«Острів собак» Уеса Андерсона. Відгуки критиків

Опубликовано 03.12.2018 автором discocsid

У прокат вийшов фільм «Острів собак» від Уеса Андерсона, багаторазового оскарівського номінанта. Дія його нової роботи розгортається в Японії майбутнього, коли всіх собак висилають гинути на окремий острів-звалище. Жителі байдужі до всього, крім хлопчика Атарі, який відправляється шукати свого улюбленого пса і попутно відновлює справедливість по відношенню до собак. Відгуки професіоналів – неоднозначні.

ВАЛЕРІЙ КИЧІН («РОСІЙСЬКА ГАЗЕТА»)

Фільм часто нагадує збірний конструктор для дітвори, а його автор — втомленого клоуна, який вийшов на арену смішити з обов’язку служби, не відчуваючи вже ні божества, ні натхнення, вистачає і без розбору всі потрапили під руку скільки-небудь яскраві предмети. Можливо, ці візуальні фантазії могли б скласти десяти-пятнадцатиминутную комічну антиутопію, але більш ніж півторагодинний фільм здається зупинився, незрозуміло кому адресованим і, загалом, нудним».

ДАРИКО ЦУЛАЯ (KINOPOISK.RU)

Мультфільм Андерсона, виконаний, як і його ж «Незрівнянний містер Фокс» в раритетної техніки стоп-моушен-анімації, йде всього-то годину сорок, а подій — наче в докладному серіалі 20 епізодів. Там знаходиться місце і для теорій змови, і для мітингів прособачьих активістів, і для цієї спецоперації, в якій об’єднаються собаки і люди».

НАТАЛІЯ ГРИГОР’ЄВА («НЕЗАВИСИМАЯ ГАЗЕТА»)

Нова робота, хоч і нагадує «Містера Фокса», намальована винахідливіші, влаштована складніше — не просто дитяча повчальна казка, а повноцінне кіно Уеса Андерсона, нічим не уступає, а місцями і неотличимое від його ігрових картин. Поділена, як любить режисер, на глави, що складається з геометрично збудованих кадрів, розфарбована, на перший погляд, непоєднувані один з одним, сміливі кольори, населена у всіх сенсах міфічними персонажами».
Трейлер анімаційного фільму «Собачий острів»

ЄГОР БЄЛІКОВ («ТАСС»)

В анімації Андерсон нестримний: кожна собака настільки точно зроблена, що на них, наприклад, видно вылезшую вовну, а також рани і виразки на шкірі. І навіть у вище згаданій грандіозної смітнику є якесь суворе чарівність, особливо в тій її частині, де складуються чорні спресовані куби сміття, — ця локація виглядає як сюрреалістичний світ гри Minecraft».

АНТОН ДОЛІН («МЕДУЗА»)

Безумовно, «Острів собак» — чарівна казка, менше всього схожа на потокову голлівудську анімацію, навіть найкращу, і порівнянна за самобутності з шедеврами британської студії Aardman або японської Ghibli. Але це ще та картина про опір слабкого і чесного сильному і брехливим. Про те, як влаштована політика. Про те, що найважливіші речі (від захисту природи до захисту життя) у списку державних пріоритетів завжди займають останні місця. А ще про те, що іноді для перемоги не потрібно бути спритним, щасливим або навіть розумним: цілком достатньо того, що ти правий».

АЛІСА ТАЙОЖНА («АФІША DAILY»)

Андерсоновское кіно про те, що почуття справедливості — найважливіший інстинкт, який у нас забирають у міру дорослішання, знято без живих людей, тому що люди майже втратили здоровий глузд і втратили довіру.

Василь Степанов («Сеанс»)

Оберемок витончених сцен, з яких можна було би склеїти дюжину чудових анімаційних короткометражок, стягнутий воєдино старомодним, громовим, немов з японського кіно 60-х доноситься, саундтреком Олександра Деспла і втішною темою I won’t Hurt You. Так, втіха — те, з чим Уес Андерсон справляється сьогодні краще всіх, хоча з року в рік у його пігулкою радості з країни вічного дитинства все більш гірка начинка».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

17156
0

–

Острів собак

Уес Андерсон