«Фаворитка» — один з головних претендентів на «Оскар»-2019. Перші відгуки

Опубликовано 31.01.2019 автором discocsid

Історична трагікомедія «Фаворитка», знята грецьким режисером Йоргосом Лантимосом, переносить глядачів в Англії XVIII століття, коли країною правила бездітна королева Анна Стюарт, яку відіграє Олівія Колман. Навколо неї плетуть інтриги, а сама вона все менше часу приділяє своїм обов’язкам. Замість Ганни країною керує її фаворитка — герцогиня Сара Черчілль у виконанні Рейчел Вайс. Але несподівано у цілеспрямованою дівчини з’являється суперниця — Ебігейл (Емма Стоун) — колишня служниця і нова фаворитка королеви, яка дуже швидко опановує навички плетіння хитромудрих інтриг.

Андрій Плахов («Коммерсантъ»)

Лантимос вперше йде від улюбленого формату абстрактної притчі і вперше знімає костюмное кіно про далеку епоху — XVIII столітті з його витонченими, не завжди галантними іграми. Він населяє світ королівського палацу собаками, кіньми, гусьми, кроликами і людиноподібними монстрами в пишних перуках. Багато в чому (зокрема, у використанні мінімалістської музики) він успадковує Пітеру Гринуэю на його художньому піку і Роману Поланскі періоду „Макбета“, як би прошиваючи візерунок шекспірівських пристрастей ниткою чорного гумору».

Антон Долін («Медуза»)

Лантимос щиро не бачить різниці між вісімнадцятим і двадцять першим століттям. Його цікавлять, як колись стародавніх греків, абсолютні величини, неможливі в суспільстві невільних, недосконалих, обмежених людей. Чи є у любові межі? Коли це питання задають на початку фільму, глядач сміється: очевидно, що всерйоз на нього давати відповідь костюмної комедії ніхто не стане. Але потім він знову звучить в епілозі — несподівано пронизливому і щемливо-трагичном. І тоді політичний фарс про зміну влади в ліжку королеви (а значить, і в країні) раптово перетворюється в плач за неможливою — не тільки для монарха, але і для кого завгодно, — безкорисливої близькості, коли віддаєш себе коханому все і нічого не бажаєш натомість».
Трейлер фільму «Фаворитка»

Зінаїда Пронченко (kinopoisk.ru)

Стилістично „Фаворитка“, зрозуміло, успадковує програмним стрічкам про ексцентрики вдач епохи пізнього бароко — „Контрактом малювальника“, „Тристраму Шенді“ і навіть, напевно, „Баррі Ліндона“. Бурлеск і типові для Лантімоса гри з ширококутним об’єктивом „Фаворитці“ дано дозовано, як якщо б ораторію Генделя осучаснили ненав’язливій поп-аранжуванням. Лантимос однозначно переходить на новий рівень, в королівську кінематографічну рать».

Єгор Бєліков (ТАСС)

А в „Фаворитці“ все ж занадто багато наносного, цій всій костюмованої клоунади, гучних промов, хитромудрих інтриг. Лантимос надто старається, його явно лякає сценарій (вперше він його не сам писав, йому дали чужий), відповідальність перед студією, його найняла, зірки в кадрі, і тому він змушує всіх танцювати і перегравати як в останній раз, лише б ніхто не помітив. Це як коли начальник просить тебе зробити те, що ти не вмієш, а ти брешеш, що вмієш, щоб запам’ятатися і відзначитися, і тому доводиться викручуватися, як вуж на сковорідці».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

361
0

–

Фаворитка

Емма Стоун,
Рейчел Вайс,
Йоргос Лантимос,
Олівія Колман