Андрій Смоляков про «Тренера»: «Всі складові говорили – це велике кіно»

Зовсім небагато часу залишається до прем’єри фільму «Тренер», режисерського дебюту Данила Козловського. У центрі сюжету – колишній футболіст російської збірної Юрій Столешников. Він вимушено залишає великий спорт на піку слави і стає тренером скромного провінційного клубу. З новою командою до нього повертається віра в себе. Він робить все, щоб його підопічні стали чемпіонами. Одну з головних ролей в цій картині – роль батька головного героя – виконує Народний артист Андрій Смоляков. З ним поговорив Іван Кудрявцев в програмі «Індустрія кіно».

Андрій Смоляков про «Тренера»: «Всі складові говорили – це велике кіно»

Іван КудрявцевВо-перше, дякую за цю роль. Спасибі за те, що ви Данилу підтримали в цій його авантюрі. І виглядало це як авантюра? Він же дебютант!

Андрій СмоляковЯ здивувався твоєму визначення цього… Ні, мені здається, що авантюрою це зовсім не виглядало. Думаю, спочатку це не було авантюрою. Авантюрним тут може бути те, що Данило виступив продюсером і сценаристом, і актором, і режисером. Але це тільки так може здаватися. В процесі роботи я з жахом розумів, що він у всьому цьому, практично в кожній іпостасі дійшов до виявлення реального професіоналізму.

Іван Кудрявцев Перше, що я повинен сказати після перегляду: це – велике кіно. Це – авторський фільм. Як правило, коли ми говоримо «авторський фільм», ми маємо на увазі маленьке кіно.

Андрій Смоляков Це дивно. Він на рівні блокбастера!

Іван Кудрявцев Це кіно здавалося менше, ніж воно в підсумку вийшло? Коли ви почали усвідомлювати і відчувати справжній масштаб, що розгортаються на майданчику подій, того, що чекає на глядача?

Андрій Смоляков Знаєш, коли я прийшов на примірки костюмів, опинився на студії і в кабінеті у Данила, вже тоді було зрозуміло, що це не артхаус ніякої…

Іван Кудрявцев І не маленький авторський фільм.

Андрій Смоляков Рівень домагань був уже на стінах развешан. Так що спочатку не було такої думки ні у кого. І потім, правильно, якщо починати, то починати з такої теми… Є ж про футбол кінострічки, про інших видах спорту, психологічних речі, переживання акторів до, під час та після активних занять спортом. Всі складові говорили про те, що це має бути велике кіно, та, що мені дуже сподобалося, сама історія, підхід до розкриття цієї теми не люблю термінологію типу «кіно про спорт, баскетболі, футболі, тенісі»). Підхід був спочатку вірний, з психологічними нюансировками, можливостями показу цього (футбольного) дійства зсередини і зовні. Це дуже об’ємна історія, яку можна розглядати як сферу. Так що це було приречене на великий екран.

Іван Кудрявцев Який Данила в якості режисера. З різними режисерами вам довелося працювати за кар’єру. Рука цього творця, майстра, якщо можна вже про нього так говорити, вам як акторові, по відчуттях?

Андрій Смоляков Хочеться відразу сказати: Данило – дуже обдарована людина. Він чудовий артист, плюс до всього, природа йому таку зовнішність дала і голос – він же ще співає! Я все чекаю, коли він затанцює… у «Великому»! Він дуже обдарована людина. Він працює в чудовому театрі, з чудовим режисером, одним з кращих режисерів нашої країни, нашої землі. Я думаю, що працюючи і навіть не замислюючись, чи будеш ти коли-небудь режисером чи ні, але працюючи поруч з Додиным на майданчику, ти так чи інакше будеш вбирати в себе якісь ази професії, смак та інше. Додін – це сама по собі величезна школа. Данила – від природи обдарована людина, що володіє хорошим слухом і зором – все це ввібрав. Тому у нього є вміння працювати з різними людьми. На майданчику я не відчував, що я прийшов, відпрацював…

Андрій Смоляков — про «Тренера» Данила Козловського
Іван Кудрявцев До дебютанту, недосвідченому режисерові…

Андрій Смоляков Мені він кілька речей таких точненьких підказав, і я був радий, що він мені підказав, тому що мені самому вони в голову не приходили. Але вони як раз давали якийсь новий імпульс для більшого збільшення ролі і сенсу мого персонажа. У мене був режисер на майданчику цілком нормальний. Єдине, звичайно, я сказав йому: «Даня, у тебе, напевно, мрія – граєш і тут же сам дивишся на моніторі, як ти граєш. Але вона не здійсненна!».

Іван Кудрявцев Тоді про роботу двох акторів, про дуеті. Який Данила в якості партнера? Я не буду соромитися і запитаю: чи є таке поняття на зйомках, як «зіткнення шкіл» або «зіткнення шкіл»? Все-таки ви з Табакерки, він з Пітера, з Додинского театру. Чи є якась різниця? Обмін світами якийсь?

Андрій Смоляков Я тобі так скажу. У нас один спільний художник – Олександр Давидович Боровський. І в тому театрі, і в іншому. Для початку я повинен сказати, що з Данин ми познайомилися давно-давно, ще задовго до цієї картини – на проекті «Вікінг». Одного разу ми з ним провели чотирнадцять годин, мабуть, удвох. Виключно вдвох, коли знімали наші проби, наприклад. Тому до моменту зйомок «Тренера» не потрібно було один до одного прилаштовуватися. Що стосується зіткнення шкіл, напрямків і іншого… Зараз нескромно скажу. Ні, скажу скромно: якщо люди здатні, то вони завжди знайдуть ту платформу, на якій вони будуть зі своїми здібностями, добре розпоряджаючись ними, дуже зручно, обопільно творчо існувати.

Трейлер фільму «Тренер»
Іван Кудрявцев Добре. Це не тільки скромно, але ще і дуже дипломатично. Я намагаюся зрозуміти: це – різні галактики чи ні? Москва і Петербург?

Андрій Смоляков Взагалі, це трішечки від лукавого питання! У чому різниця в професії актора на майданчику та сценічному майданчику? А ось як це зіткнення шкіл? Ніякого зіткнення шкіл! Або ти цепляешь партнера, або ні. Або він тебе чіпляє, або ні. Всі! Тема потрапляє в тебе і партнера, тоді ви існуєте в унісон і вам є про що говорити. У нас був чудовий момент з Данькою… Ой, з Данилом! Як це я… (посміхається) У нас був чудовий розмову до зйомок у той день, коли я був у нього в кабінеті. Ми з ним говорили про батьків. Не буду уточнювати про що. Але після цього діалогу на майданчику нам можна було не розмовляти. Тема була встановлена, навіщо цей персонаж в цій історії присутній, больові точки були знайдені. Хороша річ – попередні розмови. Таке вкрай рідко трапляється в останні роки в кіно. Я маю на увазі, навіть весь підготовчий період. Тому, коли говорять про «зіткнення шкіл»… Як це може бути? Я ніколи не забуду комплімент від Володимира Самойлова, нашого чудового актора, на зйомках фільму «Дубровський», коли я співав пісню. У нас була сцена з дядьком Володею. Така мізансцена – лоб в лоб. Був загальний план. Він мені каже: «Андрюха, ну, ти заводний у мене!». Я кажу: «А що?». Він відповідає: «Молодчина!». Мені було дуже приємно, тому що розумів: чудовий артист, дядько, мужик, робить мені такий комплімент людський і професійний.

Іван Кудрявцев Тоді про тему цього фільму я хочу поговорити. Наскільки ви в футболі? Дивіться футбол?

Андрій Смоляков Ми, радянський народ… (сміється) Я нормально, я в футболі. Я не фанатіючий, біжить на стадіони, але я дивиться, так. Правда, більше прем’єр-ліга, Ла Ліга, ніж наша.

Смоляков у фільмі «Рух вгору»

Іван Кудрявцев Тоді питання сам собою напрошується. На чому, як вам здається, варто сьогодні стіна, що розділяє вболівальників і гравців у нашому, російському футболі? Вона є, не помічати її, щонайменше, наївно.

Андрій Смоляков Нерозумно.

Іван Кудрявцев І, як мені здається, у фундаменту цієї стіни є щось спільне, коренева система спільна з фундаментом тієї стіни, що розділяє наше кіно і глядача? Правда, на другій стіні кілька нищівних ударів завдано, але вона поки ще стоїть. Як вам здається, на чому ця стіна тримається?

Андрій Смоляков Це хороший, складне питання, насправді.

Іван Кудрявцев Почнемо з футболу.

Андрій Смоляков Як кажуть, почни з себе, дивись, до істини доберешся. Я раніше – хлопчиськом – був уболівальником. Я вболівав за одну команду. Йшов час, ми з мамою їздили на стадіони дивитися ігри. Я вболівав за цю команду, я вболівав за цих хлопців.

Іван Кудрявцев Ну, назвіть її, цю команду!

Андрій Смоляков Не буду!

Андрій Смоляков у фільмі «Вікінг»

Іван Кудрявцев (сміється)

Андрій Смоляков Далі наступають нові часи, і я починаю губитися, тому що гравець цієї команди перейшов в іншу, тут запросили ще якогось. Для мене розпалася якась зв’язок між мною і командами. Для мене команда була певною константою – Сидоров, Петров і Іванов. Коли почалися ці переходи і запрошення… Я розумію, там, за кордоном, так було завжди, і це нормально сприймалося: є поняття честі клубу та інше. Якщо ти мене зараз спитаєш, за кого я вболіваю, я тобі скажу, що вболіваю за персоналіями. Подобається мені Федір Смолов. І не тому, що у нас з ним прізвища схожі! Подобається мені цей хлопець! Я вболіваю за «Краснодар» зараз! (посміхається) Так сказати, співпереживаю цього клубу. Мені здається, що тут ця загальна фанатська штука зсередини роз’їдає і розхитує. Я пам’ятаю прізвища Промес, Вагнер Лав. Начебто вони за нас грають, ми їх любимо, але потім вони грають за іншу команду і, начебто, ми їх не повинні любити. Вже ця вода потихеньку камінь точить, вже момент довіри, близькості починає йти. Потім момент вседозволеності, який прийшов до нас з великим запізненням. В Англії вони извалялись, вирішили схаменутися, і зараз це вже по-іншому існує. Ми їм, умовно кажучи, дерзим, вони – нам. Люди не звикли існувати в такому діалозі, не розумнішають, може бути, культури не вистачає – як з тієї, так і з іншого боку. Все це і робить стінку. До речі, і до кіно це теж відноситься.

Іван Кудрявцев тобто це питання точки опори і етики?

Андрій Смоляков Розумієш, те ж саме. Ось він, улюбленець, промахнувся, і він вже…

Іван Кудрявцев Списаний!

Андрій Смоляков Списаний. І чиновниками від спорту, і фанатами, та іншими. Я пам’ятаю, Баджо пенальті не забив, італійці його проклинали, але не затерли ж, не витіснили, не вкотили в траву.

Іван Кудрявцев І Зідана за удар головою теж…

Андрій Смоляков Покартали, так: «Що б тобі не говорили, робити так краще не треба». Але тим не менш, зараз він чудово керує «Реалом».

Іван Кудрявцев Я ставлю коротке запитання. Власне, ви самі цей місток протягнули до кіно. Я правильно розумію, що питання сьогодні в точці опори? Як тільки вона з’являється, як тільки російське кіно перестає боятися бути собою, воно відразу набуває якусь нову силу, інше довіру глядача і так далі. Якщо ми говоримо, що «Тренер» – це абсолютно нове, свіже, несподіване російське кіно (як і всі нові фільми, які нас останнім часом не просто дивують, а ошелешують), то в чому ця новизна, як вам здається?

Андрій Смоляков Мені здається, в цій безоглядності, відсутності активного бажання сподобається і бути коханим. Самому автору, художнику, підприємству, яке робить цей продукт, потрібно усвідомлювати свою гідність. Воно включає професіоналізм, знання ремесла, в хорошому сенсі безсоромність.

Іван Кудрявцев І сміливість. Відчайдушна сміливість.

Вконтакте
Facebook
Однокласники
Twitter

4157
0

+

–

0

Тренер

Андрій Смоляков