«Цей фільм просто про мене»: Антон Ріваль про «Француза»

Москва 1957-го року. Підпільні джазові вечірки, самвидавні літературні журнали, заборонені виставки, посиденьки з колишніми табірниками — все це розкривається у новій роботі Андрія Смирнова «Француз» через молодої людини з Парижа. Його роль дісталася Антону Ривалю, російській французу, який теж колись приїхав на історичну батьківщину і став у Росії своїм. Ми розмовляємо з Антоном Ривалем на «Кінотаврі», де «Француз» був фільмом закриття.

«Этот фильм просто про меня»: Антон Риваль о «Французе»

«Цей фільм просто про мене»: Антон Ріваль про «Француза»

Єлизавета ЗимареваПочему ви погодилися зіграти в цьому фільмі?

Антон РивальЯ не міг не погодитися, тому що це Андрій Сергійович Смирнов. Я був дуже радий, коли він мені зателефонував і сказав приходь на кастинг, в цей момент я вже погодився. До того ж, це історія про франко-російського хлопця, а я такий і є. Мій батько француз, я народився у Франції, в Парижі, і все моє дитинство мої мама – росіянка, бабуся розповідали мені про своє минуле життя в Росії. І для мене це були якісь казкові історії. І тут раптом мені запропонували поринути в той світ, який бачив мій батько П’єр (його звуть так само, як і мого героя), коли приїжджав в Радянський союз. І ось ці три чинники, раз — ім’я режисера, два — мої російські коріння і три — те, що для мене це була можливість помацати життя моїх батьків, змусили мене зануритися в цю картину.

Інтерв’ю з Антоном Ривалем
Єлизавета ЗимареваЧем особисто вас збагатила робота в цій картині?

Антон РивальЭтот фільм просто про мене. Я приїхав в Росію «сь французським акцентом ось таким» і з думкою, що я повернувся на батьківщину, я росіянин. Це було десять років тому, коли я поступив в Школу-студію МХАТ. І мене дико дратувало слово «француз». Коли мої однокурсники, мої педагоги, називали мене так це мене дратувало страшно, тому що я вважав, що повернувся додому. Потім я зрозумів, ні, я не росіянин, але я і не француз, я – франко-російський хлопець, а це особлива національність. І це проявляється в усьому, я дійсно, інша людина за менталітетом, і при цьому, я абсолютно розумію руссских. Я живу з 19 років в Росії, тобто весь свій усвідомлений період, коли ти розумієш, ким ти хочеш стати, яка твоя професія, коли ти фактично стаєш людиною. І це все сталося зі мною тут, тому я все розумію. Але в мені все одно є цей француз, який 19 років прожив у Франції.

Єлизавета ЗимареваЧто б ви побажали майбутнім глядачам фільму?

Антон РивальЯ вважаю, що у кожного свій шлях сприйняття. І є речі, які не можна відразу зрозуміти, наприклад, мені знадобилося багато часу, що зрозуміти театр. Я взагалі його не любив, але чим більше ти ходиш туди, тим більше ти починаєш розуміти. У дитинстві, коли мені було 12 років, мій батько змушував мене дивитися класику, і це було дуже нудно. Я особисто вважаю не страшним, якщо не всім сподобається фільм. Можливо, людина зрозуміє цю картину через десять років, а може, через місяць. Тому, напевно, не можна бажати приємного перегляду, тому що ти не знаєш, на якому рівні зараз знаходиться твій глядач, як він взагалі сприймає, хоче він цього. Я не маю на увазі, що я пізнав що-ні, мені ще пізнавати і пізнавати, можливо, я щось не зрозумів з того, що я дивився на «Кінотаврі», а це геніально. Тож приємного перегляду не варто бажати, я всім бажаю просто подивитися фільм, а далі вже кожен для себе сам розбереться.

Єлизавета ЗимареваРасскажите про вашому героя?

Антон РивальУ нього є мета, з самого початку, просто він її не озвучує. Тільки в кінці стає ясно, що у П’єра є секрет. Більше того, він його тримає при собі вже з першого кадру. Але мені, насправді, здається, що П’єр – це наші, в сенсі глядацькі, очі. Вони просто дивляться. Але все одно у них є щось незрозуміле, своє. Шлях мого героя включає різні історії, але всі вони в підсумку об’єднуються в щось ціле до фіналу. І цей фінал у тебе потрапляє. У мене особисто потрапив.

Єлизавета ЗимареваПочему «Француз» — сучасне висловлювання?

Антон РивальЭто дуже своєчасне кіно, тому що важливо знати історію, розуміти, що відбувалося з людьми, щоб до цього не повернутися. Кожен російський людина повинна піти і подивитися цей фільм. А кожен франко-російський хлопець просто скаже: «Та це ж я!»

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

31
0

+

0

Француз

Андрій Смирнов,
Антон Ріваль