«Літо» Кирила Серебреннікова показали в Каннах. Відгуки критиків

Опубликовано 03.12.2018 автором discocsid

На Каннському кінофестивалі представили «Літо» — фільм про початок творчого шляху Віктора Цоя та його взаєминах з Майком Науменко. Критики зійшлися на думці, що картину можна вважати досягненням Серебренникова — це його самий чуттєвий, атмосферне і зворушливий фільм. У прокат «Літо» вийде 7 червня.

АНДРІЙ ПЛАХОВ («КОМЕРСАНТ»)

Кирилу Серебренникову вже викотили претензії (і напевно выкатят ще) в частині пунктуальною достовірності образів і подій предперестроечных 1980-х. Серед незадоволених — такий авторитет, як Борис Гребенщиков; він також фігурує в цьому фільмі, але роль йому відведена скромна — всього лише продюсера Цоя, який підтримав його на певному етапі. Коли маєш справу з легендою, протагоністи якої ще живі, а фани прискіпливі і активні, неможливо задовольнити всіх. Серебренніков і не намагається, вводячи героя-коментатора, який з’являється кілька разів, щоб повідомити: цього насправді не було!»

ВАЛЕРІЙ КИЧІН («РОСІЙСЬКА ГАЗЕТА»)

Хоча в картині діють реальні, до того ж культові фігури російського року, це ні в якому разі не байопік — це авторське відчуття неповторних 80-х з їх сподіваннями і очікуванням змін, фільм про самих дорогоцінних з людських почуттів — почуття свободи й любові».

АНТОН ДОЛІН (MEDUZA)

Безумовно найкращий фільм Кирила Серебренникова адекватно відображає унікальну багатофункціональність свого автора. Це і постмодерністська рок-опера, і ностальгічний реквієм по поколінню останніх російських двірників і сторожів, і атмосферна історія кохання, ніжно знята в переважаючою чорно-білій гамі Владом Опельянцем. Здається, Серебренніков нарешті подолав у кіно свою тягу до театральності».

СТАС ТЫРКИН («КОМСОМОЛЬСКАЯ ПРАВДА»)

Для Серебренникова, у виставах якого все частіше виникає тема «зайвих людей», Науменко — класичний представник цієї вічної російської породи, потрапив у черговий «період» безвременья, замкнений у ньому ніби між двох стін — без надії вирватися і без особливого очікування «змін».
Фрагмент з фільму «Літо»

ЛАРИСА МАЛЮКОВА («НОВА ГАЗЕТА»)

Кіно непередбачуване. Безтурботне. І драматичне. Найкраще в ньому — повітря часу. Здається, цією суспензією можна дихати. Кіно про те, як в епоху безгласности, коли всенародні пісні про головне під хор «одобрямсу» співала цензура і ідеологія, выпрастывалась свобода і народжувалася музика «інших берегів».

ЄЛИЗАВЕТА СУРГАНОВА («КИНОПОИСК»)

Незважаючи на те, що в Росії фільм сприймається в першу чергу як картина про Цоя, головним персонажем у ній все ж виявився саме Майк Науменко, і не меншою мірою його дружина Наташа. Ірині Старшенбаум, відомою широкій аудиторії по фільму «Тяжіння», дуже природно далася роль дівчини, яка незважаючи на зовнішній спокій, переживає важку драму і метається між двома дуже яскравими людьми».

ВАСИЛЬ СТЕПАНОВ («СЕАНС»)

Фільм Серебренникова багатьом зобов’язаний відкритої контрастною широкоформатного картинці Влада Опельянца, який позбавив кадр від будь-яких кордонів. Це Ленінград з фотографій Бориса Смелова, але позбавлений меланхолійної поволоки. Місто-курорт з вічними білими ночами і фактурними тінями. Напевно, саме таким він постає приїжджають на травневі свята москвичам».

Кадр з фільму «Літо» Серебренникова

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

8328
0

–

Літо