Фільм жахів «Слендермен» вже в кіно. Перші відгуки

Опубликовано 30.11.2018 автором discocsid

Кінокомпанія Sony випустила фільм жахів про Тонкого людини, так званого Слендермена – персонажа, якого в 2009 році придумав звичайний користувач інтернету Ерік Кнудсен. Таємничий Слендермен – це худий чоловік без обличчя і з довгими руками. Він завжди одягнений у чорний костюм, а його хобі – лякати і викрадати підлітків. За сюжетом фільму чотири школярки з цікавості вирішують викликати Слендермена. Для цього досить завантажити спеціальний ролик з інтернету. Тонкий людина приймає запрошення і перетворює життя дівчаток в сущий кошмар. Постановкою стрічки займався Сільвен Уайт, відомий по роботі над кримінальним трилером 2013 року «Мизерере» з Жераром Депардьє у головній ролі. Критики вважають, що фільм жахів «Слендермен» частіше смішить, ніж лякає, а його сюжетна лінія виявилася занадто передбачуваною.

Юхим Гугнін (film.ru)

Фільм настільки боїться зробити крок в сторону і тим більше вперед, що в підсумку просто топчеться на місці. Більшу частину хронометражу героїні ходять туди-сюди, шарахаються від безідейних скримеров, а рідко спалахують між ними конфлікти швидко сходять нанівець і ніяк не впливають на розвиток історії».

Олексій Хромов («Кіноафіша»)

Замість класичних прийомів автори намагаються лякати нескінченними розмовами про жахливий міфі, а також тріском, що нагадує копирсання жуков. Іноді Слендермен все-таки з’являється на екрані. Але його настільки ретельно ховають у темряві, що страшні моменти можна просто не помітити: нагнітається музична тема, потім гучний звук, а на екрані одна темрява рухається на тлі іншого. В результаті за перші сорок хвилин не виходить побачити жодного розумного скримера».
Трейлер фільму «Слендермен»

Сергій Оболонков (kino.mail.ru)

«Слендермен» – хоррор, якого цілком можна було б присвоїти рейтинг 6+. Справа не у відсутності крові (це скоріше плюс), а в тому, що вся картина складається з «жахів», які підлітки знаходять в Мережі, поки батьки не стежать. Деякі сюрреалістичні образи, але в основному це низка банальних, невиразних і зовсім не страшних епізодів. Спецефекти також не відповідають сьогоднішньому рівню. Загалом, повного метру про Слендермене саме місце там, де це створення і народилося, тобто в інтернеті, подалі від великих екранів».

Дмитро Сосновський («Російська газета»)

Слендермен з’являється в кадрі нечасто і ненадовго. Зрозуміти його, загалом-то, можна: налякати це безлике опудало зможе чи, зате насмішити – запросто. Напевно, тому в основному він вважає за краще розбиратися з жертвами «за удаленке», при цьому демонструючи специфічна прагнення до нравоучительству. Кожен порок, виведений в характерах двомірних персонажів (кепсько до того ж зіграних), карається, будь це боязкість, схильність до втечі від проблем або безглузда метушливість. І тільки готовність до самопожертви загадковий гад готовий скупо заохотити».

Павло Соломатін (intermedia.ru)

Це хоррор з надзвичайно передбачуваними сюжетними ходами, здригнутися в ньому можна тільки один раз, та й то не від страху, а від занадто гучного звукового ефекту, б’є по вухах. У «Слендермене» надзвичайно проста історія, банальні діалоги, бідна колірна палітра і незапоминающиеся головні героїні, яких можна відрізнити один від одного тільки за кольором шкіри і волосся, але вже точно не з характером».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

5765
1

–

Слендермен

Сільвен Уайт