«Бен-Гур» Бекмамбетова: огляд відгуків російських критиків
Сьогодні новий голлівудський фільм російського режисера Тимура Бекмамбетова вже можна побачити в кінотеатрах. «Бен Гур» — це масштабна історична драма, в основу якої покладена книга, написана в 1880 році. У нашому матеріалі ми зібрали відгуки вітчизняних журналістів, які переглянули голлівудську картину незадовго до її виходу в прокат.
«Бен-Гур» Бекмамбетова: огляд відгуків російських критиків
Станіслав Зельвенскій: «Важко уявити, що в 2016 році глядач, особливо молодий, повалить на фільм без зірок про стародавню Юдею»
У тому, що «Бен-Гур» провалився в американському і, вже можна говорити, світовому прокаті, особливої провини режисера немає — це спочатку була якась казкова, труднообъяснимая наївність «Парамаунта» і MGM. Зрозуміло, що Юда Бен-Гур довго був куркою, що несе золоті яйця: роман Лью Уоллеса «Бен-Гур: Історія Христа», написаний в 1880 році, десятиліттями залишався головним американським бестселером всіх часів, а найвідоміша його екранізація, фільм Уїлльяма Уайлера 1959 року, став на додачу до 11 «Оскарів» колосальним блокбастером. Але начебто не потрібно бути досвідченим аналітиком, щоб помітити, що часи змінилися: важко уявити, що в 2016 році глядач, особливо молодий, повалить на фільм без зірок про стародавню Юдею, в якому головний козир — гонки на колісницях».
Трейлер фільму «Бен-Гур»
Сергій Синців: «»Бен-Гур»-2016 — нейтрально-глянцева брошура»
Фільм 1959-го року по відношенню до історії Лісу Уоллеса — скорочений, але дає точне уявлення про оригіналі переказ. «Бен-Гур»-2016 — нейтрально-глянцева брошура з усміхненим з обкладинки на жорсткому позитиві то Бен-Гуром, то Христом (бородатих персонажів Джека Х’юстона і Родріго Санторо, володарів помірної харизми, неважко сплутати; кіно не так щоб акторську). Поп-християнська книжка-крихітка з мотивів — беспонтовая навіть для скромних інтересів того ледачого школяра, що, легкодухо манкіруючи товстенним романом, візьметься писати «Бен-Гуру» твір — багато переврано з як добрих, так і сумнівних міркувань киногеничности. Ім’я автора адаптації — набагато важливіше й принципові особистості безвісної брошурувальника».
Трейлер фільму «Бен-Гур»
Денис Корсаков: «найгірше, що Бекмамбетов дійсно прекрасний режисер»
Найприкріше, що Бекмамбетов дійсно прекрасний режисер, його «Денний дозор» – один з найбільш талановитих фільмів, знятих в Росії в нульові, його «Особливо небезпечний» (Wanted) – один з кращих бойовиків, знятих в це ж десятиліття в Голлівуді. Але чому автора, якого критик Роджер Еберт слушно назвав экшнмейстером, режисера з шаленою візуальної фантазією, весь час тягне на 3-ю вулицю Будівельників, то в Гетсиманський сад, де застосування всього цього не знайдеш, і чому він береться наспіх переказувати історії, відомі всім напам’ять, – загадки, на які він, схоже, сам не може знайти відповіді».
Фрагмент фільму «Бен-Гур»
Сергій Сичов: «Гонки у Бекмамбетова – бійня і м’ясорубка, в якій перемішані коні і люди»
Бекмамбетов мислить більш агресивно і клипово, тому і гонки у нього не стільки видовище, скільки бійня, м’ясорубка, в якій перемішані коні і люди. Кривавий і безглуздий спорт, в якому немає краси, а є киплять пристрасті і п’янке відчуття власної безкарності за вчинені у всіх на очах вбивства. Заради цієї трансформації коштувало вплутатися в дорогу авантюру, змагання з лауреатом 11 «Оскарів», якого, втім, не так багато людей бачило в оригінальному варіанті – на великому екрані та 70-мм проекції».
Ролик про зйомки фільму «Бен-Гур»
Борис Іванов: «Головна біда «апргрейда» – те, що авторам постановки довелося втискати багатосторінковий роман у два екранних години»
Головна ж біда «апгрейду» в тому, що сценаристам нової постановки – зокрема, Джону Рідлі, який отримав «Оскар» за «12 років рабства», – довелося втискати багатосторінковий роман не в чотири екранних години, а два (в кінці 1950-х було модно знімати наддовгі фільми з антрактом). Щоб виконати цей трюк, довелося відмовитися від усіх сцен в Римі і суттєво спотворити сюжет, наставивши всюди непереконливі сюжетні заплатки».
Трейлер фільму «Бен-Гур»
Денис Рузаев: «Спецефекти розсипаються на очах пікселями, ніби у відеогрі»
На жаль, якими б благими не були авторські наміри, ні до якого кинооткровению, яким був, так і залишається оригінал, вони не приводять. Спецефекти розсипаються на очах пікселями, ніби у відеогрі. Герой і лиходій навіть зовні майже не відрізняються один від одного — і Х’юстон, і Кеббел виявляються скоріше антихаризматиками. Відсутність віри в терпіння сучасних кіноглядачів призводить до того, що безбожно скорочується сюжет (оригінал тривав більше трьох годин, цей фільм — менше двох), не даючи як слід вдивитися в персонажів і зжитися з ними».
Ролик про зйомки фільму «Бен-Гур»
Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter
2138
0
+
–
0
Бен-Гур,
Бен-Гур
Тимур Бекмамбетов