Міністр оборони Росії Сергій Шойгу відкрив скульптурну композицію «Вони билися за Батьківщину»

Опубликовано 15.04.2019 автором discocsid

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу разом з колегами з Азербайджану, Вірменії, Білорусії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану і Узбекистану прийняв участь у церемонії відкриття скульптурної композиції за мотивами кінокартини Сергія Федоровича Бондарчука «Вони билися за Батьківщину», що вийшла на екрани в 1975 році.

За словами Сергія Шойгу, скульптурна композиція є «пам’ятником людям, які увічнили подвиг наших воїнів і нашої країни в кіно». Він висловив надію, що подібні пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни з’являться на всій території колишнього СРСР.

Міністр оборони Росії в ході свого виступу сказав:Ми продовжуємо нашу традицію по заощадженню і збереженню пам’яті героїв нашої Вітчизни, тих, хто відстояв країну в найважчі роки її історії. Ми хотіли б, щоб ця традиція тривала, саме тому в рік кіно ми відкриваємо цей пам’ятник. Те, що сьогодні тут присутні мої колеги, міністри оборони країн СНД, свідчить про те, що у нас спільна історія, яку ми повинні зберігати, примножувати та передавати наступним поколінням».

Пам’ятник, встановлений на набережній Фрунзе

Скульптура відлита з бронзи і представляє собою п’ять йдуть один за одним фігур героїв фільму, встановлена перед фасадом будівлі Міністерства оборони Росії на набережній Фрунзе. Урочисту церемонію відвідали ветерани Великої Вітчизняної війни, а також родичі акторів і режисера фільму «Вони билися за Батьківщину».

Сергій Шойгу з колегами на відкритті скульптурної композиції

Серед гостей була присутня також Ірина Костянтинівна Скобцева, народна артистка РРФСР, вдова режисера Сергія Бондарчука і мати Федора Бондарчука. У стрічці «Вони билися за Батьківщину» актриса виконала роль военврача; також вона відома завдяки ролям Елен Курагиной у фільмі «Війна і мир», Дездемони в радянській екранізації шекспірівської трагедії «Отелло» і Василини Іллівни в телевізійній картині «Тихий Дон».

Ірина Скобцева в ролі военврача у фільмі «Вони билися за Батьківщину»

Коли Сергій Бондарчук взявся за екранізацію незакінченого роману Михайла Шолохова, письменник спочатку відмовив режисерові в цьому праві, але потім все-таки погодився, поставивши єдину умову: картина повинна зніматися в місцях реальних боїв — поблизу хутора Мелологовский Волгоградської області. При цьому зйомки велися в умовах, максимально наближених до реальних, з використанням військової техніки та вибухівки. Згодом фільм «Вони билися за Батьківщину» став володарем декількох міжнародних нагород: премії Союзу антифашистських борців Чехословаччини на XX кінофестивалі в Карлових Варах, премії за кращу режисуру, премії за краще виконання чоловічих ролей і за краще виконання другорядної жіночу роль на кінофестивалі в Панамі, а також державної премії РРФСР імені братів Васильєвих.

«Вони билися за Батьківщину». Трейлер фільму
Головні ролі в знаменитій картині виконали Василь Шукшин, Юрій Нікулін, В’ячеслав Тихонов, Сергій Бондарчук, Георгій Бурков, Інокентій Смоктуновський. Для багатьох акторів фільму війна стала особистою трагедією і особистим подвигом. Сам Бондарчук (у своїй картині він зіграв Івана Звягінцева) був учасником військових дій – з 1942 по 1946 рік режисер служив у Червоній армії.

Фрагмент з фільму «Вони билися за Батьківщину»
Юрій Нікулін, який зіграв роль рядового Некрасова, відразу після закінчення середньої школи був призваний в армію, служив в зенітній батареї під Сестрорецком в часи радянсько-фінської війни, а в роки Великої Вітчизняної воював під Ленінградом. Актор був контужений під час авіанальоту на Північну столицю, але відразу після виписки з госпіталю відправився в 72-й окремий зенітний дивізіон під Колпіно. За час війни Юрій Володимирович був нагороджений медалями «За відвагу» (спочатку був представлений до ордена Слави III ступеня), «За оборону Ленінграда» і «За перемогу над Німеччиною». Микола Волков (роль Нікіфорова) був танкістом і воював на Першому Забайкальському фронті і під Ржевом. Виконавець ролі лейтенанта Голощекова Микола Губенко народився 17 серпня 1941 року в катакомбах Одеси, під час бомбардування. Батько його загинув на фронті ще до народження Миколи, а мати була повішена в 1942 році за відмову співпрацювати з німецькими окупантами.

Фото зі зйомок картини з архіву журналу «Вогник»

Інокентій Смоктуновський, якого в картині дісталася роль хірурга, на початку війни, і сам працював госпіталі при військової частини, розміщеної у Красноярську. У січні 1943-го Інокентій, якому було всього вісімнадцять років, був відправлений рядовим на фронт. Він брав участь у боях на Курській дузі, у форсуванні Дніпра, в операції з визволення Києва. За те, що під вогнем противника вбрід через Дніпро доставляв бойові донесення в штаб 75-ї дивізії, був нагороджений першою медаллю «За відвагу». Був полонений, провів місяць у таборах для військовополонених, однак йому вдалося втекти. Так він потрапив у партизанський загін, який потім об’єднався з гвардійським стрілецьким полком 102-ї дивізії. Вже на посаді командира відділення роти автоматників Інокентій Михайлович брав участь у визволенні Варшави. Перемогу він зустрів у німецькому місті Гревесмюлен.

Інокентій Смоктуновський виконав роль хірурга

Роль Петра Федоровича Лопахина у фільмі «Вони билися за Батьківщину» стала останньою для великого радянського письменника, сценариста, режисера і актора Василя Шукшина, якому було всього 45 років. Він помер під час зйомок – у ніч на 2 жовтня 1974 року. Робота над фільмом була припинена, пізніше деякі сцени з його участю героя були досняты в Москві завдяки залученню дублера – Юрія Соловйова, який колись навчався з Шукшиним на одному курсі у Вдіку. Озвучив Лопахина Ігор Єфімов.

Василь Шукшин в ролі Лопахина на зйомках фільму «Вони билися за Батьківщину»

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

1628
0

–

Вони билися за Батьківщину

В’ячеслав Тихонов,
Микола Губенко,
Юрій Нікулін,
Юрій Соловйов,
Сергій Бондарчук (реж.),
Інокентій Смоктуновський,
Ірина Скобцева,
Микола Волков,
Михайло Шолохов,
Георгій Бурков,
Василь Шукшин,
Ігор Єфімов