогти вісім конкурентів є. Спробуємо їх розглянути.
Трейлер фільму «Рай»
У фільму «Рай» дуже добре почалася фестивальна доля. Андрій Кончаловський отримав у Венеції-2016 приз за режисуру, це один з найпрестижніших призів у світі. Була хвиля позитивної критики на різних мовах, фільм називали в числі фаворитів. Для «Оскара» це, звичайно, не головний показник. Наприклад, переможців усіх трьох головних фестивалів в шорт-листі немає зовсім, зате про фільм академіки могли прочитати в профільних виданнях – і звернути на нього увагу.
Звичайно, їх повинно було привернути ім’я режисера. Це один з тих рідкісних випадків, коли кар’єра російського кінематографіста в Голлівуді не тільки не пішла на спад, але, навпаки, виявилася успішною і багатогранною. Тут і драма «Любі Марії», і трилер «Поїзд-утікач», де одну з найкращих ролей у своїй кар’єрі зіграв Джон Войт, і бойовик «Танго і Кеш» з Куртом Расселом і Сильвестром Сталлоне. Додамо масштабний проект «Одіссей» (премія «Еммі» за режисуру і спецефекти) та киносказку в 3D «Лускунчик і Щурячий король», яка, хоч і провалилася в прокаті, не пройшла непоміченою. Швидше за все, кіноакадеміки, якщо вони хоч трохи слідкують за сучасним кінематографом, знають, що у Андрія Сергійовича у творчості настав справжній розквіт і що вже друга його картина поспіль стає справжньою подією світового кіно. Правда, їх може бентежити те, що Кончаловський останнім часом часто відкрито критикує Голлівуд (при цьому не заперечуючи, що «Голлівуд» в собі самому йому довелося зживати протягом десятиліть), але така «лівизна» може навіть знайти підтримку серед західних інтелектуалів.
Трейлер фільму «Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына»
У шорт-листі у Кончаловського є серйозні конкуренти. Нагадаємо, що це за фільми.
«Танна» (режисери Бентлі Дін і Мартін Батлер, Австралія)
«Це всього лише кінець світу» (режисер Ксав’є Долан, Канада)
«Моя земля» (режисер Мартін Зандвліет, Данія)
«Тоні Эрдманн» (режисер Марен Ед, Німеччина)
«Комівояжер» (режисер Асгар Фархаді, Іран)
«Вибір короля» (режисер Ерік Поппе, Норвегія)
«Друге життя Уве» (режисер Ханнес Пагорб, Швеція)
«Життя кабачка» (режисер Клод Баррас, Швейцарія)
Примітно, що в списку немає картин, які можна було б там очікувати і які дійсно могли б стати частиною суперкоманди номінантів, де сюрпризів можна б чекати звідусіль. Немає фільмів «Вона», «Мама Роза», «Сьераневада». Зате є безмежно красивий етнографічний шедевр «Танна». Поруч з ним – несподівано зрілий і точний фільм наймоднішого молодого режисера в світі Долана, в якому ще і зібрана плеяда французьких суперзірок. Картина недавньої лауреата «Оскара» Асгара Фархаді, крім орієнтального колориту, примітна двома канськими призами і неймовірним захопленням критиків. Мультфільм «Життя кабачка» в шорт-листі швидше за все представлений лише для «галочки». Нарешті, головний фаворит цієї номінації – німецька трагікомедія «Тоні Эрдманн», у якій, крім призу ФІПРЕССІ в Каннах, найбільш вражаючий фестивальний шлейф серед представлених робіт, і хоча її важко всерйоз вважати кращим фільмом 2016-го року, саме її всі називають головним претендентом на «Оскар». Крім того, всі перераховані фільми не тільки неодноразово демонструвалися в США. «Тоні Эрдманн», «Комівояжер» куплені для американського прокату, а це для сильно інтегрованою в індустрію Кіноакадемії дуже важливо. Так, успіху «Левіафана» в США багато в чому сприяло не стільки якість фільму, скільки наявність у нього впливового місцевого прокатника. Якщо б такий був у «Раю», «Золотий глобус» точно би цю картину не проігнорував.
Трейлер фільму «Тоні Эрдманн»
Варто також відзначити ще дві важливі деталі. Фільм Кончаловського має складну структуру: він стилізований під докудраму, «трикутник» головних героїв досить швидко виявляється в ситуації, в якій глядач не міг передбачити, — словом, для кіноакадеміків, які воліють дуже прості, але емоційно та інтелектуально заряджені історії, «Рай» може виявитися занадто важким. І вони не зможуть його оцінити, хоча об’єктивно фільм набагато цікавіше того ж «Тоні Эрдманна». Друга складність пов’язана з темою фільму. Два роки поспіль «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою отримували картини про Голокост – і тут «Рай», де нацисти знову і знову концтабір. Є ризик, що академіки просто втомилися від цього і не захочуть заохочувати дотепників, нагородивши «Рай».
Можна ще побіжно додати, що регламент «Оскара» передбачає, що приз у цій номінації отримує не автор, нехай і вельмишановний, а країна, яка висунула фільм. Відносини з Росією непрості, і хоча тут може зіграти постійний фрондерский настрій «Оскара», це могло б на якомусь етапі стати перешкодою для фільму. Але не стане, тому що навряд чи члени Кіноакадемії забудуть, що дивляться твір саме Кончаловського, та ще й таке, де російська мова практично не звучить.
Кадр з фільму «Рай»
Зате в Андрія Кончаловського у фільмі є ідея, актуальність якої вище не тільки попередників по тематиці, але і може легко змагатися з усіма суперниками в цьому році. «Рай» — це справжнє висловлювання, художник попереджає весь світ про те, що кожен раз, коли десь починають будувати рай на землі насильницькими методами, відбувається страшна трагедія, яку на особистому рівні може перемогти тільки диво, а на національному – сукупність чудес. Або Доля. Думка ця може бути адресована всім країнам світу, і США аж ніяк не виняток. Навпаки, саме для них думка Кончаловського могла б стати приводом для серйозних роздумів. Конфлікти інших картин шорт-листа на цьому тлі здаються куди менш значними і, до речі, виражені вони не так новаторськи.
Ще одна перевага «Раю» — фільм знятий надзвичайно стильно і красиво. Американці люблять чорно-біле кіно, люблять, коли воно виразно і тонко зрежисовано. Люблять акцент на акторів, а тут як мінімум кілька яскравих драматичних робіт від представників різних національних шкіл. Люблять, коли за зовнішністю акторів помітно, яку роботу вони виконали для цієї ролі. Люблять помірну жорстокість в кадрі, не доходить до натуралістичного смакування, але переходить за межі, звичайні для комерційного кіно. Тут все це є, так само як і ретельно виписані, літературні монологи персонажів.
Постер фільму «Рай»
Нагадаємо, що російське кіно взагалі не часто заохочували на «Оскарі». Принаймні, набагато рідше, ніж ми цього заслуговували. «Розгром німецьких військ під Москвою» отримав «Оскар» в номінації «Кращий документальний фільм», але це була перемонтированная версія, крім того, фільм розділив приз з трьома іншими документальними фільмами про Другу світову. Наступний успіх на «Оскарі» у нас був майже через чверть століття, з монументальним і масштабним блокбастером «Війна і мир». Потім були «Дерсу Узала», «Москва сльозам не вірить», «Стомлені сонцем», анімаційний «Старий і море». На минулому «Оскарі» у номінантах, між іншим, був теж анімаційний фільм – «Ми не можемо жити без космосу», який був сильнішим суперників, але нагороду не отримав. Серед номінантів останніх років варто також згадати «Левіафан», «12». Крім того, фільм «Монгол» номінувався від Казахстану. Але нагород у нас не було вже два десятиліття.
Трейлер фільму «Ми не можемо жити без космосу»
Зараз є реальна можливість поставити нову відмітку у взаєминах нашого кінематографа і «Оскара». Таку, за яку не буде соромно ані награждающим, ні нагородженим. Але це той випадок, коли фільм як подія так і не відбувся, і для нього отримання «Оскара» не має ніякого значення, крім того, що в США його буде дивитися трохи більше людей. У російський прокат фільм виходить за місяць до «Оскара», 19 січня. І в кіно його побачить стільки людей, скільки у нас взагалі зазвичай дивиться авторське кіно, тобто до 100 тисяч чоловік. Потім, незалежно від результатів «Оскара», його подивляться мільйони по телебаченню, де його покажуть у прайм-тайм. І він залишиться в історії як один з найважливіших вітчизняних фільмів десятих років. Тому це не фільму потрібен «Оскар», а «Оскар» може показати свою прогресивність, нагородивши «Рай» статуеткою. Просто Кіноакадемія не так часто це робить.
Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter
1302
0
+
–
0
Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына,
Лускунчик і Щурячий король,
Дерсу Узала,
Любі Марії,
Танго і Кеш,
Старий і море,
Стомлені сонцем,
Одіссей,
Розгром німецьких військ під Москвою,
Сьераневада,
Ми не можемо жити без космосу,
12,
Мама Роза,
Монгол,
Москва сльозам не вірить,
Війна і світ: Андрій Болконський,
Левіафан,
Потяг-утікач
Джон Войт,
Курт Рассел,
Сильвестр Сталлоне,
Андрій Кончаловський