Фарби та лаки: що, чим фарбувати
До тих пір, поки остання металева труба і останній чавунний радіатор не виявляться демонтованими, тобто, не будуть замінені трубами більш сучасними пластиковими або металопластиковими, проблема їх фарбування незмінно буде виникати. Підручні засоби для її вирішення — у даному випадку фарби — в кожному окремо взятому випадку будуть відрізнятися одні від інших. У те, якими вони повинні бути, для того щоб надійно захистити металеву поверхню від корозії, і при цьому довго не втратити початковий колір і не відшаруватися від поверхні, ми і спробуємо розібратися.
Перше, що в даному випадку пропонують запам’ятати фахівці – це те, що масляна фарба для обробки нею труб опалення не годиться, бо при нагріванні дуже швидко набуває специфічний темний відтінок. Фарбувати конвектори та радіатори, а так само труби, систематично піддаються впливу високих температур, слід тільки тими фарбами, які спеціально для цього призначені. – Такими зазвичай є пентафталеві фарби та деякі інші емалі. В хід для фарбування металевих поверхонь може піти і водно-дисперсійна фарба, але перш ніж нею почати працювати, поверхню труби або радіатора слід загрунтувати. – Ідеальним для цієї мети будівельним матеріалом є грунтовка ГФ-0119.
Без шару такий антикорозійної грунтовки не обходиться фарбування труб, які раніше не були пофарбовані. Однак перш ніж до неї приступати, поверхня радіаторів або труб слід знежирити і злегка обробити наждачним папером.
У тому випадку, якщо металеві труби вже були пофарбовані, а оновлення їх фарбою потрібно, для того щоб повернути їм колишній вигляд, попередній шар фарби слід видалити наждачним папером. Після цього – радіатори потрібно вимити довільним миючим засобом, для того щоб частинки бруду і жиру з металевої поверхні пішли. Фарбування краще проводити два рази, наносячи шар за шаром. Між ними потрібно зашкурювання покритої фарбою поверхні, бо надлишки її на деревині можуть призвести до утворення патьоків і нерівностей. Для того щоб цього не сталося під час повторного фарбування, з зануреною у фарбу кисті найкраще надлишки відразу знімати, проводячи нею по краю банки. У разі необхідності забарвлення завершується розтушовуванням, яку виробляють по всій довжині поверхні, що фарбується.
Труби, призначені для холодного водопостачання, зазвичай перед фарбуванням обробляють пастою, призначеної для закладення щілин у підлозі. Її наносять на металеві поверхні прямо змоченими у воді руками, одночасно з цим розрівнюючи. В результаті виходить досить гладке покриття, яке по мірі висихання стає твердим і придатним для зашкуріванія та фарбування. Ні додаткове очищення від жита, ні грунтовка при цьому трубах не потрібні.
Не потрібна грунтовка і найфановішими трубах, по яких відбувається видалення води з ванн і умивальників. Їх під час установки досить пофарбувати в чорний колір, попередньо очистивши від забруднень і протерши розчинником. – Правда, тут відразу слід обмовитися – фановиє труби вередливими інших – вони вимагають покриття фарбою кожні 2-3 роки.
Не можна цього сказати про трубах холодного водопостачання, які використовуються в туалетній кімнаті. Їх не тільки не обов’язково фарбувати часто, але навіть не потрібно ґрунтувати.
Що стосується металевих труб, перш покритих бітумним лаком, то приступати до роботи з ними можна лише після попереднього нанесення на їх поверхню декількох шарів нітроемалі. Чинити таким чином, слід з тієї причини, що бітум, який перебував у складі лаку, має властивість розчинятися й проступати крізь шар фарби.
Більш повні відомості про кожного красящем матеріалі можна прочитати на його упаковці.