Вернер Херцог: «Сучасні люди втратили здатність сприймати великі тексти»

Опубликовано 27.04.2019 автором discocsid

Німецький сценарист і кінорежисер Вернер Херцог відвідав Санкт-Петербург, щоб представити свою нову картину «О, Інтернет! Мрії цифрового світу» на кінофестивалі «Послання до людини».

Сергій СычевМне здається, все ваше життя можна описати як конфлікт з технологіями. Ви не користуєтесь мобільним телефоном, не дивіться телевізор. Так чому ви вирішили зняти фільм про інтернет?

Вернер ХерцогПотому що це не фільм про технології, це фільм про людей. Як людство справляється з цим новим інструментом – з інтернетом. Мене не цікавлять технології як такі.

Сергій Сичова як взагалі був задуманий цей проект?

Вернер ХерцогРасскажу передісторію. Не так давно я знімав короткометражку про те, як небезпечно писати смс за кермом. Статистика аварій і фатальних випадків просто зашкалюває! І оператори мобільного зв’язку попросили мене зробити таке соціальне відео для Youtube. Ролик набрав мільйони переглядів, і після цього мене запросили зняти кілька п’ятихвилинних короткометражок про різних гранях інтернету. Через день або два після початку зйомок, я зрозумів, що це невірний формат. Що це повинен бути великий фільм і не про технології, а про людський аспект цього феномена. Ось так і був створений цей фільм.

Сергій СычевКогда ви интервьюировали людей до вашого фільму, що вас найбільше здивувало?

Вернер ХерцогНа насправді так вже сильно мене нічого не здивувало, тому що це був ретельний відбір, кастинг — як в ігровому кіно. Тільки там режисери вибирають підходящих акторів, а я вибираю відповідні мені особистості. Найпривабливіші вчені, хакери, першовідкривачі і так далі. Так що в загальних рисах я знав, чого чекати.

«Про, інтернет: мрії цифрового світу»: трейлер
Сергій Сичов вас є улюблений прийом – в середині інтерв’ю задавати настільки несподіваний питання, що весь хід бесіди перевертається з ніг на голову. Але мені здалося, що в цьому фільмі ви цим не скористалися.

Вернер ХерцогНа насправді у мене немає прийомів, і я не беру інтерв’ю, немає. Бачте, моя справа далеко від журналістики, у мене немає списку питань. Я просто приходжу на зустріч з людиною і ми спілкуємося. От і все. І я не знаю точно, що він мені скаже, я не завжди навіть добре знайомий з предметом розмови, просто я дуже швидко реагую. Я робив фільм про людей в очікуванні страти. І я спілкувався зі священиком, який у минулому супроводжував цю процедуру. Він говорив зі мною, як ніби читає проповідь по телевізору, дуже поверхово, наносно, щось про полях для гольфу, на яких він то і справа зустрічає конячок і овечок, які дивляться на нього тужливим поглядом… Я зупинив його і запитав: «А чи траплялося вам зустрічати білку?» І тут він расколдовался! Він став зовсім іншим, глибоким, розумним, справжнім. Але я не готувався спеціально, п’ять секунд тому до цього я навіть не знав, що задам таке питання. Просто треба відчути людину, відчути його серце. Таке досягається тільки з досвідом.

Сергій Сичов В новому фільмі ви розповідаєте про витік фотографій мертвої дівчинки в Мережу. Я думаю, сьогодні весь світ говорить про захист особистості в інтернеті. Як би ви запропонували зберегти конфіденційність?

Вернер ХерцогНу наприклад, мене немає в Facebook, Youtube, Twitter, у всіх цих соціальних мережах. Тобто ви можете мене там знайти, але це все фейк, самозванці. Я особисто сторінок не заводив. Думаю, щоб зберегти особистий простір так і потрібно чинити жодних соц мереж. Я відмовився навіть від мобільного телефону, не відчуваю в ньому потреби.

Сергій Сичова я ще чув про робота, що імітує вас, який радить людям читати книги, замість всього іншого. Ви про такого знаєте?

Вернер ХерцогНет, але я таке завжди кажу своїм студентам. У Росії молодь досі читає, а от у Західній Європі та США вже ніхто не читає книг — тільки твіттер і статуси в Фейсбук. Тому я без кінця повторюю своїм студентам: «Читати-читати-читати і ще раз читати!» Тут у Росії цього можна не говорити.

Відкриття кінофестивалю «Послання людині» в Санкт-Петербурзі

Сергій Сичова правда, що для того, щоб вступити в вашу кіношколу, треба спочатку пройти три тисячі кілометрів, і тільки потім…

Вернер ХерцогЯ закликаю людей долати такі відстані пішки, це правда, але якщо ви пройдете три тисячі кілометрів, і після цього зайдете до мене на іспит, навряд чи у нас складеться ділову розмову про кінематограф. Щоб вступити в мою школу треба надіслати мені анкету та свій фільм — я набираю тільки тих молодих людей, які вже хоча б як-то самі знімали. І я особисто переглядаю кожну роботу, а потім запрошую на співбесіду найбільш підходящих кандидатів. Я — єдиний член своєї відбіркової комісії.

Сергій Сичова скільки кілометрів ви самі проходили пішки?

Вернер ХерцогЯ займаюся паломництвом, там не важливі відстані. Наприклад, одного разу я йшов пішки від Мюнхена до Парижа. Це було на початку зими, тому що вмирав дуже важливий для мене людина. Я сказав: “Я не дам їй померти! Я піду пішки!» Ще я обходив по межі всю Німеччину — Швейцарія, Австрія, Франція, Голландія, Бельгія, Данія… Я хотів поєднати це все для себе в єдине ціле. Але я ніколи не цікавився, скільки це кілометрів, це не важливо.

Сергій СычевВ Росії зараз криза сценаріїв і сценаристів, кожна кіношкола про це говорить. Студенти не вміють навіть не те, щоб розповідати історії, а просто описати, що вони думають, що вони бачили. Я думаю, що це загальна біда, не тільки російська. Як ви вирішуєте цю проблему у вашій школі?

Вернер ХерцогМоя школа не може вирішити цю проблему, жоден університет світу не може вирішити її. Стався серйозний культурний зсув — змінилася сама культура читання. Люди не можуть сприймати глибокі книжкові тексти. І від цього змінилася культура самовираження на папері. На деяких факультетах студенти навіть не здатні розповісти про себе у п’яти розгорнутих пропозиціях. Так, інтернет багато зробив для цього, але справа не тільки в ньому. Цей процес почався вже 30 чи 40 років тому.

Вернер Херцог на зйомках

Сергій СычевВ своєму новому фільмі ви показуєте, що люди взагалі не змінилися, що незважаючи на інтернет, вони такі ж, як 50 років тому. А тепер ви кажете, що змінилися…

Вернер ХерцогНет, людина завжди змінюється. Але це не залежить від інтернету або чогось ще — це закладено в нашій природі. Просто раніше на таке масове зміна в суспільстві вимагалося століття, тепер, завдяки інтернету, вистачило 15 років.

Сергій СычевНедавно проводили експеримент — у США чоловік брав зі столу невидиме яблуко, а в Англії перебував робот, який брав справжнє яблуко, і людина в США відчував вагу яблука, його форму, хоча і не бачив його. Він відчував це так, як ніби справді чіпав яблуко. Вчені кажуть, що це революція, що скоро можна буде подорожувати по всій планеті за допомогою роботів, і це реально змінить людство. Що ви думаєте про це?

Вернер ХерцогЯ бував в Антарктиді, і бачив, як людині з запаленим апендиксом робив операцію доктор із Санкт-Петербурга, не виходячи з операційної. Тобто він робив цю операцію віддалено — через інтернет з допомогою робота. Пройде час і хірург із Санкт-Петербурга так само буде робити операцію астронавтові, який знаходиться на Місяці. Але як це змінить людини? Це просто розширить можливості, виведе нас на новий рівень існування, але фундаментально в людях не зміниться нічого.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

2273
0

О, інтернет: мрії цифрового світу

Вернер Херцог