Фільм жахів «Мешканці» вийшов в прокат. Перші відгуки

Опубликовано 30.11.2018 автором discocsid

Дія картини розгортається в 20-ті роки XX століття в Ірландії. У старому будинку, що належав колись багатої сім’ї, живуть близнюки Едвард і Рейчел, вимушено провідні самітницький спосіб життя. Щоночі це старовинна будівля виявляється у владі демона, який диктує молодим людям особливі правила поведінки. Близнюкам треба бути в своїх ліжках не пізніше півночі, їм забороняється запрошувати в будинок гостей, а якщо хтось із них спробує втекти, то другого чекає смерть. Що думають про фільм російські кінокритики?

Євген Ухов (FILM.RU):

Обов’язково варто відзначити те, з якою любов’ю і старанням автори картини створювали той світ, який Рейчел руйнує своєю непокорою. Фільм поступово нагнітає напругу, знехотя видаючи таємницю, яка оточує проклятий особняк, і, формулюючи нехитрі правила, що зберігають братові і сестрі життя: бути в своїх кімнатах із заходом сонця, не приводити в будинок чужинців і не намагатися втекти. Вдалим можна назвати і сценарний хід з протиставленням особняка решті світу. Ви думаєте, що в будинку героям має бути страшно, але зовні чекає ще більш жорстокий і злий світ, в якому легко стати жертвою пограбування, побиття або зґвалтування. В цілому атмосферу стрічки цілком можна назвати щільною і обволікає, що підтримується чудовим музичним рядом».

Максим Бугулов (RussoRosso):

Але повернемося до сюжету і його м’якості. Вона проявляється в усьому: в зображенні сексуальності (доступно, але не агресивно), в обіграванні горезвісної «дзеркальності» близнюків (паралельне оповідання) і теми інцесту (щоб ви, не дай бог, не згадали раннього Озону), в отсылках (без праці вгадується «Важкі діти» (1950), «Безневинні» (1961) і «Інші», 2001). Готичні елементи численні, але подаються порційно, що можна порівняти скоріше з читанням роману, ніж з жанровим пригодою: миготять інтер’єри Лофтус Холу, самого відомого будинку з привидами у всій Ірландії, а Рейчел цитує «Озеро» Едгара Аллана По. Відчуття відчуженості маєтку нагнітається дуже неквапливо, а о’меллі не забуває і про майже обов’язкову атмосферу сну, роблячи і без того легке оповідання більш ефемерним».
Трейлер фільму «Мешканці»

Євген Нефедов (ivi):

О’меллі і оператор Річард Кендрік віртуозно реконструюють на екрані атмосферу минулого, а в першу чергу витягають максимум зі зйомок на натурі – в околицях Лофтус Холу, розташованого в графстві Уексфорд і став житлом (як вірять далеко не тільки тамтешні жителі) привидів. Автори намагаються не випинати спеціальні ефекти, хоча деякі знахідки (наприклад, краплі, що падають з підлоги на стелю – в порушення законів фізики!) все ж таки вражають. У кінцевому підсумку в центрі уваги творців виявляються люди, нехай не чекають, щулячись, навали фантомів (подібно переляканим до чортиків персонажам «Туману» /1980/ згаданого Карпентера), а вимушені постійно співіснувати з неспокійними гостями з потойбічного світу. Це підкреслюють мелодраматичні нотки, що посилюються по мірі того, як у Рейчел зав’язуються романтичні відносини з Шоном Наллі. Повернувся з фронту без ноги, ветеран тим не менш сповнений рішучості підкорити серце молодої (напередодні відзначила вісімнадцятий день народження) власниці садиби – й захищати її від посягань зухвалих хуліганів».

Олексій Хромов («Кіноафіша»):

Окремі кадри ніби зійшли з картин готичних художників. Рейчел в накидці йде по лісі. Її брат садить птаха у клітку і витягує звідти кістки попереднього мешканця. У дівчини бачення, коли вона сидить на краю озера. Ці та ще багато інших сцени хочеться зупинити, зробити знімок і повісити його на стіну, настільки акуратно і правильно поставлений кадр. Вода капає вгору, каліка відчуває, як йому гладять ампутовану ногу, герої цілуються під водою — все це дуже красиво. І відчуття тільки доповнює звукова складова. Фільм шумить, скрипить і шепоче. Звук в ньому дійсно на своєму місці без зайвих скримеров і симфоній».

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

13526
0

–

Мешканці