«Фільм-дзеркало, фільм-звинувачення»: російські критики оцінюють «Рай» Кончаловського

На екрани кінотеатрів виходить драма «Рай» режисера Андрія Кончаловського. Ця історія про Голокост надає глядачам можливість під незвичайним кутом поглянути на трагічні події. Картина, яка очікує рішення Американської кіноакадемії з приводу номінації на премію «Оскар», у вересні була відзначена призом за найкращу режисуру на Венеціанському кінофестивалі. У нашій статті ми зібрали найбільш яскраві і цікаві відгуки російських критиків, яким пощастило вже подивитися цю стрічку.

«Фильм-зеркало, фильм-обвинение»: российские критики оценивают «Рай» Кончаловского

«Фільм-дзеркало, фільм-звинувачення»: російські критики оцінюють «Рай» Кончаловського

Антон Долін: «»Рай» виводить Кончаловського в ряди претендентів на призи»

Чехов особливо доріг Кончаловському, ставившему всі його п’єси на сцені, і «Рай» теж свого роду п’єса, майже театр. У кожного з трьох головних героїв є свої монологи перед містичної камерою — очевидно, встановленої на тому світі. Хоча рай чи це, чи раєм здасться будь-який простір за контрастом з пеклом Голокосту, зрозуміти до кінця неможливо. Суворе чорно-біле зображення, емоційно трохи підфарбовану ностальгічною музикою Брамса за кадром, довершує тему раю на землі як утопії не тільки нездійсненною, але і смертельно небезпечною. Неоднозначне і навіть провокативне рішення найважливішою для сучасного кіно теми відразу виводить Кончаловського в ряди ймовірних претендентів на призи. Тим більше що картин такого масштабу — мова більше про задум, ніж про інтимному просторі фільму — в його творчості не було вже багато років».
Трейлер фільму «Рай»

Сергій Сичов: «»Рай» – твір високої візуальний культури і практично бездоганною драматургії»

«Рай» — це не тільки твір високої візуальної культури і, в цілому, практично бездоганною драматургії, з дуже сильним акторським ансамблем і окремими знахідками, які тут не варто переказувати, щоб не псувати враження від майбутнього перегляду фільму. Його обов’язково потрібно дивитися, навіть якщо він не потрапить у число номінантів на «Оскар». Справа ще й у тому, що це серйозне історіософське роздум про утопії, які обіцяв ХХ століття і які досі вірить століття XXI. Паралелі адже проводяться не тільки між сталінізмом і гітлеризмом, вони куди глибше. Герой ставить запитання: «Що б сказав Чехов, якщо б побачив все це?». А ми чуємо: «Що скажеш ти, глядач нового тисячоліття, який все читав і все дивився, але знову наступаєш на ті ж граблі?» Фільм-дзеркало, фільм-звинувачення. Тому що якщо всі йдуть в рай або навіть живуть в раю, то біда вже тут, і втекти від неї буде важко».

Ярослав Забалуев: «Фільм дає можливість подивитися на діючих осіб війни без знаків військового або концлагерного відмінності»

Нововведення «Раю» полягають у тому, що половину його хронометражу складають якраз монологи у райських врат. Самим прийомом кінематограф опанував, зрозуміло, задовго до того, як він прийшов в голову Андрію Сергійовичу, але використаний він тут справді чудово. Навіть дивно, що нікому не приходило в голову подивитися на діючих осіб війни ось так — як на людей, без знаків військового або концлагерного відмінності, дати їм слово, замість того щоб намагатися за допомогою власного недосконалого уяви вигадати щось досі небачене. Дивним чином цей лобової прийом працює на всі сто (і, до речі, не вимагає фінансових витрат); здається, що сьогодні дивитися на великі катастрофи минулого інакше і не можна».
«Фильм-зеркало, фильм-обвинение»: российские критики оценивают «Рай» Кончаловского

Кадр з фільму «Рай»

Стас Тыркин: «Кончаловський зняв несподіваний для себе фільм»

Кончаловський зняв несподіваний для себе фільм, не схожий ні на одну з десятків його робіт – що вже дивно. Наприклад, попередня його картина, премійовані у Венеції «Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына», слідувала за парадокументальной стилістикою, можливо, кращою речі режисера, «Історія Асі Клячиної». «Рай» відкриває якогось нового Кончаловського, і це саме по собі гідно захоплення, особливо якщо заглянути в його паспортні дані».

Денис Катаєв: «»Рай» зшитий за європейською модою»

«Рай» виявляється майстерним фільмом, зшитим за європейською модою, хоч і минулих сезонів. Але віяння тут ні при чому, адже через ці ворота повинен пройти кожен поважаючий себе autore, до яких, звичайно, Кончаловський себе зараховує, інакше б не претендував раз за разом на «Золотого лева» у Венеції. До того ж складно вигадати більша спокуса для автора, який відбувся, ніж серйозне історичне потрясіння. Тому «Раєм» Кончаловський автоматично застовпив собі місце в ареопазі поряд з іншими великими західними (що важливо) киногуманистами – Вайдою, Поланским і Спілбергом».
«Фильм-зеркало, фильм-обвинение»: российские критики оценивают «Рай» Кончаловского

За фільм «Рай» Андрій Кончаловський отримав приз «Кращий режисер» за підсумками Венеціанського кінофестивалю

Борис Іванов: «Фільм вбудовується в ряд воєнного і повоєнного кіно»

Трагічне, але життєстверджуюче оповідання «Раю» подано в нарочито старомодному візуальному стилі – «квадратна картинка, чорно-біле зображення, традиційна операторська техніка. Фільм як би вбудовується в ряд воєнного і повоєнного кіно, але також надає прийомам минулих часів нове художнє значення. Так, «квадратность» картинки підкреслює давить замкнутість, тюремность світу, в якому змушені існувати герої, а чорно-біла безбарвність зображення одночасно відображає мертвотність військової епохи і достаток моральних відтінків сірого між чорнотою Зла і білизною Добра».
Трейлер фільму «Рай» з англійськими субтитрами

Лариса Малюкова: «»Пекло» і «рай», за Кончаловським, сусідять всередині колючого дроту концтабору»

На відміну від приголубленого Каннами і «Оскаром» «Сина Саула» — репортажу з пекла, в якому євреї з зондеркоманди обслуговують печі і газові камери, Кончаловський відтворює атмосферу липкого страху мінімалістськими засобами. Замість покалічених тіл, вогню і попелу — гори очок, гребінців, черевик, які сортують ув’язнені. «Пекло» і «рай», за Кончаловським, сусідять всередині колючого дроту концтабору. Тут б’ють в’язнів ногами і звільняють бараки, виводячи укладених на санобробку. Але можуть і пожертвувати собою заради іншого. І тут же в котеджі молоді офіцери ведуть попід хороший коньяк літературні суперечки про Чехова — теми їх дипломних робіт…»
«Фильм-зеркало, фильм-обвинение»: российские критики оценивают «Рай» Кончаловского

Кадр з фільму «Рай»

В 1979-м «Сибіріада» Кончаловського була нагороджена в Каннах «Головним призом журі». У 1988 році його фільм «Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж» отримав на Берлінському кінофестивалі «Приз міжнародної асоціації кінокритиків». Через майже десять років Московський міжнародний кінофестиваль нагородив Кончаловського спеціальним призом за внесок у світовий кінематограф, а в 2002-му фільм режисера «Будинок дурнів» отримав Особливий приз журі» у Венеції. Потім, в 2014-м, Андрій Кончаловський представив на Венеціанському кінофестивалі «Білі ночі листоноші Олексія Тряпицына», які пізніше принесли йому «Срібного лева» за кращу режисуру. Ця ж стрічка в 2015-му завоювала «Золотого орла» за кращий сценарій. На 73-му Венеціанському кінофестивалі, який пройшов у 2016-му, «Рай» так само відзначили призом за кращу режисерську роботу.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

3591
0

+

0

Рай

Андрій Кончаловський